Друге читання законопроєкту про мобілізацію: які зміни рекомендував комітет

Урядовий законопроєкт про мобілізацію через два місяці після ухвалення у першому читанні підготовлено до другого – напередодні комітет з питань нацбезпеки та оборони завершив розгляд 4,3 тисяч правок. Затверджений ним текст законопроєкту ще не є остаточним – деякі положення можуть змінитися під час розгляду в залі Верховної ради 10-11 квітня. «Слово і діло» зібрало все, що зараз відомо про норми, рекомендовані комітетом.

Процес мобілізації та нові обов'язки військовозобов'язаних

Відповідно до оновленої версії законопроєкту, місцеві органи влади будуть зобов'язані допомагати з мобілізацією, а не просто сприяти.

При врученні повістки представники ТЦК на вимогу мають назвати свої прізвища, ім'я та по батькові, посаду, а також пред'явити службові посвідчення. На повістці повинні бути такі дані: ПІБ та дата народження; назва ТЦК; мета виклику, а також місце день та час явки; підпис (електронний цифровий) посадової особи, яка видала повістку; реєстраційний номер; інформація про наслідки неявки до ТЦК.

Обов'язки військовозобов'язаних:

  • прибути за викликом у ТЦК у строк та місце, зазначені у повістці, для взяття на військовий облік, направлення для проходження медичного огляду;
  • надавати в установленому порядку при мобілізації будівлі, споруди, транспортні засоби та інше майно ЗСУ;
  • у період мобілізації мати при собі військово-обліковий документ та пред'являти його на вимогу представника ТЦК, Прикордонної служби або поліцейського (під час перевірки документів вестиметься фото- та відеофіксація процесу);
  • протягом 60 днів з дня набрання чинності указом про мобілізацію уточнити свої облікові дані через ЦНАП чи ТЦК.

Також громадяни, які перебувають на військовому обліку, у добровільному порядку реєструють свій електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного або резервіста. Раніше пропонувалося зробити це обов'язковим.

Обмеження для ухилянтів

Військовозобов'язаний може не з'явитися по повістці з таких поважних причин, про які потрібно повідомити протягом трьох днів: перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, дії країни-агресора або інші обставини, що позбавили його можливості особисто прибути, смерть близького родича або близького родича дружини (чоловіка).

Для ухилянтів пропонують запровадити тимчасові обмеження (за позовом ТЦК) у праві керування автомобілем. Їх не будуть застосовувати лише за двох умов:

  • якщо встановлення такого обмеження позбавляє людину основного законного джерела засобів для існування;
  • якщо автомобіль використовується у зв'язку з інвалідністю або перебуванням на утриманні особи з інвалідністю І, ІІ групи або дитини з інвалідністю.

В інших випадках ТЦК може звернутися до суду з позовною заявою. Тимчасові обмеження встановлюватимуться на термін до виконання чи відкликання вимоги ТЦК.

Законопроєкт про мобілізацію: кому пропонується давати відстрочку

  • особам з інвалідністю або тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров'я терміном на 6-12 місяців;
  • заброньованим працівникам;
  • особам, на утриманні яких троє та більше неповнолітніх дітей (крім боржників за аліментами);
  • батькам-одинакам з дітьми до 18 років;
  • жінкам та чоловікам, опікунам, піклувальникам, прийомним батькам, батькам-вихователям, які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років, а також дитину, хвору на тяжкі хвороби;
  • жінкам та чоловікам, на утриманні яких перебуває повнолітня дитина з інвалідністю І чи ІІ групи;
  • зайнятим постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїм батьком або матір'ю (батьком або матір'ю дружини (дружина), якщо вони вимагають постійного догляду (за висновком лікарів);
  • опікунам особи, визнаної судом недієздатною;
  • мають дружину (чоловіка) з інвалідністю I або II групи, або одного з батьків, якщо їх більше нема кому доглядати;
  • мають дружину (дружину) з інвалідністю ІІІ групи, встановленою внаслідок онкологічного захворювання, відсутності кінцівок (кінцівки), кистей рук (кисті руки), стоп ніг (стопи ноги), одного з парних органів, або за наявності у особи з інвалідністю ІІІ групи онкологічного захворювання, психічного розладу, церебрального паралічу чи інших паралітичних синдромів;
  • жінкам та чоловікам, які мають дитину (дітей) віком до 18 років, якщо другий з батьків проходить військову службу;
  • нардепи, судді та деякі категорії держслужбовців.

