Успіхи вакцинації: яких змін очікувати українцям після щеплень від COVID-19

Читать на русском
Олександр Радчукполітолог

Інформаційна кампанія та збільшення кількості щеплень серед українців роблять свою позитивну справу. Кількість вакцинованих в Україні збільшується щодня, при цьому значно покращилася ситуація у травні-червні. Так, лише вчора за один день було зроблено понад 96 тисяч щеплень проти коронавірусної хвороби COVID-19 – це максимум за 4 місяці кампанії із вакцинації.

Хоча Україна значно відстає за темпами вакцинації від більшості розвинених держав Європи та світу, напруженість всередині самого суспільства щодо небезпеки заразитися коронавірусом – значно впала. Зменшення кількості випадків захворювань, літня пора року та поступове набуття спільного імунітету дещо розслабила українців.

За найактуальнішими даними, першу дозу вакцини отримали більше 1 мільйона 800 тисяч осіб, ще майже півмільйона українців – щепилися двічі, як цього вимагають правила для ефективнішої дії деяких вакцин. Ці цифри не надто вражають, якщо згадати, що уряд задекларував намір до кінця поточного року щепити 24 мільйони громадян – близько 70% всього населення. Для цього, за розрахунками нинішнього очільника МОЗ, потрібно вакцинувати близько 200 тисяч українців щодня.

Як вакцинація змінить життя українців у повсякденному житті? Що повернеться із «доковідного» періоду, а які зміни навпаки – можуть залишитися назавжди?

Бізнес і нерухомість

Звісно, вакцинація стала позитивним сигналом для виходу із кризи. Малий, середній та великий бізнес по-різному зазнали впливу пандемії коронавірусу, тож і терміни подолання наслідків, і принципи «одужання» будуть суттєво відрізнятися.

Як змінилося ставлення українців до вакцинації від коронавірусуСтавлення українців до вакцинації від COVID-19 покращилося за два місяці. Більше громадян мають намір зробити щеплення і поменшало тих, хто не довіряє вакцині.

Великий бізнес більш песимістичний у своїх очікуваннях: власники великих компаній та мереж сподіваються увійти у звичний ритм роботи лише у 2022-му році, і то у разі збільшення кількості вакцинованих громадян до більш ніж 60%.

Багато бізнесу «середньої ланки» або не пережили пандемії і закрилися, або повністю перебудували свою роботу під так званий «гібридний формат» - більшість робочого часу менеджери цих підприємств працюють дистанційно, збираючись разом для організації робочого процесу за допомогою онлайн-сервісів.

Малий бізнес зазнав найбільших втрат, втім саме він здатний на більшу мобільність та високу швидкість відновлення. І саме малі підприємці мають потенціал до найшвидшого відновлення у сфері послуг та торгівлі.

Найбільш дискусійне питання для бізнесу – чи варто повертатися до повноцінного формату роботи в офісах? Думки з приводу цього розділилися: одні вважають, що так можна значно зекономити на оренді та інших витратах, інші – що тривала дистанційна робота шкодить командному духові та загалом не сприяє розвитку компанії. Так чи інакше, компаній із «гібридним форматом» роботи побільшає.

А зміна підходів у організації робочого процесу на собі відчує ринок нерухомості. По-перше, значно більшою популярністю будуть користуватися різноманітні коворкінги та «антикафе». По-друге, можуть на порядок зменшитися ціни на оренду та купівлю офісної нерухомості. По-третє, «постковідні» реалії можуть позитивно позначитися на регіональному ринку нерухомості, адже звикаючи до дистанційної роботи, чимала кількість українців можуть розглянути можливості життя не лише у великих містах-мільйонниках та мегаполісах, але звернути увагу на обласні центри, і навіть на містечка та села із розвиненою інфраструктурою.

