Про чергове загострення кризи на польсько-білоруському кордоні. Про рішення ЄС виключити Україну із «зеленого» списку безпечних з точки зору поширення коронавірусу країн. Про статус обіцянок прем’єр-міністра України та його Кабміну. А також про те, що політики незалежної України обіцяли нам стосовно приватизації. «Слово і діло» пропонує огляд найважливіших новин і власної аналітики в аудіоформаті - в подкасті «Словом».
Загострення на польско-білоруському кордоні
Польські військовослужбовці та співробітники поліції відбили першу спробу прориву кордону мігрантами. Ситуація на польсько-білоруському кордоні залишається напруженою. Про це повідомляє МВС Польщі у Twitter 8 листопада.
«Польські служби запобігли спробі мігрантів прорватися на польську сторону на південь від прикордонного переходу до Кузниці. Ситуація під контролем» - йдеться у повідомленні.
Також в соцмережах з'явилися відео з місця події. Крім прикордонників, на них видно великий натовп мігрантів, а також дим прямо перед кордоном.
За останніми даними Прикордонної служби Польщі, чергові групи мігрантів у супроводі білоруських служб прибувають на польсько-білоруський кордон та роблять спроби його силового перетину.
Міграційна криза на білорусько-польському кордоні триває із серпня. Напередодні міністр оборони Польщі заявив, що країна привела в готовність війська вздовж кордону через напружену ситуацію з мігрантами. Нині там чергують понад 12 тисяч солдатів. У Польщі вважають, що Білорусь у такий спосіб домагається ескалації ситуації.
Україну виключили із «зеленого списку» ЄС
У Євросоюзі щодва тижні переглядають список третіх країн, з яких в'їзд на територію Шенгенської зони має бути дозволений для всіх – незалежно від того, чи вакцинована людина від COVID-19 чи ні. Аби країна перебувала у «зеленому» списку, вона повинна відповідати наступним критеріям:
- не більше 75 нових випадків коронавірусу на 100 тисяч населення за останні 14 днів, стабільна ситуація або тенденція до зменшення кількості нових випадків;
- щонайменше 300 тестів на 100 тисяч жителів, проведених за попередні 7 днів;
- не більше ніж 4% позитивних результатів серед усіх проведених тестів за останній тиждень.
Враховується також прогрес у вакцинації населення та циркуляція особливо небезпечних штамів коронавірусу. Крім того, у ЄС є «помаранчевий», «червоний» та «темно-червоний» списки.
До «зеленого» списку Україну включили у липні 2021 року. Вже у вересні, коли в Україні почала погіршуватись епідеміологічна ситуація, з'явилися побоювання, що незабаром нашу країну звідти можуть виключити.
30 серпня в ЄС скоротили перелік «зелених» країн, виключивши з нього Чорногорію, Косово та Північну Македонію. 9 вересня із «зеленого» списку вийшли Албанія, Сербія, Вірменія та Азербайджан, 23 вересня – Боснія та Герцеговина, а також Молдова. Таким чином, Україна залишалася у списку єдиною країною Східної Європи.
5 листопада стало відомо, що посли країн ЄС вирішили виключити Україну зі списку безпечних з погляду поширення коронавірусу країн. Рішення ЄС, при цьому, має рекомендаційний характер для країн-членів. «Після виключення України із «зеленого» списку ЄС тотального закриття кордонів Євросоюзу не буде. Це рекомендація, а фінальні рішення прийматимуть кожна окрема країна ЄС. МЗС України активно працює з партнерами, щоб зберегти максимальну свободу подорожей для українців» – наголосив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.
Більше про те, що може змінитися для українських туристів і які країни останнім часом посилили умови в'їзду для наших громадян - читайте у нашому аналітичному матеріалі на порталі.
Шмигаль та його міністри: статус обіцянок
За рік та вісім місяців роботи прем'єр-міністр Денис Шмигаль та члени Кабміну виконали 662 обіцянки, провалили – 229, у процесі виконання залишаються 557 (без урахування обіцянок із програми дій, яку відхилила Рада). З 4 жовтня до 4 листопада 2021 року в уряді дали 44 обіцянки, виконали – 24, не виконали – 12.
Так, прем'єр-міністр не виконав обіцянку у 2021 році розширити програму «Велике будівництво» на створення зрошувальних систем у південних областях України. Пілотний проєкт впроваджуватиметься в Херсонській області, але це стане можливим після ухвалення Верховною Радою відповідного законопроєкту, який поки що готується до другого читання. У Міністерстві аграрної політики заявили, що у разі підписання закону програма розвитку зрошувальних систем запрацює у 2022 році.
