Переважна більшість українців вважає, що у питанні вибору президента професіоналізм важливіший за гендер, і потенційно не проти того, щоб країною керувала жінка. Найбільше прихильників такої думки – серед старшого покоління.
Про це свідчать дані соціологічного дослідження, проведеного на замовлення «Слово і діло» з 18 до 25 березня 2026 року методом онлайн-опитування репрезентативної вибірки 1200 інтернет-користувачів віком 18 років та старше по всій території України, за винятком тимчасово окупованих територій (статистична похибка – з імовірністю 0,95 не перевищує 2,89%) на спеціалізованій платформі для проведення опитувань «Lemur» (CAWI – Computer Assisted Web Interviewing).
Гендерний розрив в оплаті праці: на скільки більше заробляють чоловіки у країнах світуВ Україні чоловіки заробляють у середньому на 18,6% більше, ніж жінки. Гендерний розрив в оплаті по країнах – на інфографіці.
За даними соцопитування, 64% заявили, що стать не має значення, а набагато важливіші особисті якості та професіоналізм лідера. А загалом 78% українців (64% відповіли «так» і ще 14% – «скоріше так») готові бачити жінку на найвищій державній посаді та на чолі Збройних сил.
Лише 8% респондентів вважають, що у воєнний час лідером має бути виключно чоловік. Категоричне неприйняття жінки-президента («категорично ні») висловили лише 5% опитаних.
Тих, кому було важко відповісти, – 9%. Вони, ймовірно, орієнтуватимуться на конкретну особистість, а не на стать кандидата, зазначили соціологи.
Відповіді відрізнялися залежно від вікових груп. Зокрема:
Покоління віком від 55 років і старше продемонструвало найвищий рівень готовності голосувати за жінку на посаду президента – 69% (проти 58–62% в інших вікових групах). Респонденти з цієї вікової групи також мають найнижчий показник категоричної відмови (лише 2%).
Молодь (18–29 років) виявилася найбільш «полярною». З одного боку, у них високий сумарний рівень лояльності (78%), але водночас серед молоді зафіксовано один із найвищих показників категоричного «ні» – 8%. Також молодь частіше за інших обирає варіант «скоріше так» (20%), що вказує на певну невпевненість або очікування конкретних кандидатур.
Українці віком від 45 до 54 років найбільше чинили опір ідеї жінки-головнокомандувача під час війни – загалом 15% (6% «скоріше ні» + 9% «категорично ні»).
Нагадаємо, на замовлення «Слово і діло» було проведено Всеукраїнське репрезентативне інтернет-опитування настроїв українців присвячене умовам мирної угоди, діяльності благодійних фондів та етичним дилемам в українському суспільстві.
Соцопитування показало: половина українців готова брати участь у виборах лише після скасування воєнного стану та за умови сталого миру.
На інфографіці «Слово і діло» – основні ознаки того, що вибори президента, ймовірно, не відбудуться протягом року.
Підпишіться на наш Telegram-канал, щоб відстежувати найцікавіші та ексклюзивні новини «Слово і діло».
Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»