Європа переживає безпрецедентну енергетичну кризу за останні роки. Вона обумовлена кількома чинниками, зокрема, відновленням економіки після пандемії та збільшенням попиту на газ. Нещодавно між країнами Євросоюзу відбулася екстрена зустріч міністрів, однак на ній так і не змогли домовитися щодо подолання енергетичної кризи на ринку. «Слово і діло» пропонує подивитися, як проходила лібералізація енергоринку ЄС у 2007-2009 роках та що відбувається довкола енергетичної кризи зараз.
У 2007 році країни-члени ЄС досягли угоди про лібералізацію ринків електроенергії та газу. У вересні 2009 року набув чинності «Третій енергетичний пакет».
Суть лібералізації полягала у переході від довгострокових контрактів до короткострокових, які ґрунтуються на цінах на енергоносії, що торгуються на біржах та хабах.
Також передбачалася відмова від держрегулювання цін виробників та гуртових цін на ринку газу, приватизація державних холдингів та розділення природних монополій у енергетиці, забезпечення прозорості ринку шляхом публічного доступу до інформації.
Окрім цього, споживачі отримали змогу обирати постачальника.
Як наслідок, зросла ефективність енергетики, знизились ціни на електроенергію, підвищилась інвестиційна привабливість енергокомпаній.
Також вартість газу перестала бути тісно пов’язаною з вартістю нафти, а основою ціноутворення стали спотові ціни на біржах.
Однак трохи більше ніж через 10 років в Європейському Союзі почалася енергетична криза. Передумовами стали одразу кілька факторів.
Так, збільшився попит на газ у світі та спостерігалося високе споживання енергоносіїв у періоди холодної зими та аномальної спеки влітку 2021 року. У ЄС не було можливості вдосталь забезпечити ринок власною енергією з відновлювальних джерел.
Також у цей період почалося відновлення економіки у післякарантинний час.
Окрім цього, вплинула залежність ЄС від постачань газу з РФ та будівництво «Північного потоку-2».
Як наслідок, відбулося зростання спотових цін на біржах на початку жовтня. Зокрема, газ подорожчав до 1 950 доларів за 1 тис. кубометрів, що стало рекордною ціною.
Також нині спостерігаються низькі запаси газу в газосховищах напередодні опалювального сезону.
26 жовтня відбулася екстрена зустріч міністрів енергетики країн ЄС для вирішення кризових явищ у енергетиці.
На ній пропонували повернутися до довгострокових контрактів та регульованих тарифів на електроенергію для споживачів, які діяли до лібералізації енергоринку ЄС.
Також йшлося про ліквідацію прив’язки цін на електроенергію до цін на газ та створення прив’язки цін на електроенергію до вартості її виробництва.
Передбачається подолання енергозалежності ЄС від РФ та інших країн, надання можливості виходу країнам ЄС із чинної системи ціноутворення на енергетику та створення спільної програми ЄС із закупівель запасів газу.
Окрім того, говорили про можливість визнання атомної енергетики «зеленою» та запровадження відстрочок платежів за рахунки на енергоносії.
Однак країни Європейського Союзу поділилися на два табори щодо цього питання. За реформування ринку виступили Франції, Іспанія, Чехія та Греція.
Водночас проти реформи виступили Німеччина, Австрія, Люксембург, Данія, Естонія, Фінляндія, Ірландія, Латвія та Нідерланди. Вони стверджують, що криза є лише тимчасовим явищем та не потребує радикальних змін на енергоринку, а також наголошують, що прозорі та конкурентні енергоринки є гарантією безпеки та конкурентоспроможних цін для кінцевих споживачів.
На зустрічі міністрам ЄС не вдалося дійти згоди ‒ реформу не узгоджено.
Україна підтримує поточну конфігурацію лібералізованого енергоринку ЄС. Національне законодавство та інфраструктура енергоринку приведені у відповідність до норм ЄС.
Нагадаємо, раніше ми писали, чи справді Україна опинилася на порозі енергетичної кризи.
Регулярную подборку актуальной проверенной информации от «Слово и дело» читайте в телеграм-канале Pics&Maps
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»