Останній раунд: навіщо відновлювати районні ради у Києві

Читать на русском
Олександр Радчукполітолог

До закінчення поточного року Верховна рада, найімовірніше, ухвалить у другому читанні законопроєкт №2143-3 «Про місто Київ – столицю України». Цього тижня профільний парламентський комітет з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування рекомендував ВР ухвалити документ у другому читанні.

Таким чином, дворічна історія у протистоянні Офісу президента та чинного мера столиці й голови КМДА Віталія Кличка – може закінчитися вже на початку 2022 року.

Головна мета законопроєкту – розділення посад КМДА та міського голови Києва. Проте кожна сторона у нинішньому протистоянні за вплив і владу у столиці має дещо різні варіанти трактування подій, які стимулюватиме законопроєкт. «Слуги народу» наголошують, що ухвалений у другому читанні законопроєкт посилить місцеве самоврядування у Києві, і, водночас, поверне якісний контроль над подіями, які відбуваються у столиці, до повноважень центральної влади. В мерії під керівництвом Кличка наголошують, що новий закон навпаки – суперечитиме нормам Конституції та зумовить наступ на повноваження міськради та мера.

Ще одна цікава новація законопроєкту – відновлення районних рад у Києві. Як цей інструмент може вплинути на подальший розвиток подій? Чи не стане протистояння за столицю – черговою передумовою зниження рейтингів чинної влади? Чим взагалі загрожує подальший конфлікт і які можливі шляхи його подолання?

Подвійна префектура?

Попри те, що комітет рекомендував Верховній раді винести на розгляд законопроєкт «Про місто Київ – столицю України», розглянути його, за словами самих же депутатів від монобільшості зможуть не раніше кінця листопада, або навіть у грудні поточного року.

Законопроєкт про столицю: як пропонують змінити управління КиєвомЗаконопроєкт про столицю передбачає поділ повноважень міського голови і голови КМДА. Детальніше – на інфографіці.

«Або він буде прийнятий на третьому тижні листопада. Або ж в останній тиждень листопада ‒ початок грудня, це 30-те листопада ‒ 2 грудня. Ці два тижні цілком реалістичні для голосування, терміни залежатимуть від того, що буде в порядку денному перед цим документом», ‒ наголошує нардеп від «Слуги народу» і член профільного комітету Віталій Безгін.

Перший віцеспікер Олександр Корнієнко також прогнозує, що парламент ухвалить законопроєкт про столицю наприкінці листопада. Основна мета – аби закон міг набути чинності вже з 1 січня 2022 року.

Після цього президент за поданням Кабміну зможе призначити цілком підконтрольного владі голову КМДА. Сам новий закон про столицю передбачатиме піврічний перехідний період, і начебто не передбачатиме позачергових виборів мера та Київради.

Цікавою новацією у новому законопроєкті є відновлення у Києві районних рад. Проте оголошення виборів до районних рад залишається у компетенції Київради. Коли вони можуть бути оголошені та чи будуть наділені ефективними повноваженнями – питання залишається відкритим. Очевидно, що у такий спосіб влада закладає можливість через майбутні вибори до райрад – створити гідну протидію рейтинговим та організаційним ресурсам команди Віталія Кличка у столиці. Райради, в яких більшість буде належати депутатам від «Слуги народу» можуть створити конкуренцію рішенням Київради. Все це лише в теорії, проте необхідний ґрунт підготовлено.

Насамкінець, остаточно не зрозумілим залишається питання повноважень голови КМДА. Нардепи із монобільшості вказують на те, що КМДА стане новою префектурою. «Ми КМДА фактично перетворюємо на нову префектуру зі структури Київради. Київрада отримує свій незалежний орган. КМДА, зі свого боку, стає префектурою, яка контролює законність, яка представляє і координує державну владу в столиці, яка реалізує державні програми й водночас не має жодного стосунку або втручання в управлінські, господарські, бюджетні процеси», ‒ пояснює нардеп Віталій Безгін.

Подібне трактування є достатньо цікавим з огляду на те, що Верховна рада мала б розглянути ще один законопроєкт, який мав би реформувати інститут голів обласних державних адміністрацій та створення замість них інституту префектів. Таким чином, поки що виглядає, що Київ та Київська область матимуть двох префектів – принаймні, зрештою це будуть два окремих органи влади.

