Кінець епохи Меркель: чи вплине зміна канцлера на відносини Німеччини з Україною

Читать на русском
Вибори до німецького парламенту відбудуться 26 вересня. Хто може стати наступником Меркель та чи вплине зміна канцлера на відносини Німеччини з Україною, читайте у матеріалі Слово і діло.
Слово і діло

Трохи більше ніж за тиждень у Німеччині відбудуться парламентські вибори. 26 вересня німці обиратимуть, хто очолить одну з найвпливовіших країн Європи після епохи Ангели Меркель. Вперше з 2005 року Меркель не буде очолювати Християнсько-демократичний союз і, відповідно, претендувати на пост федерального канцлера. Хто може стати її наступником та чи вплине зміна канцлера на відносини Німеччини з Україною, читайте у матеріалі «Слово і діло».

Що відомо про вибори у Німеччині

Основною з причин, чому вибори у Німеччині привертають так багато уваги, є саме зміна лідера вперше від 2005 року. Ангела Меркель йде з посади після чотирьох переможних виборів і після 16 років при владі.

Для України це є важливим моментом, адже Меркель застала і початок російської агресії, і будівництво «Північного потоку-2», і підписання Мінських домовленостей.

Після того, як вона піде з посади, залишиться тільки одна людина, яка стояла біля початків Мінських угод – Володимир Путін. Інші лідери країні вже змінилися.

У виборах до Бундестагу, які відбудуться 26 вересня, візьмуть участь 47 партій. Серед лідерів перегонів традиційно є три учасники: Християнсько-демократичний союз, Соціал-демократична партія та партія «Зелених».

Хакери атакували ЦВК Німеччини напередодні виборівЗа кілька днів до парламентських виборів у Німеччині невідомі хакери атакували сервери очільника Центральної виборчої комісії.

Ще у жовтні 2018-го Меркель відмовилась від крісла голови Християнсько-демократичного союзу. Замість неї на посаду очільника уряду претендує Армін Лашет.

Від соціал-демократів за цю посаду змагатиметься Олаф Шольц – нинішній міністр фінансів. Від партії «Зелених» – Анналена Бербок, яка є депутаткою Бундестагу з 2013 року.

За останні чотири місяці прогнози щодо лідерства змінювалися, і кожна з цих партій у певний момент вела у перегонах. Наразі між ними кілька відсотків різниці.

Наприклад, за місяць до парламентських виборів Соціал-демократична партія уперше за багато років обійшла в соцопитуваннях блок консерваторів (Християнсько-демократичний союз).

Тоді соціал-демократи отримали 23% підтримки виборців, а Християнсько-демократичний союз – 22%. Партію «Зелених» підтримали 18% опитаних.

Станом на 12 вересня у соціал-демократів було 26% підтримки, у консерваторів – 20%, а підтримка «зелених» знизилась до 15%.

Тобто, цілком імовірно, що вже цього року канцлером вперше за тривалий час стане представник іншої партії.

Як зміна канцлера вплине на Україну

Основне занепокоєння, яке виникає зі зміною канцлера, – які відносини будуватиме Німеччина з Росією та чи надалі підтримуватиме Україну.

Політолог-міжнародник Ігор Тишкевич у коментарі «Слово і діло» відзначив, що програми ключових партій зосереджені на внутрішній проблематиці, а Україна там згадується «між рядків».

«Єдине пряме згадування України є в заявах лідерів «зелених», що у питанні «Північного потоку-2» треба думати про час після 2024 року і за умови, якщо через Україну не буде транзиту», – зазначив експерт.

Політолог Володимир Фесенко у коментарі «Слово і діло» наголосив, що зовнішню політику Німеччини визначає не тільки канцлер.

«Очікувати, що кардинально зміниться політика щодо України або ситуація з «Північним потоком-2», або участь Німеччини і її політика у переговорах щодо Донбасу, не варто. Можливо, зміняться деякі тактичні нюанси. Однак буде збережена та політика, яка проводилась раніше», – вважає експерт.

«Північний потік-2»: про що домовилися США та Німеччина і що про це думають в УкраїніЯкі гарантії США і Німеччина дають Україні в зв'язку із завершенням будівництва Північного потоку-2, і що про це думають в Україні та Росії.

За словами Тишкевича, Україна не в пріоритеті для німецьких політиків. Всі ключові партії виступають за те, щоб проєкт «Північного потоку-2» було завершено і він почав свою роботу.

