З початком осені та наближенням опалювального сезону енергетичне питання доволі гостро постало в Україні. У Міністерстві енергетики кажуть, що запасів вугілля вдвічі менше за норму, а компанія ДТЕК поставила під загрозу імпорт електроенергії з Білорусі і, відповідно, під удар міг потрапити опалювальний сезон. Водночас, експерти кажуть, що норми Міненерго є «надуманими», а ДТЕК діє у своїх інтересах. «Слово і діло» поспілкувалося з директором спеціальних програм науково-технічного центру «Психея» Геннадієм Рябцевим та експертом з питань енергетики Сергієм Дяченком та спробувало розібратися, чи загрожує найближчим часом Україні «енергетична криза» і чи може від цього постраждати населення.
Позов ДТЕК та правила доступу до потужностей ЛЕП
Компанія ДТЕК минулого тижня через суд домоглася скасування нових правил доступу до потужностей ліній електропередач, через які здійснюється імпорт та експорт.
Ці правила для ДТЕК можуть створювати конкуренцію та не давали можливості збільшувати експорт до Європи.
Нові правила передбачають конкурентну модель проведення аукціонів на міжнародне постачання електроенергії.
Раніше на таких торгах компанії могли одразу викупити на рік необхідний їй обсяг потужностей у певну країну. Таким чином, компанія могла позбутися конкуренції та обмежувати імпорт та експорт.
За такого розкладу можна допустити ситуацію, що у разі потреби не буде можливості імпортувати електроенергію з Білорусі (щоб компенсувати нестачу вугілля).
Відповідно, рішення суду блокує проведення «Укренерго» місячного аукціону щодо розподілу міждержавних перетинів на листопад. Своєю чергою, імпорт чи експорт електроенергії можливий лише у разі, якщо учасник ринку отримає потужність міждержавного перетину на аукціоні «Укренерго».
Водночас, експерт з питань енергетики Сергій Дяченко у коментарі «Слово і діло» наголосив, що нині з точки зору енергетичної безпеки і політики Україні не треба імпортувати електроенергію з Білорусі.
«Компанія ДТЕК зробила усе, щоб виникла потреба у тому, щоб імпортувати електроенергію з Білорусі, оскільки належної кількості вугілля накопичено не було. Якщо вугілля, можливо, закінчиться, постане потреба в електроенергії», – наголосив експерт.
А що з новими правилами доступу до потужностей? За новими правилами, на річних та місячних аукціонах продаються 35% від максимально передбаченої потужності, на щодобових аукціонах – 30%.
Таким чином, Національна енергетична компанія «Укренерго» обмежує обсяг експорту до Європи – щоб уникнути дефіциту електроенергії на внутрішньому ринку.
Через це ДТЕК не може купити в «Укренерго» необхідну компанії потужність. Щоб не зривати своїх контрактів, ДТЕК має зменшити експорт і докупати необхідні обсяги електроенергії на європейському ринку. Відповідно, така схема невигідна для компанії ДТЕК.
Чи матиме позов ДТЕК якийсь вплив на споживача? Директор спеціальних програм науково-технічного центру «Психея» та експерт з питань енергетики Геннадій Рябцев у коментарі «Слово і діло» наголосив, що обсяги продажу електроенергії, які виставлялися на аукціон, не є критичними для нормальної роботи об’єднаної енергетичної системи України.
«Відповідні позови спричинені насамперед конкурентною боротьбою на цьому ринку – тобто ДТЕК не хоче втрачати свої можливості на ринку і тому виступає проти таких аукціонів – бо вони скорочують частку компанії на ринку. Усі суб’єкти господарювання використовують усі дозволені законом способи для того, щоб збільшити свою частку на ринку та збільшити свої прибутки. Якщо є можливість відмінити аукціон – чому б ні», – зазначив експерт.
За словами Рябцева, іншим компаніям-споживачам електричної енергії, які хотіли укласти відповідні угоди з білоруським постачальником, можливо, доведеться купувати дорожче електроенергію. Таким чином, компанія може не отримати прибутку, який вона закладала виходячи з прогнозованої ціни.
А от на населенні, на думку експерта, ситуація довкола позову ДТЕК ніяк не позначиться.
«На побутових споживачів це жодним чином не вплине, бо для населення діє фіксована ціна, яка не залежить від того, які аукціони проходять», – наголосив Рябцев.
