Інфляція в Україні б'є рекорди. Через масштабне вторгнення рф та світову кризу вона вже перевищила 20% – це цифра, яку до лютого 2022 року взагалі неможливо було собі уявити.
Згідно з даними Держстату, в серпні інфляція розігналася до рекордних 23,8% в річному вимірі. Хоча загалом вона залишилася в межах розкиду між прогнозом Національного банку України (23%) і прогнозом аналітиків (25%).
Кабінет Міністрів малює на 2023 рік ще сумніші прогнози. У проєкті Державного бюджету на 2023 рік, який був підтриманий урядом напередодні, закладено курс долара в 42 грн. Очікувана інфляція – в районі 30%.
«Слово і Діло» поговорило з експертами, щоб з'ясувати, наскільки реалістичним є інфляційний прогноз уряду, що може розігнати інфляцію ще сильніше або, навпаки, уповільнити її зростання, а також що буде з доларом в наступному році.
Природа інфляції в Україні
За словами економіста Андрія Блінова, зараз інфляція в Україні розганяється. Це, по суті, єдиний показник, який зараз рахує Держстат. На його думку, інфляція й далі буде прискорюватися, прагнучи до прогнозованого значення. Однак розраховувати її варто, спираючись насамперед на такі фактори, як вартість енергоресурсів та деякі інші моменти, які є «високочастотними».
«Зараз дуже багато економістів намагаються відштовхуватися від т.зв. високочастотних факторів – це вартість енергії, платежі картками, і так далі. Є прогноз НБУ – 31%... Зараз більшість економістів «танцюють» навколо цифри «30» – пояснив він.
Він додав, що як оцінку інфляції, в тому числі для потреб бюджету, було б справедливим використовувати те, наскільки знецінилися ті чи інші товари протягом року. У цьому ключі цифра в 30+% виглядає цілком правдоподібною.
Голова Комітету економістів України Андрій Новак нагадав, що інфляція має два типи: інфляція попиту (високі доходи населення, дефіцит товару на ринку) та інфляція пропозиції (низькі доходи населення, подорожчання собівартості товару на ринку).
_«Ми розуміємо, що у багатьох українців доходи не просто скоротилися – їх не стало. 15 мільйонів українців – взагалі внутрішні переселенці ... вони втратили роботу, втратили дохід, живуть або за рахунок старих накопичень, або за рахунок державної допомоги. У нас явно зараз ситуація не на рівні попиту...» – зазначив експерт.
Він додав, що зростання цін відбувається зараз переважно за рахунок того, що ростуть ціни на енергоресурси (обов'язковий елемент собівартості у всіх без винятку товарів і послуг), особливо на паливо, яке з початку вторгнення росії виросло в ціні щонайменше вдвічі.
«Ніхто не може працювати собі в мінус. Якщо дорожчають елементи собівартості, виробники та продавці підіймають ціни на свій товар, тим самим провокуючи інфляцію. Це та сама природа інфляції, яка зараз є в Україні» – зазначив Новак.
Державний бюджет-2023: наскільки реалістичний «бюджет воюючої країни»У проєкті бюджету на 2023 рік - чимало рекордних показників. Наскільки реалістичні цифри, наведені урядом - розбиралося Слово і Діло
При цьому чиновники вважають, що все не так погано. Наприклад, народний депутат та голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев нагадує, що інфляція зараз – світовий тренд, і в деяких країнах, які не ведуть війну, вона вища, ніж в Україні.
«Це нова реальність, і ми тут не повинні бути шоковані. Якщо інфляційний процес буде йти так, як йде, нічого катастрофічного в цьому немає. Так, це проблема, ситуація важка, але ніякої катастрофи в цьому немає» – розповів він.
Схожої точки зору дотримується й міністр фінансів України. За словами Сергія Марченка, у воюючій країні все могло б бути значно гірше і взагалі, інфляція – це зараз не найголовніше, що повинно хвилювати Україну.
«Інфляція досить висока, якщо порівнювати з довоєнним станом. Якщо порівнювати з іншими країнами – Європою, США, де інфляція наближається до десятивідсоткових показників, то наша інфляція у 22,2 відсотка не є такою критичною. Тобто це не інфляція, яка могла бути у воюючій країні... потрібно визначитися: ми хочемо виграти в цій війні або ми хочемо жити в уявному світі, коли у нас все добре і єдина проблема, яка нас може цікавити – інфляція» – пояснив він в інтерв'ю «РБК-Україна».
Надії на проходження інфляційного піка
Блінов вважає, що інфляція в Україні надалі гальмуватиметься.
На його думку, причина в тому, що в уряді заклали дефіцит бюджету та обумовили, що він буде закриватися за рахунок зовнішнього фінансування. Відповідно, у НБУ вже не буде необхідності виходити з масштабною емісією гривні - інструментом, який використовувався для закриття поточних потреб держави в першій половині 2022 року.
«Якщо буде підтримуватися зовнішнє фінансування, якщо ситуація із зайнятістю, із завантаженістю потужностей буде хоча б нагадувати нинішню (не погіршиться – прим. ред.), це буде говорити про те, що інфляцію трошки вдасться... притинути» - зазначив він.
