Подкаст «Словом» за 8 лютого: зустріч Макрона з Путіним, американці в Польщі і зарплати міністрів

Читать на русском
Головні новини та аналітика станом на 8 лютого - в авторському подкасті. Коротко розповідаємо про те, що досліджували протягом доби.‌
Подкаст «Словом»slovoidilo.ua

Про заяви президента Франції щодо обіцянок Путіна. Про американців в Польщі, більш тривалу присутність НАТО та підвищення рівня боєготовності Збройних Сил Литви. Про перегляд термінів лікування ковіду та перевірки виконання доручення президента щодо підвищення зарплат медиків з цього року. А також про зарплати міністрів та їхніх заступників за минулий рік. «Слово і діло» пропонує огляд найважливіших новин і власної аналітики в аудіоформаті - в подкасті «Словом».

Зустріч Макрона та Путіна

Президент Франції Еммануель Макрон заявив, що вітає відкликання в Україні законопроєкту про перехідний період на Донбасі, а також запевнив, що Росія не збирається визнавати псевдореспубліки бойовиків в ОРДЛО. Про це Макрон заявив на брифінгу за підсумками зустрічі з президентом Росії Путіним.

Макрон заявив, що Москва дала обіцянку не приймати низку рішень щодо Донбасу, підготовка яких у світлі останніх подій форсувалася Кремлем. Очевидно, що йдеться про проєкт визнання РФ терористичних псевдодержавних утворень на Донбасі.

Макрон також додав, що Мінські угоди, з усім тим, що є зараз, потребують перегляду і вдосконалення, як і в цілому весь механізм європейської безпеки.

«…але не шляхом перегляду існуючих домовленостей - можливо, нові рішення з безпеки в Європі будуть новаторськими» - сказав він.

Нагадаємо, 19 січня депутати від КПРФ внесли до Держдуми Росії проєкт звернення до президента Путіна з проханням про визнання «ЛДНР».

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба, коментуючи це, висловив переконання, що російські депутати не підтримуватимуть внесений законопроєкт, бо для Росії це матиме досить серйозні наслідки.

Посилення НАТО та американці в Польщі

Тим часом в Польщу напередодні прибула ще одна група американських військових у рамках посилення східного флангу НАТО на тлі загрози вторгнення Росії в Україну.

Як інформує Польське радіо, до аеропорту Жешува прибула ще одна група військових із 82-ї повітряно-десантної дивізії США. Це місто знаходиться за 70 кілометрів від кордону з Україною.

У рамках посилення східного флангу НАТО в Польщі розмістять 1700 американських військових. За словами командира дивізії Крістофера Донахью, десантники висадилися у Польщі, щоб посилити готовність та оперативну сумісність союзників НАТО у всіх сферах.

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг при цьому заявив, що НАТО розглядає можливість більш тривалої військової присутності у Східній Європі для зміцнення своєї оборони, повідомляє Reuters.

«Ми розглядаємо довгострокові коригування нашої позиції, нашої присутності у східній частині альянсу. Остаточного рішення з цього приводу ще не ухвалено, але зараз у НАТО триває процес. Якщо Росія справді хоче менше НАТО поблизу кордонів, вона отримає протилежне» - заявив Столтенберг.

Між тим, Збройні сили Литви підвищили рівень боєготовності у зв'язку із початком військових навчань у Білорусі, в яких беруть участь і російські війська. Командувач Збройних Сил Литви Вальдемарас Рупшис повідомив, що литовські сили були зосереджені у відповідних місцях, а час їхнього реагування було скорочено, аби мати можливість реагувати на загрози у разі їхнього виникнення.

Скорочення термінів лікування від ковіду

В Україні скоротили терміни лікування пацієнтів із коронавірусом. Відповідні зміни було внесено до наказу №722, яким регулюється організація медичної допомоги при зараженні коронавірусом, інформує офіційний сайт МОЗ.

Так, скорочено терміни амбулаторно-поліклінічного та стаціонарного лікування. Раніше пацієнт із коронавірусом повинен був перебувати на лікуванні 10 днів від дати появи симптомів або від дати забору матеріалу на тестування. Повторне тестування могло проводитися не раніше 10 днів із моменту появи симптомів або першого позитивного тесту.

Тепер повторне тестування можна проводити через 5 днів із дня появи симптомів або позитивного результату тесту – але йдеться лише про тестування методом ПЛР.

