В Україні за останні роки було кілька невдалих спроб скасувати свято Дня перемоги та остаточно замінити його Днем пам'яті та примирення, як у більшості країн Європи. Проте українці й так переосмислили значення 9 травня: раніше більше половини громадян називали його одним із найважливіших свят, а тепер сприймають як пережиток минулого, що дедалі більше асоціюється з «побєдобєсієм» росіян. Як змінювалося ставлення українців до 9 травня, дослідило «Слово і діло».
У 2010 році 58% українців називали День перемоги, коли їх запитували про найважливіші та найулюбленіші свята. В 2016 році таких було вже 35%, в 2021-му – 30%.
Наразі, за даними КМІС, серед українців лише 13% залишаються «шанувальниками» цього свята. Соціологи пов'язують такий показник із війною та з тим, що День перемоги дуже активно святкується у росії як мілітаристське агресивне свято.
У 2017-2018 роках більшість опитаних українців (82% та 80% відповідно) вважали День перемоги святом, яке має символізм для них особисто. В 2022 році так вважали лише 34% громадян, ще 36% назвали День перемоги пережитком минулого. Також побільшало тих, хто вважає 9 травня звичайним днем.
З роками також українці стали віддавати перевагу Дню пам'яті жертв Другої світової війни перед Днем перемоги. У квітні 2012 року 74% українців обрали День перемоги та 18% – День пам'яті жертв, в 2014-му кількість других трохи збільшилася (до 24%).
У квітні 2018 року 58% українців вважали за краще святкувати День перемоги, а 34% обрали День пам'яті жертв.
Після початку повномасштабної війни ситуація кардинально змінилася: 80% опитаних українців обрали День пам'яті жертв війни та лише 15% – День перемоги.
Нагадаємо, у квітні 2022-го Володимир В'ятрович та група нардепів зареєстрували у парламенті законопроєкт про перенесення дати святкування Дня перемоги над нацизмом. Профільний комітет підтримав ініціативу, але у залі її не розглядали.
На початку цього року у Раді з'явився законопроєкт, яким пропонують скасувати три свята, серед них 9 травня.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»