Вже наприкінці цієї осені Росія та Білорусь можуть підписати нову «поглиблену» угоду про взаємну інтеграцію зі створенням союзних наддержавних структур – уряду та парламенту.
Принаймні, розмови про це тривають із кінця весни 2021 року, а конкретні кроки лідери двох держав продемонстрували 9 вересня, узгодивши на зустрічі в Кремлі 28 так званих «дорожніх карт» з інтеграції Білорусі та Росії.
Прагнення до відновлення «Радянського Союзу 2.0» Росія та Білорусь плекали ще з кінця 1990-х. Щоправда, кожна з країн робила це із власною геополітичною метою. Олександр Лукашенко, починаючи свою багаторічну президентську каденцію у далекому 1994-му використовував цю тему для отримання економічних та політичних преференцій від Кремля, ніколи до останнього по-справжньому не закінчуючи наміри Білорусі до ближчої інтеграції з Росією підписанням конкретних договорів та документів. Втім, саме зараз ситуація склалася не на користь самопроголошеного президента Білорусі – і він таки капітулював перед експансіоністськими намірами Росії та її керівництва.
Росія ж використовувала Білорусь більше як геополітичного та стратегічного союзника, давно сформувавши та протестувавши на білоруському народові тезу про «братання» із росіянами. Відновлення «Союзу 2.0» ‒ давня мрія Володимира Путіна, яку він намагається реалізувати у будь-який із можливих йому способів. І ключовою в цій історії мала б стати взаємна інтеграція 3 держав – Росії, Білорусі та України. Втім, саме із нашою державою у Кремля не вийшло «білоруського» сценарію. Тож тепер Україна отримала ще одну повноцінну загрозу з боку свого кордону із Білорусією – а це більше 1 тисячі кілометрів.
Які ж загрози несе в собі повноцінне об’єднання двох держав у новий союз для України?
Військова загроза
Перш за все – Росія отримала доступ до військових баз Білорусі й зможе вільно використовувати їх для власних ворожих цілей, погрожуючи не лише Україні, але й західним державам – Польщі, Литві, Латвії, Естонії.
Західний вітер: Росія та Білорусь почали масштабні військові навчанняДля України вони небезпечні тим, що можуть остаточно сформувати коаліцію між Росією та Білоруссю.
Цими днями закінчилися масштабні спільні військові навчання «Захід 2021», в яких армії Білорусі та Росії відпрацьовували зокрема і наступальні дії щодо потенційних ворогів. А їх, як вже можна здогадатися, вистачає – це і держави-члени НАТО на західних кордонах з Білоруссю, і, очевидно, ворожа для путінського та лукашенківського режимів Україна.
Керівництво двох держав не приховують свого ворожого ставлення як до країн Заходу, так і до України у публічній площині. Нещодавно на сайті КДБ Білорусі з’явилася спільна заява директора Служби зовнішньої розвідки Росії Сергія Наришкіна і глави КДБ Білорусі Івана Тертеля про спільну боротьбу з державами Заходу проти нової «Союзної держави».
Крім того, самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко під час проведення спільних із Росією військових навчань заявив про наміри розмістити на білорусько-українському кордоні російські зенітно-ракетні комплекси C-400.
А нещодавня активізація білоруських прикордонників свідчить про те, що з боку Мінська штучна істерія стосовно загроз з боку України лише поглиблюватиметься.
Вочевидь, Україна отримала чергову загрозу національній безпеці і має діяти відповідно. Враховуючи те, що формат перемовин із повернення Донбасу, який тривав у Мінську, що донедавна позиціонував себе як «нейтральний майданчик», більше не працює. І після визначення нового формату і місця для переговорів, тиск з боку Мінська та Москви у напрямку кордону із Україною лише посилиться.
Економічна загроза
Що стосується економічних чинників – то в даному напрямку також існує низка загроз, які Мінськ може використовувати як тиск на українську владу.
Білорусь знизить експорт бензину в Україну більше, ніж у п'ять разівНормативний щомісячний обсяг поставок БНК бензину А-95 в Україні становить не менше 55 тисяч тонн. Але в червні поставлять тільки 10 тисяч тонн.
Передусім, йдеться про енергетичний сектор – продаж нафтопродуктів та постачання скрапленого газу. Білорусь наразі є одним із регіональних лідерів із перероблення нафти, й українські АЗС суттєво залежні від постачань бензину та скрапленого газу з боку північного сусіда. Тож створення штучних криз та дефіцитів – боляче вдарятиме по ціні на бензин та газ на українських заправках, а, отже, впливатиме на гаманці пересічних українців.
Ще один фактор – купівля Україною електроенергії у Білорусі. Наразі Національна комісія, що здійснює держрегулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), заборонила імпорт в Україну російської та білоруської електроенергії до 1 жовтня 2021 року. Проте під час пікових навантажень на українську електромережу – наша держава вже переглядала свого рішення і скасовувала рішення про заборону імпорту білоруської та російської електроенергії.
Чи здатна буде вітчизняна енергосистема самотужки впоратися із новими викликами без загроз «віялових» відключень електроенергії – достеменно невідомо. Втім однозначно з боку Білорусі та Росії даний економічний фактор буде додатковою можливістю впливати на національну безпеку України.
Геополітична загроза
Насправді відновлення «Союзу 2.0», а якщо дивитися правді в очі, то поступове поглинання Росією Білорусі – є ще однією стратегічною перемогою режиму Володимира Путіна у геополітичному вимірі. Особливо напередодні виборів у Державну думу федеральних зборів 8-го скликання, які відбудуться вже наприкінці поточного тижня.
Зеленський оцінив ступінь загрози для України від зближення РФ і БілорусіУ разі об'єднання ці країни можуть інтегрувати оборонне співробітництво і чинити серйозний тиск на Україну відразу з декількох сторін
Крім того, інших варіантів зберегтися при владі, ніж заручитися підтримкою Кремля, у самопроголошеного президента та диктатора Олександра Лукашенка немає.
І якщо Україна вже тривалий час має військове протистояння із Росією та підконтрольними їй сепаратистськими утвореннями на східних кордонах у Донецькій та Луганській областях, країни ЄС, а йдеться безпосередньо про Польщу та країни Балтії, вже напевне позбулися будь-яких ілюзій щодо колись можливого «буфера» у вигляді нейтральної Білорусі.
Ще один геополітичний аспект, про який тривалий час кажуть політологи, полягає у тому, що створення нового «Союзу 2.0» та наддержавних органів – можливість для Володимира Путіна легально зберегти та ще й посилити свій політичний вплив вже після закінчення своєї президентської каденції глави РФ.
Ймовірно, що для реалізації своєї давньої мрії нинішній лідер Кремля застосує усі можливі методи для розширення свого безпосереднього впливу саме на Україну. Тому інтеграція із Білоруссю – це активізація усіх можливих і навіть найбільш неймовірних планів Кремля із захоплення України у свою орбіту інтересів. Від впливу на внутрішню політику, застосування всього спектру терористичних методів ‒ до відкритого протистояння та повномасштабної війни.
Олександр Радчук, спеціально для «Слово і діло»
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»