Попри обіцянку Шмигаля, опалювальний сезон не скрізь розпочався вчасно та без зривів. У деяких областях навіть оголошували надзвичайну ситуацію через брак газу.
Міністр фінансів Сергій Марченко провалив обіцянку розробити зміни до держбюджету-2021, які передбачають збільшення суми виплат для підтримки фізичних осіб-підприємців.
Голова Мінсоцполітики Марина Лазебна так і не ініціювала запровадження спеціалізованої програми стажування у міністерствах та держустановах для фахівців з інвалідністю.
Виконана прем’єрська обіцянка до 2022 року підвищити зарплати вчителям. Цього року два підвищення: з 1 січня зарплати зросли на 20%, друге підвищення заплановано на грудень – зростання становитиме 8,4%.
А ще, як і обіцяв прем’єр, Кабмін затвердив концепцію державної цільової програми справедливої трансформації вугільних регіонів України до 2030 року.
Виконано обіцянку забезпечити сучасним обладнанням відновлені приймальні відділення опорних лікарень. Станом на середину жовтня у 183 приймальнях було завершено будівельні роботи, на 15 об'єктах вони ще тривали (але рівень готовності був високим). Одночасно із реконструкцією приміщень приймальні відділення оснащували медичним обладнанням.
Міністр цифрової трансформації Михайло Федоров виконав обіцянку скасувати довідку про реєстрацію місця проживання. Рада ухвалила у другому читанні законопроєкт, який передбачає, що послугу з реєстрації місця проживання можна буде отримувати в електронному вигляді.
Розгорнуто про те, які обіцянки уряду можна вважати виконаними, а які проваленими - читайте у нашому спецматеріалі з інфографікою на сайті та в телеграм-каналі
Нагадаємо, що дізнатися про те, як аналітики «Слово і діло» відстежують виконання обіцянок політиків, можна у нашому регламенті.
Приватизація в Україні: що у різні роки обіцяли політики
У попередні роки при закладених до держбюджету мільярдних доходах від приватизації, отримати вдавалося в кращому разі 20% від очікуваної суми. Водночас політики практично постійно говорять, що державі треба позбутися збиткових та занедбаних активів.
Під час президентської кампанії-1999 кандидат Василь Онопенко обіцяв забезпечити проведення «реальної народної приватизації», а Юрій Кармазін переглянути факти приватизації, проведеної проти інтересів суспільства та держави. Петро Симоненко, як кандидат від Комуністичної партії, навпаки, обіцяв припинити приватизацію, повернути у держвласність усі стратегічні підприємства.
В 2002 році «Виборчий блок Юлії Тимошенко» у передвиборчій програмі обіцяв перевірити законність приватизації попередніх років і, головне, залишити у держвласності транзитні системи. У програмі виборчого блоку «Новий світ» йшлося, щоб малі підприємства віддати у приватні руки, середні перетворити на акціонерні товариства, контрольний пакет акцій яких належатиме органам місцевого самоврядування, а стратегічні підприємства – зберегти за державою.
У 2004 році кандидати у президенти мали радикально різні погляди на долю державного майна. Лунали обіцянки як переглянути приватизацію останніх років, так і провести реприватизацію стратегічних підприємств. Віктор Янукович обіцяв, що інформація про держвласність, яка продається та здається в оренду, стане доступною. Віктор Ющенко хотів змусити олігархів заплатити справжню ціну за підприємства, куплені за безцінь.
Під час передвиборчої кампанії у 2006 році у партій було більше обіцянок зберегти підприємства у державній власності. КПУ, як завжди, виступала за націоналізацію стратегічно важливих підприємств та проти передавання курортних та заповідних територій у приватні руки. Блок Наталії Вітренко обіцяв націоналізувати стратегічні об'єкти, щоб держава контролювала паливно-енергетичний комплекс, транспорт, зв'язок, найбільші металургійні та хімічні підприємства.
Володимир Литвин свого часу хотів повернути державі та передати у комунальну власність водоканали, електро- та газові мережі, теплоцентралі. Повернути у держвласність газові та нафтові сховища.
Більш розгорнуто про те, що політики незалежної України обіцяли стосовно приватизації - читайте у нашому спецматеріалі на порталі.
Більше цифр, більше фактів, матеріалів і аналітики — знаходьте на slovoidilo.ua
Регулярную подборку актуальной проверенной информации от «Слово и дело» читайте в телеграм-канале Pics&Maps
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»