Щоб більше не кортіло. Колонка Леоніда Швеця
У той час коли Україна живе війною, занурена в неї всіма думками і почуттями, Росія, яка війну розв'язала і гробить у ній тисячі своїх людей і власне майбутнє, від неї всіляко відгороджується.
На наших очах зникає благородна форма, а з нею і зміст президентських дебатів в Сполучених Штатах.
Колумніст Леонід Швець у колонці для Слово і діло розмірковує про те, чому українці так прагнуть впливати на вибір усіх гілок влади, але не можуть нічого докорінно змінити.
Михайло Добкін, який збирався балотуватися в мери Києва, тепер вирішив спробувати зайняти крісло мера в Харкові.
Крім, власне, народної підтримки, іншим потужним джерелом легітимності української влади є її взаєморозуміння із Заходом і його підтримка.
Марина Анатоліївна, звичайно, відома декабристка, якщо чоловік сказав треба, вона і обруч піде крутити на телеканал Ріната Ахметова.
Андрій Богдан і не звертався до основної маси виборців, йому потрібно було передати полум'яний привіт своєму колишньому другу і роботодавцю, а також нинішньому найближчому оточенню Володимира Зеленського.
Президенту Володимиру Зеленському на другому році на посаді довіряють 44 відсотки українців.
У ситуації, коли західні сусіди Білорусі відмовилися визнавати результати президентських виборів і на протестах самі білоруси бажають Лукашенку піти, український президент підтримує ідею якихось фантастичних чесних виборів.
Павло Вовк був нам посланий у всьому його показовому нахабстві для того, щоб ми викинули з голови якісь ілюзії і побачили, нарешті, як все у нас насправді влаштовано.
Володимир Зеленський більше не кидає виклик корумпованій системі України. Він махнув на неї рукою.
У той час коли Україна живе війною, занурена в неї всіма думками і почуттями, Росія, яка війну розв'язала і гробить у ній тисячі своїх людей і власне майбутнє, від неї всіляко відгороджується.
Говорити росіянам про свою ненависть так само марно, як пробиватися до їхньої совісті та намагатися запевнити у втратах на фронті.
Дивуватися з того, що більшість росіян вважають за краще не помічати, що залишилися без майбутнього, не доводиться. Величезний народ живе в ілюзорній переконаності, що йому нічого не буде за те, що він влаштував бійню в Європі.
Частина росіян образилися на Володимира Зеленського за пропозицію закрити для них кордони, хтось списав пропозицію на стрес, а дехто побачив у ній ознаки того самого українського нацизму.
Володимир Путін все далі втягує свій народ у м'ясорубку війну. Постачанням західної зброї в Україну він збирається протиставити наступ масами піхоти у стилі Першої світової війни.
Оголосивши мобілізацію, керівництво росії фактично визнало на весь світ і перед власним народом, що українська авантюра зазнає краху. Докладніше – в авторській колонці Леоніда Швеця.
Розміщення ядерної зброї росії на території Білорусі вдарить тільки по Мінську, для України та НАТО абсолютно нічого не зміниться
Децентралізація теплового постачання дозволить уникнути ситуації, при якому виведення з ладу ТЕЦ залишає без опалення ціле місто
На юридичні наслідки ордера МКС очікувати не варто, а от російська пропаганда обов'язково використає цей інфопривід
Може виникнути питання, що робити з анексованими територіями й це може стати формальним приводом для спроби відмовити Україні
Попри те, що резолюція не обов'язкова до виконання, з політичної точки зору – це дуже важливий крок
Білорусь тепер стає можливою мішенню ядерного удару НАТО, якщо путін вирішить піти ва-банк і почати ядерну війну