Про те, що президент України вважає одним із перших кроків до врегулювання ситуації на Донбасі. Про те, чим живе нині та над чим працює Міністерство освіти та науки України. Про Північноатлантичний альянс та країни, які проводили референдуми щодо вступу до нього. Та про чиновників, які відновилися на посадах за рішенням суду в Україні. «Слово і діло» пропонує огляд найважливіших новин і власної аналітики в аудіоформаті - в подкасті «Словом».
Інтерв'ю Зеленського: основні моменти
Президент України Володимир Зеленський назвав припинення вогню - одним із перших кроків до врегулювання ситуації на Донбасі. «Я незмінно вірю в те, що не можна за стіл сідати із людьми, у яких у руках зброя», - сказав президент в інтерв'ю телеканалу «Дім».
Він закликав жителів тимчасово окупованих територій Донецької та Луганської областей, а також Криму протистояти окупації та доносити дітям в ОРДЛО об'єктивну інформацію про те, що відбувається в країні.
Акцентував увагу на тому, що Донбас ніколи не буде російською територією та у зв'язку з цим жителям окупованих територій вже сьогодні важливо самовизначитися.
А також зауважив, що видача російських паспортів жителям ОРДЛО загрожує тим, що Росія може забрати Донбас, так само як і Крим.
Найцікавіші моменти інтерв'ю президента - ми зібрали у публікаціях на нашому сайті.
Чим живе Міністерство освіти: інтерв'ю міністра Сергія Шкарлета
Професія вчителя стане престижною та високооплачуваною, а український ринок відкриється для кращих іноземних закладів освіти. На виконання цих та інших «освітніх» обіцянок чекають виборці Володимира Зеленського, які уважно читали його передвиборчу програму. В результаті – зарплати вчителів зростають, але не надто стрімко, високооплачуваність професії кожен розуміє по-своєму, а іноземним вишам дозволили відкривати філії в Україні та вони чомусь не поспішають поки цього робити.
Відповідаючи на питання стосовно того, за якими критеріями визначається престижність й високооплачуваність, та на скільки зростуть зарплати викладачів наступного року, міністр освіти та науки України Сергій Шкарлет заявив, що «все, що в міністерстві робиться впродовж останнього року, робиться виключно на положеннях програми президента України. Ще в цьому році майже на 9% зросте зарплата вчителів. На сьогодні тільки середня зарплата освітян вже майже у 2,4 раза більше, ніж рівень мінімальної зарплати. Середня зарплата в освіті може зрівнятись з середньою зарплатою в економіці».
«Дуже важливо, що в концепцію зростання заробітних плат закладено можливість самого вчителя заробити собі додатково 20%, за рахунок процедури сертифікації вчителя в початковій школі. Окрім цього, затверджено порядок підвищення кваліфікації педагогічних, науково-методичних працівників, що теж дає можливість підвищити свій статус, збільшити заробітну плату. Держава заклала ще на 2021 рік 400 мільйонів гривень на заходи з підвищення кваліфікації вчителів. Це великі кошти», - сказав міністр.
А ще розказав, чи чекати на повернення дистанційної освіти з початком навчального року, скільки вакциновано вчителів та чи планують в школах впроваджувати уроки сексуального виховання чи етики. Про все це читайте в ексклюзивному інтерв’ю міністра освіти та науки Сергія Шкарлета на «Слово і діло».
Розширення НАТО: які країни вступали до Альянсу за результатами референдуму
Членами НАТО станом на 2021 рік є 30 держав. Північноатлантичний альянс був створений в 1949 році, його першими учасниками стали 12 країн: США, Канада, Велика Британія, Італія, Нідерланди, Бельгія, Данія, Ісландія, Люксембург, Норвегія, Португалія та Франція.
У 1952 році до НАТО приєднались Греція і Туреччина, а в 1955-му – Німеччина. Наступне розширення Альянсу відбулося аж в 1982 році – в НАТО вступила Іспанія. Саме вона, до речі, і стала першою країною, яка провела референдум щодо членства в НАТО, щоправда, зробила це через два роки після вступу.
У 1999 році членство в НАТО отримали Угорщина, Чехія та Польща. За два роки до цього Угорщина провела референдум щодо доцільності вступу в НАТО – 85,3% тих, хто проголосував висловилися «за» членство.
У 2004 році розширення НАТО відбулося за рахунок Естонії, Литви, Латвії, Болгарії, Румунії, Словаччини та Словенії. Словаччина провела референдум щодо НАТО ще в 1997 році, але тоді участь в ньому взяли менш як 10% громадян і, попри те, що результат референдуму був «за», волевиявлення визнали недійсним.
У 2003 році консультативний референдум провела Словенія – курс на НАТО тоді схвалили трохи понад 66% громадян.
У 2009 році членами НАТО стали Хорватія та Албанія, у 2017 році – Чорногорія. Останнє розширення НАТО було у 2020 році – новим членом Альянсу стала Північна Македонія. Восени 2018 року в Македонії відбувся референдум щодо членства в НАТО і Євросоюзі, а також перейменування країни в Республіку Північна Македонія. Питання звучало так: «Чи підтримуєте ви вступ в ЄС і НАТО, погоджуючись з договором між Македонією та Грецією?». Понад 94% з тих, хто голосував підтримали запропоноване, але референдум визнали недійсним через низьку явку.
Про те, які країни цікавилися у своїх громадян думкою, щодо вступу до НАТО - дізнавайтеся з нашого аналітичного матеріалу з інфографікою на сайті.
Також читайте нашу аналітику з приводу виконання президентської обіцянки про те, що «рішення про вступ України в НАТО буде ухвалюватися на всеукраїнському референдумі».
Чиновники, яким вдалося відновитися на посаді через суд
У листопаді минулого року Окружний адміністративний суд міста Києва поновив на посаді керівника управління внутрішнього контролю (УВК) Держбюро розслідувань Богдана Чобітка. Він обіймав посаду керівника управління, яке має проводити службові розслідування за фактами неправомірних дій співробітників. Чобіток позивався до ДБР та Романа Труби, за наказом якого його і було звільнено. Зрештою, суд виніс рішення про поновлення його на посаді.
9 лютого 2021 року вже Верховний суд України поновив на посаді начальника Головного управління Національної поліції у Вінницькій області Антона Шевцова, якого підозрювали у державній зраді.
Вдалося поновитися на посаді й судді Оксані Царевич. У березні цього року вона повернулася на роботу до Печерського райсуду столиці. Розглядати справи суддя, щоправда, поки не буде, але при цьому буде отримувати зарплату. Царевич, нагадаємо, була однією з суддів, які виносили свідомо неправомірні рішення щодо активістів «Автомайдану».
14 липня 2021-го Верховний суд визнав незаконним і скасував указ президента Володимира Зеленського про скасування призначення Олександра Тупицького суддею Конституційного суду. КС та його судді опинилися в центрі уваги після скандального рішення від 27 жовтня 2020 року щодо неконституційності відкритих електронних декларацій та деяких повноважень НАЗК. У грудні 2020 року президент Володимир Зеленський підписав указ про відсторонення голови Конституційного суду Олександра Тупицького від посади.
Та є й ті, кому поновитися на посаді через суд не вдалося, про них, а також тих, стосовно кого рішення ще перебуває на стадії розгляду - читайте у нашому спеціальному матеріалі на сайті.
Більше цифр, більше фактів, матеріалів і аналітики — знаходьте на slovoidilo.ua
Регулярную подборку актуальной проверенной информации от «Слово и дело» читайте в телеграм-канале Pics&Maps
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»