В Україні станом на березень поточного року з 33 174 виборчих дільниць повністю зруйновано майже 400. Найбільше таких у Харківській, Донецькій та Сумській областях – на цих дільницях громадяни проголосувати не зможуть. І поки саме питання проведення президентських виборів у 2026 році залишається відкритим через війну, аналітики «Слово і діло» перевірили, скільки виборчих дільниць в Україні потенційно готові до можливих виборів, скільки з них пошкоджено, зруйновано та скільки залишилися на окупованих територіях.
Готовність виборчих дільниць: скільки зруйновано, пошкоджено і скільки на ТОТ
За даними ЦВК, в Україні на постійній основі було створено 33 174 виборчі дільниці. Однак за роки великої війни 393 дільниці було повністю зруйновано, вони відновленню не підлягають. Найбільше таких дільниць у Харківській області – 171. У частково окупованій Донецькій області – 84, дані потребують уточнення. У Сумській області внаслідок боїв зруйнували 44 дільниці, У Херсонській – 20, Дніпропетровській – 19, на Чернігівщині – 15. У Київській області відновленню не підлягають 10 дільниць, а у самому Києві – 3. Три дільниці також зруйновано у Запорізькій області, 2 – в Одеській, 1 – у Кіровоградській.
Ще 950 дільниць по всій Україні зазнали пошкоджень. Найбільше – у Харківській, Донецькій, Дніпропетровській, Миколаївській, Запорізькій, Херсонській областях. У Києві пошкоджено 24 виборчі дільниці, у Київській області – 33.
Крім того, 5836 дільниць станом на сьогодні залишаються на тимчасово окупованих територіях України. Зокрема, 1237 – в Криму, який росія анексувала у 2014 році (у самому Севастополі – 193). Ще 1840 дільниць розташовані на окупованій частині Донецької області, 1455 – Луганської, 631 – Запорізької, 451 – Херсонської, 26 – Харківської.
Прогноз щодо проведення виборів в умовах воєнного стану
Україна з грудня минулого року розпочала підготовку до можливого проведення виборів президента. Зокрема, Верховна Рада сформувала групу для швидкого розгляду можливості організації виборів під час воєнного стану, а ЦВК уперше з 2022 року відновила роботу реєстру виборців. Також Центральна виборча комісія ухвалила постанову про створення автоматизованої інформаційно-комунікаційної системи «Всеукраїнський референдум». У ЦВК також оцінили, що проведення виборів в Україні може коштувати державі щонайменше 20 млрд гривень, враховуючи всі супутні витрати.
Водночас голова робочої групи, перший віцеспікер ВР Олександр Корнієнко припускав, що, за оцінками Ради, проведення виборів в Україні може коштувати близько 6 млрд гривень. Водночас самі вибори у 2026 році, за його словами, можливі лише за умови тривалого припинення вогню та забезпечення голосування українців за кордоном.
Президент України Володимир Зеленський водному з інтерв'ю у лютому поточного року заявив, що не «триматиметься за владу» і готовий провести вибори в країні, але лише за умови наявності гарантій безпеки та припинення вогню. Щонайменше – після двомісячного перемир’я між Україною та рф. Також він зазначав, що онлайн-формат виборів міг би стати виходом для військових та українців кордоном.
На початку березня Зеленський на запитання журналістів відповів, що остаточне рішення про його участь у ймовірних виборах після завершення війни в Україні буде залежати від бажання українців.
Нагадаємо, за даними соцопитування, більше ніж половина українців впевнені, що вибори президента можливі лише після повного завершення війни та після укладання мирної угоди.
На інфографіці «Слово і діло» можна подивитися, як змінювалася зареєстрована кількість виборців в Україні за 15 років.
Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»