Блінов додав, що свою лепту внесло й підвищення облікової ставки НБУ до 25%, і ситуація на ринку банківських послуг, і знижений споживчий попит населення – все це, за ідеєю, повинно пригальмувати інфляцію надалі. Загалом, вважає він, інфляція в майбутньому році складе 20-25%.
Андрій Новак висловив думку, що є надія на проходження Україною інфляційного піка і що далі буде легше.
«Місяць-два тому, якраз, коли відбулося подорожчання цін на паливо, цей інфляційний пік, сподіваюся, ми пройшли. До кінця року ми не очікуємо підвищення цін на енергоресурси. Паливо у нас і так все європейське, дорожчати далі йому просто нікуди, а по газу та електроенергії – уряд пообіцяв під час опалювального сезону не підіймати тарифи» – пояснив експерт свою точку зору.
Тому, додав він, можна сподіватися, що в порівнянні з першим півріччям 2022 року, до закінчення року інфляція в країні знизиться до приблизно 25%. А в наступному році, на його думку, все залежить від того, чи будуть рости ціни на енергоносії і як це буде відбиватися на зміні цін в Україні. У цьому році був сильний сплеск цін на паливо та енергію – цього року він закінчиться, якщо не буде ніякої катастрофи, і тоді ціни, можливо, будуть знижуватися.
«Якщо далі будуть рости ціни на енергоресурси, то інфляція буде прискорюватися. Якщо ні, то прогнозованої КМУ інфляції може і не відбутися» – зазначив Новак.
Що буде з курсом долара
Блінов вважає, що офіційний курс долара до кінця року та у 2023 році буде коригуватися в залежності від економічної ситуації. Можливо навіть, згідно з побажаннями уряду, хоча це буде складно.
Експерт зазначив, що є різниця – приймати західну фінансову допомогу за курсом 36,6 грн/долар, діючим курсом НБУ, або за курсом 42 грн/долар. В останньому випадку від одного і того ж траншу можна отримати більше коштів.
«Ви повинні розуміти – бюджет курс не прогнозує. Йому цей розрахунковий курс потрібен, щоб враховувати надходження – від імпорту товарів, західну допомогу і так далі. Зрозуміло, що є велика різниця – конвертувати, скажімо, по 42 або за офіційним курсом 36,6» – зазначив він.
Бюджет повномасштабної війни: які основні показники закладено на 2023 рік і на що держава витрачатиме грошіБюджет на 2023 рік – розібралися, які основні показники на наступний рік заклав Кабмін, що буде з інфляцією та курсом долара, а також на що планують витрачати кошти в умовах повномасштабної війни.
На його думку, Мінфін зараз таким прогнозом задає планку, нижче якої курс не опуститься. Але, як показує історичний досвід, курс насамперед складається виходячи з попиту-пропозиції на валютному ринку. Тому вплинути на нього Мінфін насправді практично не може. А НБУ, як основний маркетмейкер на поточний момент, намагається курс долара навіть не коментувати.
«У будь–якому випадку, зараз це буде значною мірою упиратися у два аспекти: перший – наскільки жорстко держава зараз вирішить обмежувати імпорт і переводити економіку на військові рейки, другий – стабільне фінансування від західних партнерів» - резюмував він.
Водночас Андрій Новак дотримується іншої точки зору. Перш за все, експерт висловив незадоволення діями Нацбанку – на його думку, там тільки погіршують ситуацію, а не стабілізують її.
«Абсолютно необгрунтовано НБУ підняв облікову ставку з 10% до 25%, аргументуючи її якраз боротьбою з інфляцією. Але у нас явно не інфляція попиту, заради боротьби з якою зазвичай підвищують облікову ставку, у нас інший варіант» – пояснив він.
Новак вважає, що курс долара міг би бути більш стабільним стосовно національної валюти. Україна зараз, завдяки фінансовій допомозі Заходу, що виділяється оперативно і навіть із запасом, отримує більше доходів, ніж планувалося її бюджетом мирного часу.
«Замість цього НБУ систематично девальвує національну валюту» – додав він.
Прогнозувати курс валют наразі неможливо, оскільки, по-перше, Україна не має будь-якої курсової валютної стратегії, а по-друге, в першу чергу – курс визначає ринок.
Так що зараз, резюмував він, можна просто гадати про реальний курс в будь-яку сторону як завгодно, оскільки просто немає бази для прогнозування.
Тим часом у Кабінеті міністрів вже заявили, що наступного року Україна потребує 38 млрд доларів для покриття дефіциту бюджету. Відповідну суму планується покрити завдяки допомозі від міжнародних партнерів – США, Євросоюзу та МВФ.
З урахуванням підтримки партнерів до кінця цього року, в тому числі – 11,7 млрд доларів від США, 1,4 млрд доларів від МВФ і 8 млрд доларів від Євросоюзу Україна проходить 2022 рік «фінансово стабільно».
Антон Корж, спеціально для «Слово і діло»
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»