Рада готова працювати 24/7: як депутати провели тиждень в умовах підвищеної загрози для країни

Читать на русском
Депутати повернулися із вимушених канікул. Протягом тижня Рада прийняла кілька звернень до міжнародної спільноти, закон про індексацію пенсій та віртуальні активи.
Слово і діло

Верховна рада повернулася з вимушених «коронавірусних» канікул. І хоча хворих на COVID-19 нардепів та співробітників Апарату все одно чимало, спікер Руслан Стефанчук заявив, що парламент готовий працювати хоч 24/7 в умовах нинішньої напруженої ситуації. Цього тижня у Раді було багато іноземних гостей, які приїхали, щоби висловити підтримку Україні; депутати ухвалили кілька звернень до міжнародного співтовариства, а також важливих законів. Докладніше про роботу парламенту – у матеріалі «Слово і діло».

Минулими вихідними через загрозу російського вторгнення ситуація в інформпросторі стала особливо напруженою. ЗМІ писали, що Україну залишають олігархи та народні депутати, а повітряний простір над Україною ось-ось закриють через непередбачувану ситуацію.

У результаті виявилося, що за кордоном перебувають трохи більше 20 нардепів – до початку пленарного тижня більшість із них повернулися в країну.

Щоб депутати (і не тільки) у критичні для держави моменти не роз'їжджалися хто куди, у Верховній раді було зареєстровано законопроєкт, який передбачає заборону на виїзд із країни під час воєнного стану для: нардепів, міністрів та їхніх заступників, голів місцевих адміністрацій та їхніх заступників, державних службовців категорії А, керівників центральних органів виконавчої влади, військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу правоохоронних органів, керівників стратегічних підприємств та критичної інфраструктури.

В альтернативному законопроєкті виїзд пропонується заборонити також президенту, членам його Офісу, радникам, а також секретареві та членам РНБО.

У парламенті на вихідних збиралися провести закриту нараду з силовиками та головами фракцій та груп, проте її перенесли на понеділок. Після наради 14 лютого секретар РНБО Олексій Данілов повідомив, що ні воєнного стану, ні закриття повітряного простору в Україні не буде. І взагалі причин для паніки немає.

На тлі російської загрози якось забувся намір провести позачергове засідання, щоб заслухати звіти правоохоронців з кримінальних справ щодо нардепів. Однак Давид Арахамія повідомив, що, ймовірно, наступного пленарного тижня буде позачергове у справі Олександра Трухіна: «Зараз інші пріоритети. Але ми це (позачергове засідання – ред.) зробимо. Коли? Думаю, наступного тижня, якщо ми зробимо її пленарним. Імовірніше, що в середу».

Скільки українцям коштуватиме утримання органів влади у 2022 роціНайдорожче українським платникам податків у 2022 році коштуватиме утримання Верховної ради – близько 190 гривень.

Арахамія також запевнив, що на найближчому засіданні фракції «Слуга народу» таки буде ухвалено рішення про виключення Трухіна та Сергія Кузьміних.

Щоб Верховна рада могла працювати в будь-якій надзвичайній ситуації, у керівництві та «Слузі народу» знову заговорили про запровадження онлайн-голосування. Востаннє ця новація обговорювалася наприкінці року: за словами Руслана Стефанчука, всі європейські парламенти мають змішану систему голосування – насамперед, це потрібно для забезпечення діяльності у разі небезпеки.

Арахамія зазначив, що це не є порушенням Конституції, оскільки там прописано, що депутат має голосувати персонально, але не уточнюється, що саме у сесійній залі.

«Остання пропозиція, напрацьована робочою групою – це так зване гібридне голосування, коли голосують у залі, а онлайн приєднуються ті депутати, які мають чіткий та зрозумілий тест ПЛР, що у них коронавірус», – розповів Стефанчук. За словами Арахамії, текст відповідного законопроєкту готовий, але на голосування цього тижня його не виносили.

У вівторок Верховна рада ухвалила два звернення до міжнародної спільноти. Перше стосувалося ескалації Росією ситуації з безпекою, депутати закликали ООН, ПАРЄ, ОБСЄ, НАТО, уряди та парламенти інших країн:

  • продовжувати підтримувати територіальну цілісність та суверенітет України;

  • засудити дії, заяви та кроки Росії, спрямовані на підготовку основи для розширення військової та гібридної агресії проти України;

  • посилити та пришвидшити надання Україні допомоги, у тому числі оборонної;

  • закликати Росію до відведення військових та озброєння від українських кордонів, а також з тимчасово окупованих територій;

  • посилити проти Росії санкції.

Друге звернення стосувалося можливого визнання Росією «ДНР» та «ЛНР». Нагадаємо, що Держдума Росії попросила Володимира Путіна визнати псевдореспубліки. У зв’язку з цим парламент попросив світову спільноту засудити будь-які спроби Росії легалізувати незалежність «Л/ДНР», підтвердити територіальну цілісність України та розширити санкції проти РФ.

