Конституційний суд: які закони та рішення обіцяють оскаржити нардепи

Читать на русском
Батьківщина і ОПЗЖ обіцяють оскаржувати в КСУ земельну реформу, а Європейська солідарність закон про референдум.
Слово і діло

Робота Конституційного суду зараз у глухому куті. Володимир Зеленський скасував указ про призначення головою КСУ Олександра Тупицького, суд не може зібрати кворум для засідань, а Верховна рада все ще не ухвалила закон для його реформи. Останні рішення КСУ ставлять під загрозу багато реформ в Україні. Але схоже, що це не лякає народних депутатів: за час роботи IX скликання вони скерували 40 подань щодо конституційності різних рішень влади. «Слово і діло» сьогодні пропонує подивитися, що обіцяють оскаржувати в КСУ нардепи.

Земельна реформа

Земельна реформа, ухвалена в березні минулого року, стала справжнім яблуком розбрату у Верховній раді. Проти неї категорично виступили кілька опозиційних фракцій.

Після ухвалення закону оскаржити його в Конституційному суді обіцяли депутати від «Батьківщини», зокрема, Юлія Тимошенко, Андрій Пузійчук, Валерій Дубіль, Костянтин Бондарєв та Сергій Власенко.

«Він (закон – ред.) був прийнятий не для українського громадянина, а для західного кредитора. Який, хоче за свої гроші, які він колись проінвестував через того ж Порошенка, отримати конкретні дивіденди. За копійки забрати українську землю. Ми точно підемо до Конституційного суду і точно цьому беззаконню покладемо край», – запевнив Бондарєв.

В «Опозиційній платформі – За життя» теж проти відкриття ринку землі. Оскаржити його в КСУ обіцяли Микола Скорик, Вадим Рабінович, Нестор Шуфрич.

Крім того, звернутися в КСУ щодо конституційності реформи обіцяли члени групи «За майбутнє» Ігор Палиця та Антон Яценко (зараз він уже нардеп від «Батьківщини»). «Верховна рада ухвалила закон, який дозволить олігархам купувати за безцінь землі у селян. Результат – збагачення олігархів і занепад малого фермерського господарства, зубожіння сіл. Це шахрайство», – обурювався Яценко.

Вадим ІвченкоНародний депутат України
Івченко пообіцяв, що фракція через суд доб'ється визнання неконституційним закону про землюСказано 31 березня 2020 р.Статус обіцянки: У процесі

Всі депутати виконали свої обіцянки. 4 травня і 14 травня в КСУ були зареєстровані подання щодо конституційності закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення». Тимошенко обіцяє, що доб'ється визнання неконституційним закону про землю: «Конституційний суд не зможе не прийняти рішення про неконституційність цього закону».

Нещодавно Рада ухвалила ще один закон щодо земельної реформи – щодо удосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин. Його оскаржити в КСУ обіцяли Юлія Тимошенко і Юрій Бойко. Поки що ці обіцянки в процесі виконання.

«Антиколомойський» закон

13 травня минулого року парламент ухвалив так званий «антиколомойський» закон. Його суть – унеможливити скасування рішення про націоналізацію або ліквідації банку, а також повернення несправедливої компенсації з бюджету їхнім попереднім власникам.

Оскаржити закон в КСУ обіцяли «слуги народу» Ігор Фріс і Олександр Дубінський (тепер уже позафракційний), а також Юлія Тимошенко. Вони виконали своє обіцянки, підписавшись під відповідним поданням.

«Опозиційна платформа» теж хотіла звернутися в КСУ з приводу цього закону, про це говорили Наталія Королевська та Олександр Качний. Але чомусь підписів членів фракції під поданням не було, і депутати провалили свої обіцянки.

Відзначимо, що до закону про банки подавали рекордну кількість правок – більше 16 тисяч. І щоб скоротити час розгляду законопроєкту Верховна рада прийняла зміни до свого регламенту – щодо протидії зловживанням правами народних депутатів України в ході законодавчої процедури. Вони закріплюють особливу процедуру розгляду у другому читанні законопроєктів з надмірною кількістю поправок.

Зміни до регламенту обіцяли оскаржити депутат «Батьківщини» Іван Крулько і член групи «За майбутнє» Тарас Батенко. Теж виконано: подання надійшло в КСУ 27 травня 2020-го.

