День Збройних сил України: що політики обіцяли зробити для армії

Читать на русском
День Збройних сил України відзначається 6 грудня. Слово і діло пропонує подивитися, як політики обіцяють реформувати армію.
prm.ua

Кілька років, які передували окупації Криму і російській агресії на Донбасі, українська армія перебувала у жалюгідному стані. Під кінець 2013 року чисельність Збройних сил становила 120,9 тисяч осіб, а витрати на оборону були менш як 1% ВВП. Як часто буває в Україні, реформувати ЗСУ почали після того як «ударив грім».

За роки поки йде війна на Донбасі, українська армія значно зміцнилася. Її чисельність зросла до 250 тисяч осіб, Україна увійшла у тридцятку найсильніших армій світу в рейтингу Global Firepower. Проте держава має пройти ще тривалий шлях у плані реформи нацбезпеки та оборони.

Сьогодні, в День Збройних сил України, «Слово і діло» пропонує подивитися, що наші політики обіцяють зробити для армії.

Зарплата на рівні стандартів НАТО і збереження пільг: що обіцяв Зеленський

Більшість обіцянок Володимира Зеленського, які стосуються української армії, у процесі виконання, адже розраховані на всю каденцію президента.

Так, Зеленський пообіцяв не скорочуватимуться витрати на Міністерство оборони. Однак у нього є і більш конкретне зобов'язання з цього приводу – бюджет Міноборони на 2021 рік, «як мінімум», залишиться на рівні 2020-го. Виконано воно чи ні, ми зможемо перевірити після того, як Верховна рада ухвалить держбюджет у другому читанні. Поки в проєкті бюджету-2021 на Міноборони передбачено 117,6 млрд грн, а на цей рік було 118 млрд.

У передвиборчій програмі Зеленський обіцяв, що армія стане престижною службою, а зарплата військовослужбовців буде на рівні натовських стандартів. Формулювання останньої обіцянки взагалі суперечливе: рівень зарплати військових країн-членів НАТО залежить від самої країни, а не від Альянсу. Єдиного стандарту щодо зарплат в НАТО не існує.

Володимир ЗеленськийПрезидент України
Зеленський пообіцяв, що армія стане престижною службоюСказано 30 січня 2019 р.Статус обіцянки: У процесі

Крім того, президент пообіцяв будувати військові кораблі класу «корвет», повністю оснастити ВМС України ракетною зброєю і зберегти пільги для українських військових.

Після повернення людей, територій та миру в Україні Зеленський обіцяв військовий парад: «Парад у нас обов'язково буде в майбутньому. Парад української перемоги. Коли ми повернемо всіх наших людей і всі території, коли на нашій землі буде стабільний мир – ми зробимо великий парад всіх наших військ і техніки. Парад, після якого більше ні у кого навіть не виникне думки порушити мир в Україні, зазіхнути на її свободу і незалежність».

Виконав глава держави намір зберегти витрати на захист країни після весняного перегляду держбюджету на 2020 рік. Витрати на Міністерство оборони були збережені, а на Державну прикордонну службу навіть направили додатково 200 млн.

Що повинен зробити для армії профільний міністр

Андрій Таран – не публічний міністр оборони, тому зобов'язання у нього тільки ті, які він повинен виконати відповідно до програми діяльності Кабінету міністрів. Вони досить масштабні, тому всі у процесі реалізації.

Зокрема, Таран обіцяв:

  • модернізувати систему переходу з військової кар'єри на цивільну;

  • сформувати на базі військових містечок систему автономних військових баз (з інфраструктурою для розміщення військових частин, з фондом службового житла і соціально-побутовою інфраструктурою для військових та їхніх сімей);

  • реформувати систему забезпечення військових житлом (перейти на депозитно-монетарну систему і фіксацію квартирної черги, проводити регулярний аудит черги);

  • розробити нову систему грошового забезпечення військовослужбовців;

  • реформувати і оптимізувати систему військової освіти і підготовки з урахуванням кращих практик НАТО;

  • переоснащувати ЗСУ новітньою і модернізованою зброєю;

Реформувати ЗСУ і розвивати військову медицину: що обіцяють в Раді

У Верховній раді тільки три з п'яти партій давали в передвиборчій програмі обіцянки, пов'язані з армією.

Партія «Слуга народу» хотіла встановити витрати на оборону в розмірі щонайменше 5% ВВП. Насправді, усе вже давно встановлено: в Україні діє закон «Про національну безпеку», який передбачає, що обсяг витрат на фінансування сектору безпеки і оборони повинен становити не менше 5% від запланованого обсягу ВВП, з яких не менше 3% – на фінансування сил оборони. Тому партії лише залишається діяти відповідно до закону. Відзначимо, в бюджеті-2020 витрати на оборону склали 5,45% ВВП.