Відповідь Кличка

У питанні відновлення райрад цікавою є позиція самого Віталія Кличка. Ще напередодні засідання профільного парламентського комітету мер столиці, який наразі має більшість підтримки у Київраді, ініціював рішення про відновлення райрад у столиці – питання мають розглянути на найближчих засіданнях Київської міської ради.

Місцеві вибори: як результати мерів співвідносяться з рівнем їхньої відповідальностіДеякі чинні мери зберігають свою посаду за підсумками першого туру виборів. Як їхні результати співвідносяться з рівнем відповідальності.

Таким чином Віталій Кличко діє начебто на випередження – адже у разі ухвалення нового закону про столицю, Київрада мала би все рівно піти на такий крок. З іншого боку – сам мер, який очолює Київ ще з 2014 року, раніше був запеклим противником відновлення районних рад.

Нині ж Кличко намагається підготуватися до майбутніх подій із втратою частини повноважень. Можливо, після ухвалення нового закону про столицю він звернеться до суду. Частково про таку стратегію поведінки свідчать його нещодавні заяви про необхідність експертної оцінки закону про столицю від Венеційської комісії.

Мер Києва та очільник КМДА Віталій Кличко вважає, що законопроєкт про столицю має бути доопрацьований. На його думку, виникають побоювання щодо можливості скасування власних виконавчих органів Київської міської ради.

А ще Віталій Кличко вперше за рік таки мав зустріч із президентом Володимиром Зеленським. Про що саме говорили – достеменно невідомо, проте із тональності Віталія Кличка стає зрозумілим, що він не налаштований на поглиблення конфлікту, і, що прикметно, у своїх заявах не згадує себе як очільник КМДА. «Ще раз підкреслю: наша зустріч була діловою і говорили про розв’язання проблем Києва в умовах нинішніх викликів. А їх у нас багато. І нам потрібна ефективна взаємодія – виключно на користь Києва та України. Це я говорю як мер столиці і як голова Асоціації міст України», ‒ розповів Кличко про підсумки зустрічі із Зеленським.

Електоральний вимір

Є ще один вимір, який варто враховувати в аналізі ситуації довкола розділення повноважень мера та очільника КМДА. Йдеться про політичні перспективи.

Дослідження: скільки обіцянок вдалося виконати мерам великих міст за 5 роківХто з мерів встиг виконати найбільше обіцянок за час каденції, а хто не спромігся виконати й половини обіцяного? Слово і діло підбиває підсумки роботи міських голів за всі п’ять років.

В Офісі президента можуть використати можливість призначення очільника КМДА не з метою ведення безпосередньої війни за повноваження, а для протиставлення: адже новий голова КМДА зможе займатися програмами, які будуть фінансуватися з держбюджету. Звісно, якщо саме завдяки новому очільнику КМДА вдасться реалізувати низку проєктів, які оцінять і кияни, і численні гості столиці – це стане додатковою конкурентною перевагою провладної команди на наступних виборах мера столиці. Звісно, «виростити» нового кандидата у мери Києва – питання, яке потребує надзусиль, і свого часу навіть досвідченим «регіоналам» за фактичної відсутності мера Леоніда Черновецького так і не вдалося «викувати» з Олександра Попова потужного кандидата на посаду мера столиці.

Однак якщо новий голова КМДА та чинний мер столиці зійдуться у протистоянні – політичні наслідки такого сценарію передбачити складно. Все залежатиме від інформаційного супроводу – яка зі сторін виявиться вправнішою у цьому питанні, та і завоює додаткові електоральні бали. У випадку із Віталієм Кличком – новому главі КМДА доведеться боротися із потужним та досвідченим політиком, з високим рівнем впізнаваності та достатньо високими рейтингами серед киян.

Олександр Радчук, спеціально для «Слово і діло»

ЧИТАЙТЕ у VIBER

найважливіше від «Слово і діло»
Поділитися:
АКТУАЛЬНЕ ВІДЕО
Підпишіться на наш канал