Адміністративна реформа

У липні минулого року парламент ухвалив адміністративну реформу: кількість районів в Україні скоротили з 490 до 136. Постанова була необхідна для завершення реформи децентралізації.

Новий адміністративний поділ не підтримали ні «Батьківщина», ні «Опозиційна платформа»: Юрій Бойко, Сергій Власенко та Юлія Тимошенко обіцяли піти в КСУ. «Я вважаю, що це буде такий ляпас суспільству, ляпас людям, коли без їхнього відома таке створення громад, таке створення районів проходить. І це називається адміністративно-територіальною реформою. Ми будемо голосувати «проти». Більш того, якщо це пройде, не дай бог, ми підемо до Конституційного суду», ‒ заявив Бойко.

Свої обіцянки депутати теж виконали.

Рішення НКРЕКУ і Кабміну

Олександр Дубінський у листопаді 2020 року визнати неконституційним рішення уряду, яким він заборонив проводити планові операції на час карантину. Через тиждень після його обіцянки надійшло подання 48 народних депутатів щодо цього пункту в постанові «Про встановлення карантину і введення посилених протиепідемічних заходів на території з широким розповсюдженням гострої респіраторної хвороби COVID-19». Дубінський був серед підписантів і виконав обіцянку.

Ще раніше, на початку 2019 року, Дубінський хотів через Конституційний суд відстоювати скасування рішення НКРЕКП із нарахування додаткових платежів. Але більш ніж за рік подання про скасування рішення НКРЕКП в суді не з'явилося.

Олексій Кучеренко з «Батьківщини» теж обіцяв внести подання про неконституційність діяльності НКРЕКП. І теж свого слова не дотримав.

Закон про референдум і легалізація грального бізнесу: що ще обіцяли оскаржувати в КСУ

Ілля Ківа і Сергій Льовочкін з ОПЗЖ пообіцяли оскаржити в КСУ закон про скасування депутатської недоторканності. «Цей законопроєкт був прийнятий з процедурними порушеннями. Тому зараз ми будемо йти двома шляхами. Перший – це його скасування в Конституційному суді. Другий – ми запропонуємо Верховній раді новий законопроєкт про скасування депутатської недоторканності, який передбачає скасування недоторканності за кримінальні правопорушення. Все, що стосується політичної діяльності, а до такого, на жаль, можуть відноситися і окремі кримінальні справи, які порушувалися проти народних депутатів з політичних мотивів, – це повинно бути виключено», – заявив Льовочкін.

Олександр ДубінськийНародний депутат України
Дубінський пообіцяв подати до Конституційного суду на законопроекти щодо ФОПівСказано 27 лютого 2020 р.Статус обіцянки: Не виконано

Подання щодо закону з'явилося в КСУ в січні минулого року. Фракція ОПЗЖ під ним підписалася, обіцянки – виконані.

Тепер Ківа обіцяє через КСУ «відстояти» мовлення телеканалів «112 Україна», NewsОne і ZIK.

Інша група депутатів «Опозиційної платформи» – Віктор Медведчук, Наталія Королевська, Юрій Загородній, Михайло Папієв – виконали обіцянку подати в КСУ позов щодо закону про повну загальну середню освіту. У фракції закон вважають «дискримінацією російськомовного населення».

Папієв ще хотів ініціювати подання до Конституційного суду у разі ухвалення закону про донорство крові. Ініціативу депутат вважав корупційною, голосував «проти», але в КСУ так і не пішов.

Іванна Климпуш-Цинцадзе провалила обіцянку про те, що «Європейська солідарність» буде оскаржувати в КСУ президентський закон про референдум. Закон вже набув чинності, а подання до КСУ так і не було.

Сергій Євтушок обіцяв, що «Батьківщина» звернеться в КСУ з приводу закону про легалізацію грального бізнесу. Але у фракції до цього закону так руки і не дійшли.

Нагадаємо, «Слово і діло» проаналізувало, депутати із яких фракцій та груп найчастіше підписувалися під зверненнями до Конституційного суду.

Також ми писали про те, хто зі «слуг народу» оскаржував в КСУ закони партії або укази Володимира Зеленського.

Олександра Худякова, спеціально для «Слово і діло»

Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps


Підписуйтесь на наш аккаунт в Telegram, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.


Поділитися:
АКТУАЛЬНЕ ВІДЕО
Підпишіться на наш канал