Довіра до банківської системи та рівень кредитування економіки досягли найнижчих показників з часу проголошення незалежності. Пересвідчитися в тому, що зберігати свої заощадження краще «під матрацом», аніж у будь-якому українському банку, пересічні українці змогли завдяки оприлюдненими даними е-декларацій: саме на руках у топ-чиновників, суддів і нардепів є величезні обсяги готівкової валюти та гривні.
Низька довіра до банківської системи автоматично поширюється й на дії НБУ: згідно з даними кількох соціологічних досліджень, протягом 2016 року рівень довіри до дій голови Нацбанку Валерії Гонтаревій коливався в межах 3%. Так, за останніми даними дослідження Фонду Демініціативи та Центру Разумкова, проведеного в грудні 2016 року, повністю довіряють Гонтаревій 0,5% опитаних, скоріше довіряють – 4,7%, скоріше не довіряють – 31,3%, зовсім не довіряють – 53,9%, не визначилися з відповіддю – 5%, не знають такої – 4,5% (баланс довіри-недовіри – 80%).
Попри такі дані, в НБУ стверджують, що банківська система поступово відновлюється. Однією з характерних рис цього процесу, за даними регулятора, є скорочення відтоку депозитів населення та юридичних осіб. Так, обсяг депозитів в українських банках у листопаді порівняно з жовтнем 2016 року в національній валюті знизився на 0,3% (до 408,328 млрд грн), в іноземній валюті (в доларовому еквіваленті) - на 2,1%, (до 13,492 млрд дол). З початку 2016 року загальний обсяг гривневих депозитів в українських банках зріс на 4,3%, валютних у доларовому еквіваленті – на 1,4%. Однак ці дані не враховують грудневих подій, зокрема процес націоналізації «ПриватБанку».
Банкомор, націоналізація і готівка
Банки – кровоносна система в будь-якій економіці. А кров – це кисень, завдяки якому живе організм. За останні 2 роки керівництво НБУ активно дбало про очищення банківської системи, регулярно повідомляючи про запровадження тимчасової адміністрації в найбільш проблемних фінустановах. Всього за 2014-2016 роки в стан ліквідації перейшли 81 банк.
В НБУ спрогнозували зростання економіки наступного рокуУ Національному банку України розраховують на зростання ВВП у 2017 році в межах від 2,5% до 3%.
Чи потрібно було ліквідовувати таку кількість банків? Думки експертів дуже відрізняються. Адже створюється шалений тиск на економіку країни. Сама Валерія Гонтарева в своїх інтерв’ю зазначала, що такий крок неминуче призведе до втрати довіри населення до банківської системи. До слова, процес очищення банківського сектору є однією з умов кредитування від МВФ. «Очищення призвело до тимчасової втрати довіри до банківської системи, що було неминучим. Проте болючий процес видозмінив українську банківську систему: лише платоспроможні, повністю прозорі банки знайдуть своє місце на ринку», – зазначила Гонтарева. На думку очільниці Нацбанку, повномасштабне відновлення банківської системи може розпочатися лише в 2017 році й триватиме щонайменше до 2020-го.
Попри втрату довіри до банків, більшість експертів вважають процес очищення банківської системи позитивним кроком НБУ. Однак головним завданням у 2017 році вважають утримання курсу гривні від подальшої девальвації та зниження й утримання споживчої інфляції.
Суттєві ризики для відновлення банківської системи зберігають рішення про обмеження готівкових розрахунків та націоналізація «ПриватБанку». В першому випадку йдеться про посилення процесів фіскалізації з боку держави та подальше розширення тіньової економіки й її «доларизація».
Щодо «ПриватБанку», то ситуація з його переходом у власність держави ще більш неоднозначна. З одного боку, кожному з нас доведеться заплатити ціну за помилки менеджменту та самого НБУ, а з іншого – падіння «ПриватБанку» могло призвести до дефолту всієї економіки України. В будь-якому разі це рішення вже мало свій вплив на валютний ринок, спричинивши чергову девальвацію гривні. Щоправда, в самому НБУ вважають, що націоналізація «ПриватБанку» не вплинула на зменшення курсу гривні наприкінці 2016 року.
Ще одне рішення, яке насторожує пересічних українців, – заява керівництва НБУ щодо можливого введення в обіг купюри номіналом у 1000 гривень. Передусім, на думку експертів, можливість появи такого номіналу є цілком логічною, адже ціни та інфляція, попри запевнення чиновників з НБУ, таки зростають.
Блукаючий курс
За 2014-2016 роки гривня щодо долара знецінилася більш ніж утричі. Це спричинило низький рівень довіри до збережень у національній валюті й призвело до відтоку гривневих депозитів, які швидко конвертувалися в долари «під матрацами». За приблизними підрахунками фінансистів, збереження українців у доларах у 8 разів більші, ніж у гривні.
