Подкаст «Словом» за 11 лютого: підсумки «нормандської зустрічі» в Берліні та морська блокада від РФ

Читать на русском
Головні новини та аналітика станом на 11 лютого - в авторському подкасті. Коротко розповідаємо про те, що досліджували протягом доби.‌
Подкаст «Словом»slovoidilo.ua

Про те, як пройшла зустріч «нормандських радників» у Берліні. Про блокаду Росією Азовського і Чорного морів під приводом військових навчань зі стрільбами. Про персонажів, яких останнім часом затримували в Україні на хабарях. Та про статус президентських обіцянок, з-поміж тих, що перебувають нині в процесі виконання. «Слово і діло» пропонує огляд найважливіших новин і власної аналітики в аудіоформаті - в подкасті «Словом».

Нормандська зустріч радників у Берліні: підсумки

У ході дев'ятигодинної зустрічі радників лідерів країн-учасниць нормандського формату 10 лютого в Берліні сторонам знову не вдалося узгодити підсумковий документ. Про це заявив глава Офісу президента України Андрій Єрмак на брифінгу за підсумками перемовин.

«Сьогодні всі сторони підтвердили, що налаштовані продовжувати переговори. Всі погодилися з тим, що необхідно розблокувати ТКГ. Ми не змогли дійти до будь-якого загального документа» - сказав Єрмак, додавши, що радники можуть найближчим часом провести ще одну зустріч.

«Сподіваюся, що на наступному засіданні Тристоронньої контактної групи будуть розглянуті закони, які передбачені Мінським форматом. У нас є кілька успішних кейсів, в т.ч. стосовно припинення вогню. І є впевненість, що ми досягнемо такого бажаного для всіх українців результату» - запевнив глава Офісу президента України.

За його словами, зустріч Нормандського формату на рівні міністрів зараз не обговорюється. Україна має бажання вийти на зустріч рівня лідерів, минаючи проміжні стадії.

Передумали? Росія скасовує блокаду Азовського моря

Росія несподівано вирішила скасувати блокаду Азовського моря, яку збиралася встановити під приводом військових навчань. Про це написав головний редактор BlackSeaNews Андрій Клименко з посиланням на отримані ним документи управління навігації та океанографії Міноборони РФ.

Так, за його даними, ввечері 10 лютого в Росії вирішили скасувати перекриття району Азовського моря на північ від Керченської протоки. Клименко вважає, що таку поведінку Росії можна пояснити кількома причинами: або Росія злякалася розмахів прецеденту, який змогла створити Україна зусиллями експертів, військових, дипломатів, представників влади та бізнесу, або на позицію Росії вплинув візит глави МЗС Британії Елізабет Трасс, або РФ готує якусь нову підлість.

При цьому, додав Клименко, зміни позиції Росії щодо блокади Чорного моря немає - ця блокада триватиме і далі.

Нагадаємо, 9 лютого у РФ заявили про перекриття акваторії двох морів у період з 13 до 19 лютого, нібито через навчання. Росія повністю збиралась перекрити на цей період половину території Азовського моря, позбавивши можливості суден відбувати з портів Маріуполя та Бердянська до Чорного моря.

Блокада РФ Азовського і Чорного морів повинна була стати основним питанням на засіданні Ради національної безпеки та оборони України 11 лютого в Харкові.

Останні скандали з хабарями: чи потрапив за ґрати хоч хтось

Нардепа від «Слуги народу» Сергія Кузьміних викрили на одержанні хабаря у 558 тисяч гривень. Кілька разів він не приходив на допити до антикорупційних органів і з'явився тільки після того, як його було оголошено у розшук. Тепер суд намагається обрати запобіжний захід для нардепа. Засідання вже відкладали через відсутність документів у Кузьміних та через його неявку.

У 2016 році суддю Дніпровського райсуду Києва Миколу Чауса спіймали на хабарі у 150 тисяч доларів. Гроші він отримав, за даними слідства, за «правильне» рішення у кримінальному провадженні, пов'язаному з розповсюдженням наркотиків. Обрати запобіжний захід Чаусу змогли лише 4 серпня минулого року – спочатку екссуддя переховувався від слідства, а потім взагалі був викрадений. Після того, як Чаус з'явився в Україні, суд відправив його під домашній арешт. Днями він вийшов під заставу у 718 тисяч гривень, яку внесла за нього його дружина.