Крім того, партія обіцяла жорстке покарання за корупцію і розкрадання в Збройних силах і Міноборони, запровадити систему навчання і перенавчання солдатів і офіцерів, а також відновити реформування ЗСУ за стандартами НАТО. Що стосується останньої обіцянки, то фракція вже підтримала кілька законопроєктів з реформи. Наприклад, законопроєкт №0906, який дозволить впровадити нові військові звання сержантського і старшинського складу ЗСУ, відповідно до стандартів Альянсу. Також законопроєкт №2466 «Про визнання таким, що втратив чинність, закону України «Про стройовий статут Збройних сил України» і законопроєкт, який дозволить впровадити нову систему керівництва та управління силами оборони з метою побудови ЗСУ за стандартами НАТО (№3015)

Також мажоритарники від «Слуги народу» у передвиборчих програмах обіцяли поліпшити матеріальне забезпечення армії і домогтися реформування ЗСУ.

Партія «Голос» йшла на парламентські вибори з планами запустити відкриті тендери на постачання техніки і озброєння, впроваджувати програми стажування та профільного навчання в структурах НАТО, зменшити кількість органів контролю, які перевіряють військовослужбовців, розвивати військову медицину і створити умови для якісного забезпечення, підвищення навичок, армійського і професійного зростання, комфорту власного побуту і побуту сімей військових. Все – у процесі виконання.

«Європейська солідарність» в передвиборчій програмі обіцяла гідну підтримку учасникам бойових дій, підтримку армії, сприяння розвитку флоту і розвитку оборонно-промислового комплексу. Верховна рада вже ухвалила кілька законопроєктів, спрямованих на вирішення цих питань: закон про розвідку, закон про посилення соціального захисту окремих категорій осіб з інвалідністю внаслідок війни, закон про надання статусу і соціальних гарантій окремим особам з числа учасників АТО, постанову про створення ТСК з питань правового статусу ветеранів тощо. Фракція ЄС давала голоси за всі ці ініціативи, так що проміжні результати виконання намірів є.

Які обіцянки виконала і провалила попередня влада

П'ятий президент Петро Порошенко виконав обіцянку запровадити обов'язкове страхування для військовослужбовців-учасників АТО. Згідно з постановою уряду від 15 листопада 207 року, в разі загибелі військового під час виконання обов'язків або в результаті хвороби виплачується одноразова допомога у розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму. Таким чином виконана також обіцянка про те, що життя учасників АТО буде застраховане на мільйон.

Порошенко виконав план збільшити витрати на посилення Збройних сил. У бюджеті на 2014 рік для Міністерства оборони було передбачено 15,1 млрд грн, зокрема, на ЗСУ – 11,7 млрд, а в бюджеті на 2019 рік – вже 102,4 млрд грн на Міноборони (на ЗСУ – 80,4 млрд ).

Степан Полторак – міністр оборони в уряді Володимира Гройсмана – виконав обіцянку підвищити посадові оклади військовослужбовцям. Порядок нарахування грошового забезпечення військових змінився з березня 2018 року. Наприклад, в результаті оновлення порядку, оклад за званням «солдат» складатиме 528 гривень, замість 30 гривень як було раніше. Відзначимо, спочатку планували ввести залежність розміру окладів від прожиткового мінімуму, щоб оклади військових росли одночасно зі зростанням соціальних стандартів, проте пізніше такий автоматичний перерахунок скасували.

Ще один успіх Полторака – змінити підходи до харчування української армії. Наприкінці 2016-го Кабмін затвердив перехід на нову систему, яку почали впроваджувати з квітня 2017 року. Не встиг очільник Міноборони до своєї відставки торік забезпечити житлом понад 23 тисяч військовослужбовців – роботи з будівництва гуртожитків не були завершені.

Олексій Гончарук так швидко полишив посаду прем'єр-міністра, що не встиг виконати більшість планів із програми діяльності. Він провалив обіцянки запровадити вдосконалену систему захисту прав військовослужбовців (це планували зробити до 2025 року), ввести нові механізми забезпечення житлом та іншими складовими соціального пакету військовослужбовців (до 2023 року), ввести євроатлантичні принципи і підходи до оцінювання службової діяльності професійних військових (до 2022 року ), впровадити нову систему управління військової кар'єрою (до 2023 року).

Міністр оборони в уряді Гончарука – Андрій Загороднюк – мав намір завершити вирівнювання прав і обов'язків жінок та чоловіків в ЗСУ. Але коли пішов у відставку, створення Центру гендерних компетенцій у секторі безпеки і оборони було тільки на етапі визначення базових моделей робіт.

Також Загороднюк провалив обіцянку зменшити обсяг призову на строкову службу. У квітні-червня 2019 року набрати до війська планували 18 тисяч 752 особи. У жовтні-грудні 2019-го, коли вже Загороднюк став міністром – 15,2 тисячі юнаків, а після того, як він дав обіцянку – 16 тисяч 460 осіб.

Нагадаємо, «Слово і діло» зібрало обіцянки нової та попередньої влади щодо НАТО.

Олександра Худякова, спеціально для «Слово і діло»

Хочете обговорити цю новину? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA

Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps


Підписуйтесь на наш аккаунт в Telegram, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.


Поділитися:
АКТУАЛЬНЕ ВІДЕО
Підпишіться на наш канал
Загрузка...