Курс за 27: експерт пояснив, із чим пов'язана девальвація гривніГолова Комітету економістів України оцінив курс валют та назвав причини, які впливають на падіння гривні.
Попри те, що в Державному бюджеті на 2017 рік офіційно закладений курс 27,2 гривні за долар, ця позначка була подолана вже в грудні 2016-го. До того ж, тенденція до знецінення нацвалюти зберігається й у січні 2017-го: так, за оцінками експертів, курс готівкового долара до кінця цього місяця може скласти 27-28,5 гривень, безготівкового – 26,25-27,5 гривень.
Поки що чинниками стримування подальшої девальвації будуть високі комунальні тарифи, які сплачуватимуть українці, та традиційне «затишшя» зі скорочення обсягом гривневої готівки на руках у населення після новорічних свят. Однак протягом усього 2017 року причин для укріплення гривні майже немає: економіка зростатиме в межах 1-2%, ціни на продукцію, яку експортує Україна (в основному зернові та метал), знижуватимуться, а енергоносії, навпаки, зростатимуть (нафта може подорожчати на 17,9%). Тож ризики для стабільного функціонування економіки збільшуються, що першою на собі відчує банківська система.
Хто контролює політику НБУ?
Після стабілізації курсових гойдалок і системного очищення банківського сектору мала б відбутися лібералізація фінансового ринку. Проте поки що відбуваються зовсім протилежні процеси. Кредити й надалі залишаються дуже дорогими й часто недоступними для українців.
Ми всі стали свідками закостеніння системи: бізнес не має достатньо інструментів для розвитку, банки – нових клієнтів, громадяни в більшості своїй й надалі не довіряють банківській системі. Банкіри б’ють на сполох: подальша девальвація гривні, стагнація з кредитуванням, валютні обмеження тиснуть на розвиток як усієї банківської сфери, так і не дають можливостей для розвитку економіки. Українці опинилися в лещатах аж занадто пильного контролю НБУ. І це при тому, що згідно з Глобальним рейтингом конкурентоспроможності, стабільність української банківської системи другий рік поспіль є найгіршою в світі. Так, за даними 2015-2016 років за цим критерієм українська банківська система посіла останнє, 140-е місце, а в новому прогнозі на 2016-2017 роки – лише на дві сходинки покращила свої позиції.
Націоналізація «Привату» – які активи перейшли у власність державиПрийнявши рішення націоналізувати ПриватБанк, Кабінет міністрів взяв на баланс держави не тільки зобов'язання збільшити капітал банку, але і найрозгалуженішу мережу банкоматів і відділень.
Кроки з лібералізації ринку, які намагається продемонструвати НБУ, не виглядають переконливо. Зняття обмежень на купівлю валюти з 3000 до 6000 гривень не змусило українців купувати менше доларів та євро для збереження власних заощаджень.
Повернути довіру до банківської системи могли б певні рішучі кроки або самого НБУ, або інших гілок влади. Втім, формально, за Конституцією, НБУ є незалежною від впливів Верховної Ради та Президента. Наявна система управління НБУ фактично «замикає» всі важелі впливу на політику регулятора на одній персоні – очільнику Нацбанку. І найголовніше: згідно із законодавством, серед підстав для звільнення голови НБУ з посади немає жодної, пов’язаної з негативною оцінкою роботи НБУ.
Підвищити якість рішень регулятора може лише рада НБУ, діяльність якої довгий час була заблокована. Лише наприкінці жовтня 2016 року на першому засіданні в новому складі рада обрала своїм головою Богдана Данилишина, а його заступником Тимофія Милованова.
Слід зауважити, що восени нардепи підготували та внесли на розгляд парламенту законопроект №5257 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення прозорості діяльності Національного банку України та підвищення його відповідальності перед суспільством». Суть документу полягає в пропозиції встановити ефективний механізм контролю за рішеннями НБУ саме шляхом відновлення функціонування ради Нацбанку. Саме цей орган при НБУ, на думку нардепів, наразі може стати єдиним запобіжником на шляху до оцінки професійності діяльності голови НБУ та його керівного складу.
У разі ухвалення законопроекту раді НБУ можуть бути надані повноваження звертатися до Президента та парламенту з обґрунтованою пропозицією щодо звільнення членів правління та голови НБУ. Однак поки що документ перебуває на опрацюванні в комітетах.
Олександр Радчук, спеціально для «Слова і Діла»
ПІДПИСУЙТЕСЬ У GOOGLE NEWS
та стежте за останніми новинами та аналітикою від «Слово і діло»