Якщо пацієнт отримав негативний ПЛР-тест і не має симптомів, то самоізоляцію можна завершувати. Також самоізоляцію можна завершувати за відсутності симптомів через 5 днів від дати появи цих симптомів або від дати отримання позитивного результату тесту.

Підтвердженим вважається випадок COVID-19 без симптомів, але підтверджений експрес-тестом на антиген. Основна умова – контакт із підтвердженим випадком COVID-19.

Уряд просить медиків повідомляти про випадки вимоги переходу на неповну ставку

До речі, заступник керівника ОПУ Кирило Тимошенко закликав медпрацівників повідомляти про факти невиплати підвищеної зарплати. Нагадаємо, з 2022 року за ініціативою президента Володимира Зеленського зарплати медикам мали підвищити.

«В багатьох закладах лікарям та молодшому медичному персоналу за січень нараховано нову базову заробітну плату. На центральному рівні зроблено все необхідне, проте в регіонах ще є над чим працювати. Надходить багато звернень з областей, що головні лікарі примушують медиків переходити на неповні ставки. Це неприпустимо!» - відзначив Тимошенко.

Чиновник повідомив, що міністр охорони здоров’я вже перевіряє особисто ситуацію в лікарнях по всій країні. А ще Тимошенко закликав всіх лікарів та медичних працівників, які не отримали підвищену зарплату та тих, кого з медиків примушують перейти на неповну ставку - писати йому просто в особисті повідомлення із зазначенням закладу та населеного пункту, де не виконали доручення Президента України. «Обіцяю, що жодне звернення не залишиться без уваги» - запевнив заступник глави ОП.

Нагадаємо, з 1 січня 2022 року базові зарплати медиків мали зрости - до 13,5 тисяч гривень для середнього медперсоналу та 20 тисяч гривень – для лікарів. Таке рішення ухвалив Кабмін.

Пізніше чиновники пообіцяли жорстко реагувати на спроби переведення медиків на неповні ставки, з метою не виплачувати обіцяні підвищені зарплати.

Зарплати міністрів та заступників за 2021 рік

Протягом усього минулого року «Слово і діло» стежило за тим, скільки заробляють українські чиновники, зокрема й міністри та їхні заступники. Нині портал готовий представити підсумкові цифри та розповісти, скільки заробив кожен міністр, якою була середня урядова зарплата і навіть як виглядає топ найвисокооплачуваніших міністрів та міністерських заступників.

Прем'єр-міністр Денис Шмигаль, який очолює уряд, можливо для когось неочікувано, але не очолює рейтинг. Він заробив протягом минулого року 687 тис. 42 грн. Місячна зарплата Шмигаля становила в середньому 57,2 тис. Найменше керівникові уряду нарахували у вересні – 44 тис. 656 грн, найбільше у листопаді – 71 тис. 4 грн.

Найменше за рік заробили міністри, які пішли з уряду влітку-восени або були нещодавно призначені. Так, перший віцепрем'єр – міністр економіки Юлія Свириденко та міністр з реінтеграції окупованих територій Ірина Верещук заробили близько 125 тис. грн. Міністр із питань стратегічних галузей промисловості Павло Рябікін заробив 105,2 тис. грн.

Із заступників найбільше заробила Еміне Джапарова з Міністерства закордонних справ – 1 млн 169 тис. 627 грн. Найвищі нарахування у Джапарової були у жовтні (164 тис. 151 грн) та грудні (225 тис. 802 грн).

Заступник міністра оборони Анатолій Петренко заробив за рік 1 млн 106 тис. 293 грн. Крім того, до топ найвисокооплачуваніших заступників потрапили одразу дві людини з Міністерства соціальної політики та один представник Міністерства розвитку громад та територій – мова йде про річні зарплати, які становили трохи понад 1 мільйон гривень.

Всі точні цифри, а також інформацію про те, хто з міністрів заробив у 2021 році найбільше - ви знайдете у нашому спецматеріалі з інфографікою на сайті та в телеграм-каналі.

Більше цифр, більше фактів, матеріалів і аналітики — знаходьте на slovoidilo.ua

Регулярную подборку актуальной проверенной информации от «Слово и дело» читайте в телеграм-канале Pics&Maps

ПІДПИСУЙТЕСЬ НА НАШ YOUTUBE КАНАЛ

та дивіться першими нові відео від «Слово і діло»
Поділитися: