Про те, як парламентські фракції та групи голосували за відставку спікера. Про статус обіцянок звільненого з посади голови Верховної ради Дмитра Разумкова. Про правки до так званого «антитютюнового» законопроєкту. Та про президентську обіцянку автоматизувати публічні процеси. «Слово і діло» пропонує огляд найважливіших новин і власної аналітики в аудіоформаті - в подкасті «Словом».
Остаточна відставка: Разумкова зняли з посади спікера Верховної ради
Верховна рада 7 жовтня звільнила Дмитра Разумкова з посади спікера. Це стало результатом його багатомісячного конфлікту з Банковою та фракцією «Слуга народу». Відставку Дмитра Разумкова з посади спікера підтримали 284 народних депутати, 74 виступили «проти», 6 – утрималися, 24 – не голосували.
Так фракція «Слуга народу» дала 215 голосів «за», 7 депутатів були «проти», 4 – утрималися, 7 – не голосували. Практично повним складом «за» проголосували групи «За майбутнє» та «Довіра» – 19 і 18 голосів відповідно. Несподівано 20 голосів «за» дала фракція «Батьківщина».
Від позафракційних нардепів було 6 голосів. «За» також були 6 членів фракції «Голос» (8 були «проти», 3 – не голосували та 3 – були відсутні). В «Опозиційній платформі – За життя» 23 депутати були «проти», 12 – не голосували, 9 – були відсутні. У «Європейській солідарності» всі нардепи голосували проти.
Таким чином, Дмитро Разумков пробув на посаді спікера 770 днів, обігнавши за показником тривалості перебування на посаді Олександра Ткаченка (574), Володимира Гройсмана (504), Володимира Рибака (436), Арсенія Яценюка (344), Олександра Турчинова (278) і Леоніда Кравчука (103).
Довше Разумкова, спікером працювали Володимир Литвин (2922 дні), Олександр Мороз (1932), Іван Плющ (1727) та Андрій Парубій (1232).
Подивитися, як фракції та групи голосували за звільнення Разумкова можна на нашій інфографіці на сайті та в телеграм-каналі.
Відставка Разумкова: статус обіцянок ексспикера
До речі, хоча своє звільнення з посади голови Верховної ради Дмитро Разумков вважає незаконним, оскаржувати його або будь-яким чином, так би мовити, «триматися за крісло» не збирається. Основна претензія, яку «Слуга народу» висунула Разумкову – «він відступив від загальних принципів і вирішив, що власні політичні та життєві амбіції вище командних цілей і домовленостей». Та «Слово і діло» насамперед цікавить, як політик реалізує свої обіцянки та зобов'язання, а тому - на посаді голови парламенту Дмитро Разумков дав 36 обіцянок: виконав – 19 (53%), провалив – 7, ще 10 залишаються в процесі (він може їх реалізувати і як звичайний депутат). Відзначимо, мова йде про винятково «спікерські» обіцянки, без урахування партійних.
Зокрема, на початку роботи на посаді голови Верховної ради Дмитро Разумков обіцяв, що Рада буде дотримуватися квотного принципу винесення на розгляд законопроєктів. Наприкінці 2019 року він звітував про квотування, і вийшло, що майже половина винесених законопроєктів були від «Слуги народу». Кілька тижнів тому Разумков сам визнав, що квотний принцип винесення на розгляд законопроєктів не дотримується.
Провалив Разумков обіцянку ухвалити закон, який регламентує етику поведінки народного депутата. Він говорив про нього ще в лютому минулого року, але таку ініціативу не зареєстрував.
Наприкінці травня 2021-го Разумков як спікер запевняв, що в найкоротші терміни на розгляд парламенту потрапить законопроєкт щодо подачі декларацій помічниками та радниками вищих посадовців. Але досі на розгляд ініціатива не потрапила, а Разумкова звільнили, тому відносимо обіцянку до категорії «не виконано».
Виконаною обіцянкою є ввести систему персонального голосування в Раді. У березні цього року в сесійній залі з'явилася сенсорна кнопка, яка унеможливлює кнопкодавство. У грудні минулого року після випадків неперсонального голосування депутатами Разумков пообіцяв відключити в залі Ради всі резервні місця для голосування, а також розмістити нові відеокамери. У січні-березні ці обіцянки було виконано.
Які ще обіцянки виконав, не виконав та ще може виконати тепер вже пересічний народний депутат Дмитро Разумков - читайте у нашому аналітичному матеріалі на сайті.