Колишні народні депутати Максим Поляков та Борислав Розенблат є фігурантами «бурштинової справи», загальна сума отриманих хабарів, як повідомили в НАБУ, становила 300 тисяч доларів. Після затримання і Розенблата, і Полякова відпустили під заставу.

Одеського бізнесмена Вадима Альперіна викрили на пропозиції співробітникам НАБУ хабаря у 800 тисяч доларів – за даними слідства, за закриття кримінального провадження щодо контрабанди товарів, у якому фігурують підконтрольні йому підприємства. У листопаді 2019 року суд вирішив заарештувати Альперіна із можливістю вийти під 70 млн грн застави. Бізнесмен заставу вніс.

Під арешт із можливістю застави було взято колишнього першого заступника голови Податкової служби у Києві. Як повідомили правоохоронці, Микола Ілляшенко пропонував 6 млн доларів хабаря керівництву НАБУ та САП за закриття кримінальної справи проти ексміністра екології Злочевського.

Народного депутата Олександра Юрченка звинувачують у вимаганні 200 тисяч доларів хабаря за внесення змін до законопроєкту «Про управління відходами». Після викриття суд заарештував депутата із можливістю внести 3 млн грн застави. Нині Юрченко на волі та навіть полетів на відпочинок за кордон.

Про те, кого ще затримували останнім часом в Україні на отриманні неправомірної вигоди та які запобіжні заходи обирали - читайте докладніше у нашому спецматеріалі з інфографікою на сайті.

Нагадаємо, на портал раніше ми публікували інфографіку про те, скільки вироків хабарникам винесли українські суди.

А ще писали, кому і за що пропонували найбільші хабарі з 2016 по 2020 роки та чим закінчилися гучні корупційні справи.

Обіцянки Зеленського: статус виконання

У передвиборчій програмі Володимира Зеленського 71 обіцянка. З них президент уже виконав 18 (27%), зокрема обіцянку запровадити «нульову декларацію» для бізнесу, підписати угоду про «відкрите небо» з ЄС, запровадити відкриті списки на парламентських виборах, сформувати ринок землі. Ще 8 обіцянок уже провалено, серед них такі, як забезпечити детінізацію економіки й оновити аеропорти у кожному обласному центрі.

Однією з обіцянок, було те, що центральні органи влади не будуть сконцентровані у Києві. Від ідеї переїзду Офісу президента з Банкової відмовилися ще на початку каденції Володимира Зеленського – бо стало зрозуміло, що це буде дорого та складно.

Восени 2020 року в Кабміні розповідали про можливий пілотний проєкт – перенесення Держекоінспекції з Києва до Кривого Рогу. Але, схоже, що ідея залишилася на рівні розмов. Більше про переїзд органів центральної влади зі столиці не згадували.

Ще була обіцянка - забезпечити всіх українців доступом до швидкісного інтернету. За оцінкою Міністерства цифрової трансформації, в Україні понад 17 тисяч населених пунктів не охоплено оптичними мережами жодного з операторів, а отже, у 4 млн осіб немає якісного фіксованого інтернету. Крім того, до оптичного інтернету не підключено 40% шкіл, 92% бібліотек, 37% лікарень. Поки що уряд має кілька стратегій щодо впровадження 3G, 4G і 5G, а також майже готова національна стратегія розвитку широкосмугового доступу до інтернету. Але з виконанням обіцянки є труднощі, зокрема й фінансові.

Інша обіцянка - про перехід від солідарної до накопичувальної пенсійної системи. У Верховній раді є велика кількість законопроєктів – і від депутатів, і від уряду – для запровадження державної накопичувальної пенсійної системи. Поки що жоден з них не ухвалений. Але Володимир Зеленський нещодавно пообіцяв забезпечити запровадження накопичувальної пенсійної системи вже 2022 року. Очевидно, що спочатку реформа буде частковою.

Загалом, у процесі реалізації нині перебуває 45 обіцянок президента. На якому етапі реалізації нині вони перебувають - про це читайте у нашому розгорнутому аналітичному матеріалі на порталі та в телеграм-каналі.

Більше цифр, більше фактів, матеріалів і аналітики — знаходьте на slovoidilo.ua

Регулярную подборку актуальной проверенной информации от «Слово и дело» читайте в телеграм-канале Pics&Maps

ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM

найважливіше від «Слово і діло»
Поділитися: