Енергетична криза у багатьох країнах світу спонукає вживати заходів щодо енергоефективності та заощаджувати ресурси. Україна також впроваджує енергоефективні технології та проєкти, в реалізації яких допомагають міжнародні фінансові організації. «Слово і діло» поспілкувалося із заступницею голови Ради Європейсько-українського енергетичного агентства та спробувало розібратися, що передбачають проєкти з енергоефективності та як містам отримати фінансування від МФО.
Як зробити об’єкти інфраструктури енергоефективними
У будь-якого міста є об’єкти соціальної інфраструктури, як-от школи, садочки, лікарні. Щоб зробити будь-який об’єкт (будівлю) енергоефективною, необхідно впровадити низку різних заходів – залежно від того, скільки є коштів, який першочерговий стан будівлі та як вона надалі буде експлуатуватися.
Заступниця голови Ради Європейсько-українського енергетичного агентства Олена Рибак у коментарі «Слово і діло» розповіла, які саме заходи передбачені для забезпечення енергоефективності.
«Якщо говорити про комплексну термомодернізацію (що є більш правильно згідно з міжнародним досвідом), є стандартний набір енергоефективних заходів», – зазначила вона.
До таких заходів входить:
- заміна даху або його утеплення,
- утеплення фасадів,
- заміна вікон,
- балансування внутрішніх систем опалення,
- заміна внутрішнього освітлення,
- заміна дверей,
- утеплення цоколів, підвалів,
- встановлення індивідуальних теплових пунктів,
- вентиляція.
Такий комплекс заходів допомагає знизити енергоспоживання (дає економію приблизно 30-40-50% енергоресурсу), а отже дає змогу заощаджувати кошти місцевого бюджету.
До того ж, як зазначено на сайті реформи децентралізації України, використання енергоощадних механізмів спонукає мешканців до ощадливості та раціонального використання ресурсів, а також покращує привабливість суспільства, інвестиційний клімат, дозволяє залучити додаткові кошти.
«Вартість такого «набору» залежить від багатьох факторів, наприклад, від розміру будівлі. Якщо вона менше, це може бути 300-400 тис. євро, якщо це школа – може дійти і до 1 млн євро – за рахунок кількості вікон, квадратури, утеплення даху», – розповіла Рибак.
За її словами, якщо об’єкт перебуває у нормальному технічному стані, тобто туди не потрібно інвестувати додатково на підсилення конструкцій, наступний крок - місту потрібно шукати гроші на реалізацію такого проєкту.
Вартість проєкту можуть розрахувати спеціалісти з внутрішнього відділу енергозбереження, якщо він є, або зовнішні спеціалісти. Починають зазвичай з проведення енергоаудиту.
Куди звертатися для фінансування проєктів
Проєкти з енергоефективності міста реалізують у співпраці з Міжнародними фінансовими організаціями та донорами, отримуючи від них частину коштів у вигляді кредитів та грантів.
За словами Олени Рибак, в Україні є не так багато варіантів, куди можна звернутися по кошти.
«Наприклад, є комерційні банки під стандартні кредитні програми – 18-20-22% річних, що є дуже дорого для таких об’єктів, бо вони часто окуповуються за 15-20 років, якщо немає грантового компоненту», – розповіла заступниця голови Ради Європейсько-українського енергетичного агентства.
Також вона додала, що іноді в містах є свої місцеві програми. Тобто є така практика, що міста виділяють бюджети на місцеве дофінансування.
«Складність полягає у тому, що потрібен час: поки бюджет затвердять, час, щоб на нього податися, поки зробити техніко-економічне обґрунтування, поки отримати всі дозволи і так далі, завершився цикл бюджетного планування», – зазначила Рибак.
Також, за словами експерта, треба зважати на розміри необхідних коштів, адже небагато міжнародних фінансових установ працюють з відносно невеликими бюджетами.
Наприклад, Європейський банк реконструкції та розвитку переважно розглядають кредити від 5-10 млн євро.
«Виходить, що лише великі міста можуть подаватися на такі програми – ті, чия кредитна спроможність дозволяє отримувати такі кошти», – наголосила Олена Рибак.
Таким чином, маленьким містам треба шукати інші програми. Великі міста можуть згрупувати кілька об’єктів і звертатися, наприклад, до ЄБРР і просити умовно 10 млн євро.
«Є програми НЕФКО (Північної екологічної фінансової корпорації, – ред). Вони одні з небагатьох, хто фінансують під пільгові кредити. І там можна взяти невеликі кредити – під одну-дві будівлі (500 тис. – 1 млн євро)», – пояснює Рибак.
Загалом, за її словами, у кожної міжнародної фінансової організації залежно від їхніх програм можуть бути різні умови подачі заявок на фінансування.