Також під час мобілізації не підлягають призову студенти денної чи дуальної форми навчання, які отримують рівень освіти, що перевищує раніше здобутий, а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури, науковців, педагогів.

Крім того, не підлягають мобілізації до досягнення 25-річного віку військовозобов'язані, які проходили базову військову службу та були звільнені зі служби у запас у зв'язку із закінченням терміну служби. Їх можуть призвати лише за згодою.

Воєнний стан: нововведення для чоловіків за кордоном

Консульські послуги військовозобов'язаним за кордоном надаватимуть лише у разі оновлення персональних даних (це можна буде зробити у закордонних дипломатичних установах України).

Як пояснили у парламентському комітеті, це потрібно, щоб Міноборони та Генштаб розуміли, скільки громадян перебуває за кордоном. При цьому про депортацію не йдеться.

Оформлення українського та закордонного паспорта чоловікам віком від 18 до 60 років здійснюється за наявності у зазначених осіб військово-облікових документів.

Нові підстави для звільнення з військової служби

  • після полону (недобровільного);
  • при встановленні інвалідності;
  • при призначенні суддею, обранні нардепом;
  • генерали за рішенням військового керівництва
  • після закінчення терміну дії контракту, укладеного під час дії воєнного стану.

Крім того, будуть підстави для звільнення за сімейними обставинами – умови, аналогічні для отримання відстрочки. Також жінки-військовослужбовиці можуть звільнитися у зв'язку з вагітністю та під час відпустки для догляду за дитиною.

Соціальний захист військових

Членкиня комітету Ірина Фріз повідомила, що під час розгляду комітету було скасовано деякі заздалегідь схвалені мотиваційні норми, а саме: одноразова доплата 70 тис. гривень військовослужбовцям, які перебувають «на нулі»; щомісячну винагороду за особливості проходження служби 10 тис. гривень; премію за знищену техніку.

В той же час пропонується:

  • 90 днів відпустки (без поділу на частини) для військових, які повернулися з полону та хочуть продовжити служити;
  • збереження виплат (у тому числі добових) для військових, які потребують тривалого лікування (у тому числі за кордоном), а також у зв'язку з перебуванням у відпустці для лікування через хворобу або після поранення;
  • винагорода та додаткова відпустка (до 15 днів на рік) за знищене (захоплене) озброєння та військову, бойову (спеціальну, спеціалізовану) техніку;
  • право військовослужбовців, які уклали перший контракт, на отримання сертифіката для придбання транспортного засобу;
  • закріплення одноразової виплати у розмірі 15 млн. гривень у разі загибелі (смерті) військового.

Що з демобілізацією у новому законопроєкті

У законопроєкті про мобілізацію пропонувалося у період воєнного стану проводити демобілізацію після 36 місяців безперервної служби. Але терміни звільнення військових мали визначати рішенням Ставки.

Із доопрацьованого комітетом законопроєкту цю норму прибрали – про це попросив головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський. Як йдеться у його зверненні до міністра оборони Рустема Умєрова, опублікованому у ЗМІ, він пропонує «питання підстав звільнення з військової служби, а також запровадження на законодавчому рівні ротації військовослужбовців унормувати окремо шляхом розгляду в іншому законопроєкті».

Нагадаємо, правоохоронний комітет рекомендував Верховній раді ухвалити у першому читанні законопроєкт, який дозволяє мобілізацію засуджених осіб.

Також раніше стало відомо, які штрафи за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону та мобілізацію запропонував встановити комітет.

Олександра Худякова, спеціально для «Слово і діло»

АКТУАЛЬНЕ ВІДЕО