Зазначимо, нині тарифи на електроенергію для населення сформовані таким чином: 1,44 грн/кВт-год за умови споживання до 250 кВт-год на місяць та 1,68 грн/кВт-год для тих, хто споживає більше.
Нестача вугілля
За даними Міненерго, на 23 жовтня на складах ТЕС є 0,71 млн. тонн вугілля при затвердженій та обов'язковій нормі Міненерго у 2,95 млн. тонн. Трохи раніше у відомстві наголосили, що в Україні не вистачає вугілля для опалювального сезону.
Водночас, на думку Геннадія Рябцева, ця норма (2,95 млн. тонн) – це «вигадка» Міненерго.
«Якби у нас були всі державні компанії, тоді це можна було б назвати нормою. А якщо більшість суб’єктів господарювання приватні – вони самі для себе визначають, що для них норма і які запаси вугілля на складах для них є нормою», – пояснив експерт.
Він також додав, що у Міністерстві юстиції є зареєстрований наказ міністра енергетики, яким затверджено відповідні графіки накопичення вугілля на складах ТЕС, але у графі «виконавці» дописано пункт «за згодою».
«Тобто міністр енергетики не може наказувати запасати вугілля у певних обсягах, бо він не має для цього належних повноважень. Такі повноваження є у Кабінету міністрів. Тобто, якщо б Кабмін ухвалив постанову, що на кожній ТЕС має зберігатися не менше ніж певний обсяг вугілля, тоді норма може бути», – зазначив Рябцев.
На його думку, оскільки Кабмін цього не зробив, це означає, що проблема з вугіллям є надуманою, адже якби вона була серйозною, тобі було б ухвалено відповідне рішення Кабміну про незнижувальні запаси.
Але ж наявного вугілля справді вистачить ненадовго? Рябцев пояснив, таке справді можливо, але лише за умови, що протягом цього терміну ніхто не буде постачати на свої склади вугілля, а в жодної компанії не буде підписано угоди про постачання палива.
«Це не означає, що всі компанії не закуповують вугілля. Вугілля буде проходити на склади протягом цього терміну. Ці запаси не є фіксованими, вони є плинними. Частина запасів використовується, частина ні. Запаси постійно поповнюються відповідно до тих графіків постачання, які існують на тій чи іншій ТЕС», – наголосив експерт.
Він також пояснив, що ніхто не хоче мати великі запаси вугілля, бо це невигідно.
«Невигідно запасатися вугіллям, щоб воно просто лежало і втрачало свої потенційні властивості на складах. Тобто потім у цього вугілля буде велика частка води, якихось неенергетичних компонентів тощо. Тому цього ніхто не хоче. Тим більше, що держава не примушує до цього. Компанії роблять те, що їм вигідно з точки зору отримання прибутку. Якщо надлишок вугілля буде не вигідним, його не буде. Тобто, на складах буде стільки вугілля, скільки потрібно саме зараз», – зазначив Рябцев.
Наприклад, газова група вугілля зберігається від 3 до 6 місяців, а далі експлуатаційні можливості знижуються і компанія може не отримати такої кількості теплової чи електричної енергії від спалювання вугілля, на яку вона розраховувала.
Водночас експерт з питань енергетики Сергій Дяченко вважає, що у середині грудня, виходячи з наявних запасів вугілля, може виникнути потреба в імпорті – якщо найближчим часом проблема не буде вирішена.
Геннадій Рябцев також зазначив, що українська енергетика, порівняно з більшістю країн-членів ЄС, залежить від вугілля менше.
«Наприклад, залежність української енергетики від вугілля вдвічі менше, ніж залежність німецької. Якщо казати про баланс, то в Україні один з найкращих енергетичних балансів в Європі», – розповів експерт.
За даними «Укренерго» станом на серпень 2021 року, потужності електросистеми України розподілилися таким чином. Більша частина припадає на теплові електростанції, дещо менша – на атомні.
Нагадаємо, з 1 листопада Україна все-таки відновлює імпорт електроенергії з Білорусі, оскільки є дефіцит вугілля на державних ТЕС.
Як змінювалися обсяги запасів вугілля на українських ТЕС та ТЕЦ, можна подивитися на інфографіці.
Анастасія Дячкіна, спеціально для «Слово і діло».
Регулярную подборку актуальной проверенной информации от «Слово и дело» читайте в телеграм-канале Pics&Maps
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
ПІДПИСУЙТЕСЬ У GOOGLE NEWS
та стежте за останніми новинами та аналітикою від «Слово і діло»