Логістика і туризм

Українці скучили за подорожами – вже наприкінці травня українці за умови дотримання протиепідемічних вимог наразі могли подорожувати до 107 країн світу. Майже щодня все більше держав відкривають свої кордони – щоправда, в більшості з них вимагатимуть так званий паспорт щеплення із заздалегідь визнаною вакциною.

Центри масової вакцинації: де і як можна зробити щеплення від COVID-19Де і як в Україні безкоштовно вакцинуватися від коронавірусу – на інфографіці Слово і діло.

Звісно, такі обмеження ускладнять туристичні подорожі за кордон – відновлення цього напрямку, у разі сприятливої епідеміологічної ситуації та збільшенням кількості вакцинованих, аналітики прогнозують не раніше 2023-го року.

Такий стан речей продовжує позитивно відображатися на ситуації із внутрішнім туризмом – українці стали частіше подорожувати Україною. А ще суттєво змінилися вимоги до логістики: у великих містах дедалі більше українців надають перевагу власному транспорту, таксі або альтернативним методам пересування – різноманітні велосипеди, електросамокати, скутери та моноколеса. Страх заразитися саме у громадському транспорті спонукає українців змінювати свої звички – і, швидше за все, така тенденція збережеться й у найближчі роки.

Медицина та освіта

Окрім того, що українці стали більше довіряти самому процесу щеплення та вакцинам, рівень недовіри до них все ще залишається дуже високим. Згідно із даними соціологічного опитування Центру Разумкова наприкінці травня, більше 31% українців все ще не довіряють вакцинам, а ще майже 30% вважають, що ризики вакцинації переважають ризики від недуги.

І це при тому, що з-поміж усіх вакцинованих у період лютого-травня поточного року, за даними МОЗ на побічні реакції після щеплення проти коронавірусу поскаржилося 0,22% від усіх вакцинованих.

Вакцинація від COVID-19: скільки доз препаратів і чиїм коштом поставили в УкраїнуВ Україні з лютого завезли близько 4,8 млн доз вакцини від коронавірусу. Майже половина надійшла в рамках програми Covax, решту закупили на кошти держбюджету.

Попри те, що кількість прихильників вакцинації серед українців зростає, ще на початку 2021 року соціологи фіксували цікаву тенденцію: майже третина громадян вірила у конспірологічні теорії довкола пандемії. Ймовірно, саме серед цієї частини населення є найбільша частка тих, хто бачить загрози у вакцинації.

Один із умовних позитивів пандемії коронавірусу – українці стали ретельніше ставитися до свого здоров’я. Адже більшість негативних наслідків від хвороби виникало через різноманітні ускладнення, причиною яких є неналежне ставлення громадян до стану організму задовго до появи коронавірусної хвороби. Вочевидь, практика профілактичних обстежень – має стати одним із головних напрямів роботи МОЗ на ряду із роз’яснювальною кампанією щодо вакцинації.

Врешті-решт, на українців чекають суттєві зміни у підходах до освіти. Експерти по всьому світу вказують на дві важливі тенденції в освіті, які спричинила пандемія коронавірусу. По-перше, знизилася якість знань студентів, які отримують першу вищу освіту. З іншого боку, набувачам другої освіти чи різноманітних онлайн-курсів – пандемія дала змогу у дистанційному режимі поглибити свої знання. Тож попит на різноманітні дистанційні освітні програми можуть лише зрости.

По-друге, як виявилося, в Україні досі у хаотичному стані перебуває ринок із надання послуг професійних нянь чи виховательок для дітей дошкільного віку. Більшість батьків виявилися не готові паралельно із дистанційною роботою брати на себе обов’язки вихователів для своїх дітей. Ймовірно, даний сегмент ринку освітніх послуг також зазнає суттєвих змін у «постковідний» період.

Олександр Радчук, спеціально для «Слово і діло»


Підписуйтесь на наш аккаунт в Telegram, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.


Поділитися:
АКТУАЛЬНЕ ВІДЕО
Підпишіться на наш канал