Чи можуть приходити на підприємство з перевіркою під час карантину

Читать на русском
Хто має право перевіряти бізнес під час карантину та як підприємцям підготуватися до приходу інспекторів, читайте в матеріалі Слово і діло.
Перевірка бізнесу під час карантинуСлово і діло

У грудні 2020 року Верховна рада скасувала мораторій на перевірку бізнесу під час карантину, після цього навіть з’явився графік перевірок на 2021 рік. Однак Державна регуляторна служба оприлюднила інформацію, що на час карантину у сфері господарської діяльності забороняється проведення планових перевірок органами державного нагляду (контролю). Тож, хто зараз має право проводити перевірки і як бізнесу захистити себе, читайте в матеріалі «Слово і діло».

На час дії карантину Рада ухвалила зміни до низки законів, зокрема був запроваджений мораторій на податкові перевірки. Його дія триватиме до останнього календарного дня місяця, коли буде скасований карантин. Важливо, що закон № 1071-IX, який ухвалили 4 грудня 2020 року не скасовує податковий мораторій, а отже податківці не мають права перевіряти бізнес щонайменше до кінця травня 2021 року.

Однак з моменту ухвалення закону була скасована заборона на проведення планових перевірок усіма органами державного нагляду. Тут власне і виникає певна правова колізія із податковою, оскільки мораторій на їхні перевірки не зняли, але водночас дозволили планові інспекції державним службам, до яких і належить ДПС.

Зважаючи на це, перша заступниця голови ДПС Наталія Рубан наголосила, що податківці можуть проводити тільки планові перевірки великого бізнесу, однак це не стосується фізичних осіб-підприємців, а також малого та середнього бізнесу.

«Переважно це великі підприємства, які роками залишаються збитковими і при цьому претендують на великі суми відшкодування ПДВ або працюють у високорентабельних сферах діяльності, які мають контрольовані операції», ‒ зазначила Рубан.

Тобто центральні органи виконавчої влади мають право навідатись до підприємців з плановою перевіркою, навіть якщо в регіоні встановлена червона зона карантину. «Слово і діло» раніше публікувало інфографіку щодо кількості проведення таких інспекцій у 2021 році.

Коли ДПС може здійснити позапланову перевірку

Є три чітко прописані причини проведення таких інспекцій:

  • потреба проведення позапланових перевірок;
  • звернення самого платника податків із запитом на проведення перевірки;
  • перевірки в частині порушення законодавства про виробництво, використання, ліцензування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Хто ще може здійснити позапланову перевірку

Усі органи виконавчої влади, що забезпечують виконання законів, можуть здійснити позапланову перевірку, ревізію, огляд чи обстеження діяльності того чи іншого суб’єкта господарювання. Це прописано у Законі «Про основні засади державного нагляду у сфері господарської діяльності».

Важливо, що під час проведення позапланової перевірки з’ясовуються лише ті питання, на підставі яких така перевірка була призначена. Ці нюанси мають бути прописані у направленні на позапланову перевірку.

Що є підставою проведення позачергових інспекцій

  • Перевірка виконання підприємством приписів, складених за результатами планової перевірки;
  • звернення особи про порушення, що спричинило шкоду її правам з відповідними доказами;
  • неподання звітності за два звітні періоди поспіль без поважних причин або зазначення у звітності неправдивих даних;
  • настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов’язано з діяльністю суб’єкта господарювання.
  • письмова заява суб’єкта господарювання про здійснення такої перевірки за його бажанням;
  • доручення прем’єр-міністра України про перевірку суб’єктів господарювання у зв’язку з виявленими системними порушеннями.

Що робити, коли до вас прийшла перевірка

Член Асоціації правників України Дмитро Глaдкий наголошує, що в разі приходу інспектора, попросіть його зачекати появи керівництва або уповноваженої особи, яка має отримати копію направлення на перевірку. Вручення направлення рядовим співробітникам незаконне, тому до прибуття керівника інспектор не має права починати перевірку. Однак не варто виганяти самого інспектора, він має право проводити фото- і відео знімання. Це право також є і у вас.

Далі керівникові варто ознайомитись зі службовим посвідченням інспектора, аби уберегтись від шахраїв. Крім того, уточніть, який саме орган проводить перевірку, щоб не показувати їм зайвих документів.

Жоден інспектор не має права вилучати у вас оригінали будь-яких документів, крім випадків, коли є рішення суду. Попросіть інспектора зареєструватися в журналі перевірок. Рядові працівники закладу мають право не спілкуватися з інспектором.

Якщо ви помічаєте помилки перевіряльника, то фіксуйте їх, але не озвучуйте. Це дасть вам змогу потім оскаржити результати перевірки.

Після інспекції перевіряльник складає акт про виявлені порушення і там має бути підпис керівника. Однак пам’ятайте, що підписуючи документ, ви погоджуєтесь із викладеними у ньому зауваженнями. У такому випадку процедура оскарження перевірки дещо ускладнюється.

«Тому керівник повинен уважно прочитати акт і в разі наявності фактів, з якими він не погоджується варто підписувати акт, попередньо виклавши до нього зауваження», ‒ радить член Асоціації правників України.

Тобто в документі ви пишете: «з інформацією, викладеною в акті не згоден, зауваження будуть подані в установленому законом порядку». Таким чином ви даєте собі змогу упродовж трьох-п'яти днів з дня підписання акта подати зауваження.

«Важливо, що відмова від підписання акта перевірки не захищає підприємця від сплати штрафу», ‒ наголосив експерт Дмитро Гладкий.

Що стосується податкових перевірок, то правник зазначає, що водночас діє як заборона на рівні закону, так і дозвіл перевірок на рівні постанови Уряду.

«Звісно, податківці керуватимуться Постановою № 89 аж до моменту успішного оскарження такої постанови в Окружному адміністративному суді міста Києва. А до того часу бізнесу залишається на свій ризик обирати чи допускати представників органів контролю до перевірки чи ні. Також можна прогнозувати, що після успішного оскарження Постанови № 89 підприємці зможуть на цій підставі не сплачувати донарахування і штрафів за наслідком перевірки», ‒ резюмував Дмитро Глaдкий.

Тож за наявності чи відсутності карантину варто дбати про свій документообіг, бо знаючи про відсутність порушень, вам буде легше сприймати прихід будь-якого інспектора.

Нагадаємо, станом на 31 березня до «червоної» зони карантину увійшли м. Київ та ще 10 областей: Житомирська, Закарпатська, Івано-Франківська, Київська, Львівська, Миколаївська, Одеська, Сумська, Черкаська, Чернівецька.

На цих територіях діють посилені карантинні обмеження, які унеможливлюють діяльність ресторанного та розважального бізнесу, а також призупинена робота ТРЦ та інших торговельних точок.

Крім того, у Києві від 5 квітня карантин ще більше посилять. У метро та наземному транспорті можна їздити лише за спецперепустками. До 16 квітня закривають усі школи та дитячі садочки. Заклади харчування працюватимуть тільки на винос.

Раніше ми повідомляли, що упродовж 2020 року Державна екологічна інспекція провела лише чотири перевірки щодо незаконного видобування бурштину: по дві у Житомирській та Рівненській областях.

Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps


Підписуйтесь на наш аккаунт в Telegram, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.


Поділитися:
АКТУАЛЬНЕ ВІДЕО
Підпишіться на наш канал