«Ангела Меркель проводила німецьку політику і брала участь в нормандському форматі, але, водночас, вона лобіювала будівництво «Північного потоку-2». Для України в таких самих рамках працюють всі ключові партії Німеччини», – розповів політолог.

Фесенко вважає, що позиція стосовно «Північного потоку-2» – це не позиція німецького уряду, а інтерес німецького бізнесу. Тобто, щодо ПП-2 нічого не зміниться, оскільки це принципова позиція.

Кандидат у канцлери Німеччини від консервативного блоку Армін Лашет пригрозив Росії санкціями в разі, якщо вона за допомогою газопроводу «Північний потік-2» тиснутиме на Україну.

Тишкевич вважає, що з тезою про санкції проти Росії погоджуються інші партії, тому не можна сказати, що саме наступник Меркель буде «найбільш вигідним варіантом для України».

«Стосовно відносин з Росією, усі партії Німеччини говорять про раціональні засади політики у російському напрямку. Тобто, говорити про різні цінності – так, але при тому співпрацювати з РФ в економіці», – зазначив політолог.

На думку експерта, це цілком відповідає спільній заяві Єврокомісії та Європарламенту про засади європейської політики щодо російської федерації.

«У заяві наголошується, що Європа, зокрема, Німеччина, буде виступати за врегулювання конфлікту на Донбасі за мінським сценарієм, але водночас розвивати відносини з Росією за ключовими та важливими для них напрямками», – розповів Ігор Тишкевич.

У доповіді також зазначено, що політика російського політичного керівництва прямо шкодить інтересам ЄС та його найближчого сусідства, водночас Росія є інтегральною складовою Європейського континенту.

Є припущення, якщо новим канцлером стане представник Соціал-демократичної партії, буде спостерігатися більш проросійська політика. Однак Володимир Фесенко вважає, що помітних змін не буде.

«Можливо, буде більше жестів, більше інтенсивних контактів з Росією, але, все одно усі зовнішньополітичні дії доведеться узгоджувати з партнерами по коаліції (зокрема, з «зеленими», яких вважають більш проукраїнськими – ред). Соціал-демократи більш відкриті до діалогу з Росією, але у принципових питанням вони навряд чи підуть на якісь поступки і будуть займати проросійську позицію», – припустив політолог.

Стосовно саміту нормандської четвірки також якихось змін очікувати не варто. За словами Фесенка, проведення перемовин у нормандському форматі залежить не від України чи Німеччини, а саме від Росії, адже саме Путін блокує проведення зустрічі.

«З 2016 по 2019 рік Путін заблокував проведення саміту у нормандському форматі, і Меркель нічого не могла зробити, зараз ця ситуація повторюється. Я думаю, що новий німецький канцлер теж буде зацікавлений у проведенні зустрічі. Тобто, Німеччина не буде відмовлятися від нормандського формату», – вважає Фесенко.

Повчальний урок для України

За словами політолога-міжнародника Ігоря Тишкевича, про вибори в Німеччині в Україні заговорили лише напередодні, хоча Україна повинна була раніше чітко озвучити свої інтереси.

«Коли востаннє була співпраця з парламентаріями чи партіями? Немає такої роботи – немає слова «Україна» у програмі ключових партій. Якщо Україна сама не окреслила себе на мапі світу для Німеччини, її там і не буде. Станом на сьогодні, оскільки України немає як ключової проблеми у програмі жодної політичної партії, які проходили в Бундестаг, це означає гарний урок для України, який потрібно вивчити», – вважає експерт.

Схожу думку поділяє також політолог Володимир Фесенко. За його словами, розміри німецької підтримки не є таким великими.

«Україні потрібно активно працювати з будь-яким урядом, підштовхувати його для певних кроків, які відповідали б інтересам України. Тобто, не варто розраховувати, що Німеччина автоматично щось буде робити», – наголосив експерт.

Загалом, за його словами, Україні потрібно виявляти активність у відносинах з Німеччиною.

Нагадаємо, напередодні Дня Незалежності України пройшла зустріч Володимира Зеленського та Ангели Меркель. Лідери обговорили Донбас та питання «Північного потоку-2».

Також Зеленський заявив, що розраховує на постачання зброї з Німеччини.

Анастасія Дячкіна, спеціально для «Слово і діло».

Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps


Підписуйтесь на наш аккаунт в Telegram, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.


Поділитися:
АКТУАЛЬНЕ ВІДЕО
Підпишіться на наш канал