Обидві постанови підтримали всі фракції та групи, крім «Опозиційної платформи – За життя».

По обороні цього тижня було ухвалено не так багато законопроєктів. Зокрема депутати внесли зміни до закону «Про територіальну оборону»: силам тероборони надали можливість виконувати завдання разом з іншими угрупованнями військ у районі ведення бойових дій.

Також було внесено зміни до законів щодо вдосконалення процедур оборонного планування – було враховано досвід країн-членів НАТО та Євросоюзу.

Верховна рада нарешті ратифікувала Угоду про «відкрите небо» з Європейським Союзом. Підписано її було, нагадаємо, ще у жовтні минулого року.

Також з другої спроби було звільнено голову Фонду державного майна Дмитра Сенниченка. Він написав заяву за власним бажанням ще у листопаді, а у січні у парламенті забракло голосів, щоб його звільнити.

Було затверджено зміни до пенсійного законодавства: Верховна рада встановила єдину дату щорічної індексації виплат для всіх категорій населення – 1 березня. Індексація проводитиметься на загальних умовах військовослужбовцям, державним службовцям та іншим категоріям пенсіонерів.

До речі, у березні цього року пенсію буде проіндексовано на 14% для понад 10 мільйонів українців.

Ухвалений закон також передбачає дострокове призначення пенсії за віком за півтора року до досягнення пенсійного віку особам, трудовий договір з якими розірвано через зміни в організації виробництва та інших умов. І дострокове призначення пенсії матерям чи батькам дітей із тяжким чи рідкісним захворюванням.

Рада проголосувала за масову амністію ув'язненихУ четвер, 17 лютого, Рада підтримала законопроект №5249 Про амністію з нагоди 30-річчя незалежності, який передбачає дострокове звільнення 1173 ув'язнених.

17 лютого депутати ухвалили закон про віртуальні активи, який Володимир Зеленський ветував та повертав зі своїми пропозиціями. «В Україні криптоактиви й досі у тіні. Закон дозволить це змінити та детінізувати новий сектор економіки. Криптообмінники та криптобіржі зможуть працювати легально, українці – захистити свої активи від можливих зловживань чи шахрайства», – розповів міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.

Крім цього, було ухвалено законопроєкт про хмарні послуги. До хмарних послуг належать: інфраструктура як послуга (IaaS), платформа як послуга (PaaS), програмне забезпечення як послуга (SaaS) та безпека як послуга (SECaaS). Використовувати їх можуть держоргани, місцева влада та держпідприємства.

«Хмарні технології дозволять знизити корупційні ризики на закупівлю обладнання, суттєво зменшити витрати з бюджету, а головне — пришвидшити впровадження інновацій в органах влади. За даними журналу The Economist, обсяги цифрової інформації збільшуються вдесятеро кожні п'ять років. Тому пропонуємо запровадити принцип Cloud First: перенести основні процеси виробництва IT-серверів на хмари», – додав Федоров.

Звісно, народні депутати не забули і про себе. По-перше, змінили місцями пленарні тижні – наступного працюватимуть у режимі засідань. По-друге, ухвалили законопроєкт, згідно з яким вони отримуватимуть посадовий оклад, надбавки та доплати до посадового окладу у розмірах, визначених законодавством.

Сьогодні у Верховній раді пройшла година запитань до уряду. Міністр оборони Олексій Резніков запевнив українців, що наразі ймовірність наступу Росії невисока: «Найближчим часом громадянам на всій території України нічого не загрожує. Крім тих громадян, які проживають у Донецькій та Луганській областях, де незаконні збройні формування під керівництвом РФ ведуть обстріл вже другу добу та створюють небезпеку для цивільного населення, а також для наших військових. Там справді реальна загроза на сьогодні».

Жителів окупованих територій Резніков запевнив у тому, що Україна не планує жодних силових сценаріїв щодо ОРДЛО чи Криму.

Голова Мінфіну Сергій Марченко у парламенті розповів, що Україна не планує звертатися до кредиторів із проханням списати борги. Прем'єр-міністр підтвердив, що навіть у нинішній ситуації держава має достатньо коштів, щоб виконувати свої боргові зобов'язання.

Нагадаємо, раніше «Слово і діло» аналізувало, як фракції та групи підтримують законопроєкти щодо оборони.

Олександра Худякова, спеціально для «Слово і діло»

Регулярную подборку актуальной проверенной информации от «Слово и дело» читайте в телеграм-канале Pics&Maps

ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM

найважливіше від «Слово і діло»
Поділитися:
АКТУАЛЬНЕ ВІДЕО
Підпишіться на наш канал