«Наприклад, у НЕФКО формують певний список міст, збирають досить прості заявки, буквально на дві сторінки. Тобто, у них можна цю заявку запитати – там доволі базовий розрахунок, не потрібно детально все описувати. Треба вказати, що саме хочуть зробити, який об’єкт і попередню вартість», – зазначила заступниця голови Ради ЄУЕА.
Потім НЕФКО фінансує саму підготовку проєкту, розробку бізнес плану, енергоаудит, супровід тендеру та підтримку у подальшому провадженню
Обов’язкові умови у проєктах з фінансуванням МФО:
- відшкодування кредиту за рахунок скорочення споживання енергоресурсів; екологічний ефект;
- участь технічних консультантів на етапах розробки та реалізації проектів (підготовка - ТЕО, управління проектним процесом), а також верифікації та моніторингу якості).
Також в Раді Європейсько-українського енергетичного агентства додали, що для співпраці з МФО місто повинно отримати рішення сесії на укладання кредитної угоди. Тому співпраця з депутатами є ключовим моментом.
Які є переваги від залучення фінансування МФО
Найбільш значуща перевага співпраці з міжнародними фінансовими організаціями полягає у набагато меншій кредитній відсотковій ставці.
«Наприклад, у НЕФКО була програма фінансування у гривні під 4-6% річних. Якщо це порівнювати з 25% (стандартних кредитних продуктів на ринку), то, як на мене, перевага у 20% на лице», – зазначила Олена Рибак.
Окрім цього, за її словами, у разі звернення до МФО, містам допомагають і з бізнес-планом або техніко економічним обгрунтуванням і супроводжують закупівлю, контролюють якість, допомагають звітувати кредитору. Тобто, є компонент технічної підтримки, який оплачується за рахунок донорських коштів. Для цього місту важливо показати себе надійним та компетентним партнером.
«Якщо все тут нормально проходить, містам надалі допомагають не зробити якусь технічну помилку, надають консультації. Але зараз вони потроху відходять від цього, адже розуміють, що завжди вони технічний консалтин фінансувати не будуть і розраховують на те, що міста нарощують свої спроможності і самі будуть фінансувати такі роботи», – розповіла заступниця глави Ради ЄУЕА.
Переваги залучення фінансування МФО у проєктах:
- низька вартість залучення капіталу;
- можливість отримання грантової підтримки;
- можливість отримання технічної підтримки з боку МФО на стадіях підготовки ТЕО, розробки проєктної документації, реалізації проєкту тощо.
Водночас у Раді ЄУЕА зазначили, що співпрацюючи з МФО у проєктах енергоефективності, місто повинно бути готове до серйозної роботи над підготовкою проєкту – повністю відповідати критеріям інвестора.
Приклади успішно реалізованих проєктів
У Раді Європейсько-українського енергетичного агентства навели кілька прикладів, як міста успішно реалізували проєкти з енергоефективності.
«Після термомодернізації школи, наприклад, замість 15-17°C, які були у приміщеннях у попередні роки, температура вже не падатиме нижче за 19°C у фоє та 22°C у класах. А ще - відсутність протягів, кращу якість повітря у класах, освітлення, яке не псує зір», – розповіли там.
Серед прикладів успішної реалізації проєкту можна виділити місто Слов’янськ. Там модернізували центр первинної медичної допомоги – дві будівлі, з обсягом інвестицій близько 1 млн євро та із показниками економії у 7% на споживанні електричної енергії та 45% на тепловій.
Проєкт передбачав заміну старих вікон та дверей, термоізоляцію стін, термо- та гідроізоляцію дахів, встановлення індивідуальних теплопунктів, модернізацію системи опалення та ремонт системи каналізації, ремонт ліфту, встановлення віконних клапанів провітрювання та впровадження внутрішньої системи освітлення тощо.
Ще одним вдалим прикладом стало місто Славутич з модернізацією школи.
Загальна кількість інвестицій склала 16,8 млн грн, а окупність займе 6,5 років. Водночас економія на рік виходить понад 1 млн грн.
Серед іншого, у школі модернізували огороджувальні конструкції, за рахунок чого знизили втрату тепла через дах, вікна та стіни.
Інший приклад – місто Чортків, яке отримало на реалізацію проєктів з енергоефективності 9,1 млн грн позики та 84,3 тис. євро гранту.
Проєкт повинен окупитися за 8 років, а загальна економія становить 1,4 млн грн на рік.
Нагадаємо, раніше ми писали, чи справді Україна опинилася на порозі енергетичної кризи.
Як країни ЄС пропонують проводити реформу енергоринку, можна подивитися на інфографіці.
Анастасія Дячкіна, спеціально для «Слово і діло».
Регулярную подборку актуальной проверенной информации от «Слово и дело» читайте в телеграм-канале Pics&Maps
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»