Антитютюновий закон: які правки подавали до нього народні депутати
У Верховній раді чекає другого читання законопроєкт щодо охорони здоров'я населення від шкідливого впливу тютюну (так званий «антитютюновий»). Він регулює питання реклами тютюнових виробів, їхнього виробництва і продажу. До документа подали порівняно небагато правок – близько 500. Частина з них була направлена на надто жорстке регулювання ринку, а частина – лобіювала інтереси тютюнових компаній.
«515 поправок до другого читання законопроєкту говорить про дві важливі речі. Перше – це величезна цікавість до теми регулювання тютюнових виробів з боку народних депутатів. Друге – по окремих правках ми спостерігаємо вплив великих тютюнових корпорацій на окремих народних депутатів. Це правки про спрощене регулювання обігу тютюнових виробів. Вони суперечать логіці законопроєкту, який спрямований на захист здоров'я населення від шкідливих наслідків вживання тютюнових виробів», – пояснив юрист Центру демократії та верховенства права Гліб Колесов.
Перша група правок стосувалася створення умов для розвитку тютюнового бізнесу. Правки подавали Андрій Пузійчук (163 правки), Вадим Галайчук (48) та Мар'ян Заблоцький (30) – всі їхні пропозиції були відхилені. Крім того, були відхилені всі правки депутатів, які стосувалися обмеження місць для продажу і споживання тютюнових виробів.
Щодо охорони громадського здоров'я та запобігання негативним наслідкам для здоров'я людей поправки подали шість нардепів. Комітет врахував 17 з 50 правок Елли Рєпіної, 19 з 28 правок Ольги Стефанишиної, 4 з 9 правок Володимира В'ятровича, 3 правки Лади Булах. Не врахували жодної правки Анни Скороход та Олександри Устінової.
Правки, які стосувалися медичних попереджень на упаковках тютюнових виробів подавали Пузійчук (врахували тільки одну з 80), Стефанишина (врахували 19 з 26), Заблоцький (врахували одну з 5), Галайчук (всі 2 відхилили).
П'ять депутатів подавали поправки до законопроєкту щодо заборони реклами, стимулювання продажу та спонсорства пристроїв для споживання тютюнових виробів без їхнього згоряння. Комітет врахував 3 правки Рєпіної, 3 – Заблоцького, 4 – Пузійчука, по одній Галайчука і Булах.
Хто з депутатів подавав правки до проєкту та в які з його частин - дивіться на нашій компактній інфографіці на сайті.
Нагадаємо, раніше, «Слово і діло» розповідало про те, які обмеження передбачає цей так званий «антитютюновий» законопроєкт.
Обіцянки Зеленського щодо автоматизації публічних процесів
Президент Володимир Зеленський на з'їзді «Слуги народу» в Трускавці сказав, що в його програмі та програмі партії немає пунктів, які вони не зможуть виконати. «Я хотів би бути президентом на момент, коли ми виконаємо всі наші обіцянки», – заявив Зеленський. Поки ж президентська програма виконана на 25%. Однією з обіцянок президента є те, що «публічні процеси будуть автоматизовані».
«Публічні процеси будуть автоматизовані, адже комп'ютер хабарів не бере. Послуги, які можуть надаватися електронно, будуть впроваджені в першу чергу», – йдеться в програмі.
Діджиталізація справді за час каденції Володимира Зеленського стала практично реформою №1 за пріоритетністю. З 7 листопада в Україні офіційно стартує впровадження режиму paperless («без паперів») – саме цього дня набуває чинності закон «Про особливості надання публічних (електронних публічних) послуг». Режим paperless означає, що держава перестане вимагати від громадянин паперові документи, довідки або посвідчення. Відбудеться все, щоправда, не в один день, процес впровадження триватиме, обіцяють, до 2024 року.
Ще одним важливим моментом для переходу в режим paperless є ухвалення законопроєкту про публічні електронні реєстри. Його мета – створення єдиної системи публічних електронних реєстрів, визначення єдиних вимог для їхнього створення, ведення та взаємодії.
Докладніше про президентську обіцянку автоматизувати публічні процеси - читайте у нашому спеціальному матеріалі на порталі.
Більше цифр, більше фактів, матеріалів і аналітики — знаходьте на slovoidilo.ua
Регулярную подборку актуальной проверенной информации от «Слово и дело» читайте в телеграм-канале Pics&Maps
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»