Подкаст «Словом» за 19 серпня: біокластер для вакцин, ремонт доріг та евакуація з Афганістану

Читать на русском

Про створення в Україні біокластеру, який має забезпечити країну власними вакцинами. Про те, чи будуть працювати школи, садочки та виші із вересня у звичайному форматі. Про те, як розподіляються кошти на ремонт та будівництво доріг в Україні в останні кілька років. Та про евакуацію українських громадян з Афганістану. «Слово і діло» пропонує огляд найважливіших новин і власної аналітики в аудіоформаті - в подкасті «Словом».

Біокластер для української вакцини: що планує уряд

В Україні створять біокластер, в якому вироблятимуть вакцини та тест-системи для діагностики інфекційних хвороб. Про таке під час засідання Кабміну повідомив прем'єр-міністр Денис Шмигаль.

«Уряд створює біокластер «Біологічна безпека та розвиток біотехнологічних технологій». Кластер дозволить зменшити залежність від імпорту, а також об’єднати в одному місці державні та приватні ресурси, аби максимально реалізувати освітній, науковий та технічний потенціал, який є у нас в країні. Кінцева мета – це розробка власних вакцин. До цього маємо почати виготовляти тест-системи та вакцини з відкритою технологією виробництва. Бюджет проєкту на цей рік – 100 млн грн», - пояснив прем'єр.

Крім того, на засіданні уряду до списку вакцин від коронавірусу, після щеплення якими можна отримати відповідний сертифікат, внесли препарат Janssen (Johnson & Johnson) Раніше в списку вакцин також значилися препарати:

Відзначається, що сертифікат після вакцини Janssen буде доступний через два тижні від дня щеплення.

Нагадаємо, з початку кампанії по вакцинації вже 14% дорослого населення зробили принаймні перше щеплення від коронавірусу.

Режим роботи дитсадків, шкіл та ВИШів

Восени в Україні може розпочатися чергова коронавірусна хвиля, причому в прогнозах - швидке й агресивне поширення найнебезпечнішого з нині циркулюючих штамів - «Дельта», та за словами міністра освіти та науки Сергія Шкарлета - 1 вересня діти точно підуть до школи та почнуть навчання в очному форматі. А далі все залежатиме від епідситуації в країні.

«Станом на зараз, в принципі, перспектив (повернення до дистанційної освіти – ред.) немає. Але осінь у нас пов'язана з похолоданням: в міжсезоння завжди зростає кількість захворювань. Не тільки на ковід, але й на звичайні гострі респіраторні захворювання. І друга особливість, яка може вплинути на повернення до дистанційної освіти – це поширення штаму Дельта, всіх інших нових штамів коронавірусу, які взагалі виникають у світі. Тому ймовірність завжди є, в будь-якому випадку», – розповів Шкарлет в інтерв'ю «Слово і діло».

В принципі, у МОН позиція така: дитячі садки та учні 1-4 класів повинні обов'язково вчитися в очному режимі. За умовами адаптивного карантину, якщо в регіоні встановлюється «жовтий», «помаранчевий» або «червоний» рівень епіднебезпеки, то школи повинні перейти на дистанційне навчання. Та у липні Кабінет міністрів прийняв постанову, згідно з якою школи в «жовтій», «помаранчевій» і навіть «червоній» зонах зможуть працювати в очному форматі, якщо вакциновано 80% педагогічного персоналу. Якщо менше – школам доведеться перейти на дистанційне або змішане навчання.

При цьому і в МОЗ, і МОН наголошують, що вакцинація педагогів від коронавірусу залишається добровільною.

Щодо вищих навчальних закладів: вони, за словами Сергія Шкарлета, мають автономію і можуть самостійно вирішувати, як їм організувати навчальний процес. Тому тут все залежить від керівництва вишу. Наприклад, в київських закладах – Національному авіаційному університеті, КНЕУ імені Гетьмана, КПІ – наразі не знають, яким буде формат навчання з 1 вересня.

У Києво-Могилянській академії ще думають про змішаний формат для перших курсів: лекції хочуть проводити онлайн, а семінари та практичні заняття – в аудиторіях. Львівська політехніка і Львівський національний інститут імені Франка почнуть навчальний рік в офлайні.

Детальніше про плани Міносвіти стосовно нового навчального року - читайте у нашому спецматеріалі на сайті та в телеграм-каналі.

А ще на нашому сайті є велике інтерв'ю з міністром освіти та науки Сергієм Шкарлетом.

Ремонт доріг в Україні: хто їх ремонтує, та за скільки

У 2021 році будівництво і ремонт доріг в Україні, як і обіцяли, проводять дедалі активніше, попри коронакризу. За даними видання «Наші гроші» понад третина усіх тендерів, які реалізували минулого тижня в Україні, пройшли в системі «Укравтодор».

У 2019 році загальна сума проплат на середній та капітальний ремонт доріг становила 28 млрд 880,3 млн грн. Цю суму розділили між собою 570 підрядників.

З них топ-40 підрядників отримали майже 82% від усіх виплачених «Укравтодором» коштів. При тому, що п’ять найбільших підрядників ‒ освоювали 42% від усіх грошей. Найбільше, майже 20% з них у 2019 році отримало ТОВ «Автомагістраль-Південь».

У 2020 році загальна сума проплат стала значно більшою – 85 млрд 274,6 млн грн. Її розділили між собою 600 підрядників. Цього разу топ-40 фірм отримали 90% грошей, а п’ятірка фірм – 51%. Лідером знову стала ТОВ «Автомагiстраль-Пiвдень», яка отримала 20,3% від усіх коштів, а це - 17 млрд 282,9 млн грн.

Станом на 16 серпня 2021 року вартість тендерів становить 115 млрд 491,9 млн грн. Ці гроші мають розподілити на 42 підрядники. Найбільша частина традиційно має дістатися ТОВ «Автомагістраль-Південь» – 23,7%.

Детальніше про підрядників «Укравтодору» і гроші, які вони отримали протягом двох попередніх років та за неповний 2021 рік - читайте в нашому тематичному дослідженні з інфографікою на сайті.

До речі, раніше ми публікували матеріал про те, як на вартість будівництва і ремонту доріг впливає ціна будматеріалів, зокрема бітуму і чому в Україні ми маємо найдорожчий бітум в Європі.

Евакуація з Афганістану: як вивозитимуть українців

Міністерство оборони України відправило літак до Афганістану для евакуації українців. Як повідомив LIGA.net речник Міністерства закордонних справ Олег Ніколенко, наразі дипломатам треба вирішити три завдання: гарантувати безпечний коридор до аеропорту; безпечну посадку на літак і його технічну підготовку; отримати дозвіл на зліт і безпечний вихід літака з Афганістану. За даними МЗС, понад 150 українців, членів їхніх сімей попросили про евакуацію з Афганістану.

Нагадаємо, 15 серпня бойовики взяли під контроль столицю країни Кабул і захопили президентський палац. Президент, як і більша частина керівництва держави, втік з країни. Таліби планують відродити ісламський емірат Афганістану.

Чи можна стверджувати, що в Афганістані відбувся занепад цивілізації та чи була взагалі цивілізація там, де тепер «Талібан» - непрості відповіді на ці запитання дає у своїй авторській колонці на нашому сайті кандидат філософських наук Валентин Гладких.

Більше цифр, більше фактів, матеріалів і аналітики — знаходьте на slovoidilo.ua

Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps


Підписуйтесь на наш аккаунт в Telegram, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.


Поділитися:
АКТУАЛЬНЕ ВІДЕО
Підпишіться на наш канал