Питання проведення президентських виборів в Україні залишається відкритим через воєнний стан. Навіть на підконтрольних територіях частина виборчих дільниць – зруйнована, за кордоном їх критично бракує з огляду на кількість біженців по всьому світу, а найгострішим залишається безпекове питання. Головні ознаки того, що вибори президента, імовірно, не відбудуться протягом року – на інфографіці «Слово і діло».
Пропозиції ЦВК щодо термінів виборів
Однією з ознак того, що президентські вибори, ймовірно, не відбудуться протягом 2026 року є пропозиції Центральної виборчої комісії щодо термінів проведення виборів. Зокрема, голова ЦВК Олег Діденко повідомляв, що Комісія пропонує встановити 6-місячний термін підготовчого (або ж перехідного) періоду після припинення воєнного стану та перед початком виборчого процесу. Водночас строки виборчого процесу лишаються незмінними – 90 днів для виборів президента України та 60 днів для виборів народних депутатів України. Враховуючи той темп, у якому рухаються мирні переговори за участю України, США та рф, поки малоімовірно, що воєнний стан скасують у першу половину поточного року.
Мала кількість виборчих дільниць за кордоном
Станом на березень 2026 року за кордоном перебувають близько 5,6 млн українських біженців. За даними МЗС, при закордонних дипломатичних установах на постійній основі утворені 104 виборчі дільниці. Очевидно, що з огляду на кількість українців, які виїхали за кордон, цієї кількості закордонних виборчих дільниць є об'єктивно недостатньою для забезпечення участі всіх українських біженців у перших повоєнних виборах. Створювати нові додаткові дільниці – поки що лише у планах МЗС.
Ризики під час онлайн-голосування
Гарантувати стовідсоткову безпеку онлайн-голосування на виборах у світі ще не навчилися, а належного рівня довіри, з яким можна було б заплющити очі на певні огріхи, в Україні немає. Як показало соцопитування, 60-70% українців ставляться негативно до онлайн-голосування. При цьому президент Володимир Зеленський зазначав, що онлайн-формат виборів міг би стати виходом для військових та людей за кордоном, однак для цього необхідна законодавча база.
Робоча група BP з підготовки законодавчих ініціатив щодо виборів у воєнний та повоєнний період також вважає, що цифрове голосування під час воєнного стану або одразу після нього є великим ризиком. За словами голови правління Громадської мережі ОПОРА Ольги Айвазовської, дуже мало шансів пілотувати нову онлайн-систему перед проведеннями виборів глави держави. До того ж виникає питання щодо можливості забезпечення таємниці голосування.
Єдиною країною світу, яка повноцінно використовує інтернет-голосування під час проведення загальнодержавних виборів, сьогодні є Естонія. Цікаво, що самі естонці поки не мають опції голосування смартфоном і змушені використовувати комп’ютер. А дискусія щодо перенесення виборів у смартфон досі точиться.
У Фінляндії від онлайн-виборів відмовилися через потенційну загрозу принципу таємності голосування. А навесні 2019 року, дослідники виявили серйозну вразливість у системі онлайн-голосування Швейцарії. Етичні хакери, які проаналізували незначну частину коду, дійшли висновку, що людина, з доступом до нього, може непомітно змінити результати волевиявлення.
Не внормовано реалізацію виборчих прав
Згідно з Конституцією та Виборчим кодексом, для проведення виборів в Україні необхідно реалізувати виборчі права всіх громадян, які можуть брати участь у голосуванні. Однак станом на сьогодні існує потреба унормування забезпечення реалізації виборчих прав військовослужбовців, ВПО, виборців за кордоном, а також громадян на ТОТ. Як зазначала голова ОПОРи Ольга Айвазовська, військові, зокрема, повинні мати не лише право обирати, а й право балотуватися на виборах.
Небезпека через воєнний стан і норми Конституції
На тлі триваючої війни в Україні продовжує діяти воєнний стан, востаннє Рада продовжила його до 2 травня 2026 року, але, імовірно, продовжить знову. Відповідно, зараз загроза небезпеки державній незалежності не усунута – росія не припиняє завдавати нових ударів та атакувати мирні міста українців. Для проведення голосування держава має гарантувати безпеку виборцям. Крім того, Конституція Україні і законодавство забороняють проведення будь-яких виборів в умовах воєнного стану. Теоретично, вибори можуть провести у разі досягнення домовленості про припинення вогню, однак поки що рф не демонструє бажання навіть тимчасового перемир'я, не говорячи про тривалий мир.
Потреба у нових інструментах протидії гібридному втручанню рф
Україна за попередні роки вже має значний досвід щодо втручання у вибори та інші внутрішні процеси держави з боку країни агресорки рф. Проте, як зазначив голова ЦВК Олег Діденко, цього разу цих інструментів може бути не достатньо. Зокрема, за його словами, під час майбутніх післявоєнних виборів такі атаки росіян стануть ще потужнішими. Відповідно, ЦВК має впровадити нові безпекові протоколи, яких поки що немає. Станом на березень комісія лише налагоджує співпрацю з державними органами, долученими до протидії FIMI (зовнішньому інформаційному втручанню), та європейськими інституціями й ініціативами.
Невизначене питання перемир'я і територій
Попри триваючі перемовини з рф територіальне питання залишається одним з найчуттєвіших і досі не вирішеним. Відповідно, не зрозуміло – чи зможуть брати участь у потенційних виборах мешканці так званих сірих зон на карті бойових дій. У Кремлі заявляють, що під час останніх раундів переговорів сторони просунулися лише частково, однак ключові територіальні питання так і не узгодили. Відсутність реального руху у перемовинах з росією днями констатував і президент Володимир Зеленський. За його словами, інтенсивність обстрілів свідчить про відсутність намірів Кремля завершувати війну найближчим часом.
Зруйновано частину виборчої інфраструктури
Через регулярні ворожі обстріли в Україні станом на березень поточного року з 33 174 виборчих дільниць повністю зруйновано майже 400. Найбільше таких у Харківській, Донецькій та Сумській областях – на цих дільницях громадяни проголосувати не зможуть. На їхнє відновлення знадобиться час і кошти, однак за цей час рф може вдатися до нових атак, що також вкотре повертає до безпекового питання виборів в умовах війни. Згідно з соцопитуванням, лише 10% українців вважають, що вибори слід провести до завершення війни.
Зазначимо, президент Володимир Зеленський на початку року заявив, що не «триматиметься за владу» і готовий провести вибори в країні, але лише за умови наявності гарантій безпеки та припинення вогню. Щонайменше – після двомісячного перемир’я між Україною та рф. На нашій інфографіці – прогнози щодо завершення війни у 2026 році.
Нагадаємо, у грудні минулого року у Верховній раді сформували групу для швидкого розгляду можливості організації виборів під час воєнного стану. Центральна виборча комісія ухвалила постанову про створення автоматизованої інформаційно-комунікаційної системи «Всеукраїнський референдум». Також ЦВК уперше з 2022 року відновила роботу реєстру виборців.
На нашій інфографіці можна подивитися, як змінювалася зареєстрована кількість виборців в Україні за 15 років.
Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»