12 червня в НАТО повідомили, що Україна отримала статус партнера з розширеними можливостями. Аналогічний статус зараз є в Грузії, Австралії, Швеції, Йорданії та Фінляндії. Україні він дозволить більш глибоко взаємодіяти з Альянсом: проводити політичні консультації з питань безпеки, обмінюватися інформацією та досвідом, ближче взаємодіяти під час криз, користуватися спеціальними можливостями до програм взаємодії та навчань.
Важливий момент, який підкреслило НАТО, – статус партнерства не впливає на рішення щодо членства України в Альянсі. Але ж, судячи з риторики українських політиків, це є однією з ключових цілей держави. «Слово і діло» зібрало обіцянки нової та попередньої влади щодо НАТО.
Зеленський обіцяє референдум щодо вступу до НАТО
Президент Володимир Зеленський, який активно виступає за народовладдя, у передвиборчій програмі обіцяв, що рішення про вступ України до НАТО буде ухвалюватися на всеукраїнському референдумі. Відзначимо, що невдовзі для цього з'явиться законодавчий ґрунт: Верховна рада вже ухвалила в першому читанні законопроект про референдум. У червні минулого року глава держави підтвердив тезу зі своєї програми: «Ми інформаційно повинні розповісти кожному українцеві, що таке НАТО, що це не так страшно. І коли українці будуть готові, ми обов'язково винесемо це питання на референдум, і Україна обов'язково буде в НАТО».
Дотримуючись такої позиції, Зеленський пішов стопами свого попередника: п'ятий президент Петро Порошенко теж обіцяв вирішити питання з НАТО на референдумі. Однак на початку 2019 року Порошенко порушив своє слово. Верховна рада внесла зміни до Конституції, а Порошенко підписав закон щодо стратегічного курсу України на набуття повноправного членства в ЄС і НАТО. Отже, питання про прагнення в НАТО вирішили без участі українців.
У Зеленського є й інші обіцянки, що стосуються теми НАТО: вивести зарплату військових на рівень стандартів Альянсу (військовий експерт ще перед виборами розповів «Слово і діло», чи реально це), нарощувати обмін інформацією і розвивати лінії комунікації з НАТО, модернізувати сектор безпеки й оборони відповідно до стандартів НАТО. Цьогоріч, як обіцяв президент, Україна візьме участь в навчаннях Альянсу в Чорному морі. У березні парламент ухвалив закон про допуск військових інших держави в Україні на багатонаціональні навчання.
У членів Кабінету міністрів Дениса Шмигаля обіцянок щодо НАТО дуже мало. Щоправда, у відхиленій програмі діяльності було написано, що Україна продовжить шлях євроінтеграції, зокрема, впроваджуючи певні технічні та адміністративні стандарти НАТО.
Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба обіцяв зберегти Офіс представництва України при НАТО. Так він спростував інформацію про його закриття. До цього Кулеба обіймав пост віцепрем'єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції в уряді Олексія Гончарука. Тоді він пообіцяв створити для військових можливість стажування в країнах НАТО. Є також обіцянка про те, що Україна за п'ять років досягне критеріїв вступу до Альянсу. Нинішня посада Кулеби дозволяє йому виконати ці дві обіцянки.
Що обіцяли партії і народні депутати
Усі політичні партії в свої передвиборчі програми включили пункт про НАТО. «Слуга народу» обіцяла відновити реформування Збройних сил за стандартами НАТО й ухвалити закони для розширення співпраці з Альянсом.
Партія «Батьківщина» обіцяла працювати над наданням Україні Плану дій щодо членства в НАТО. В «Європейської солідарності» є аналогічна обіцянка, тільки більш конкретна: сприяти отриманню плану в 2023 році. Партія «Голос» обіцяла курс на приєднання України до НАТО.
Кардинально протилежна позиція в «Опозиційної платформи – За життя» – забезпечити неучасть України в будь-яких військово-політичних союзах. Їхні попередники в парламенті VIII скликання – «Опозиційний блок» – теж обіцяли зберегти позаблоковий статус України. Але внесення змін до Конституції порушило їхні плани.
Депутати-мажоритарники здебільшого обіцяли забезпечити інтеграцію України до Північноатлантичного альянсу (Андрій Кіт, Руслан Княжицький), розширити співпрацю з НАТО, привести Збройні сил до відповідності стандартам організації (Олег Кулініч, Володимир Захарченко, Микола Кучер), зарплати військовим на рівні натівських стандартів (Юрій Камельчук, Владислав Бородін).
Тарас Батенко, Віктор Бондар, Роберт Горват обіцяли в програмі домагатися реалізації курсу України на членство в НАТО. Ухвалити й підтримувати законопроекти для співпраці з НАТО обіцяли Кіра Рудик, Микола Тищенко та Сергій Лабазюк.
Нардеп від «Слуги народу» Ірина Верещук у лютому 2020-го впевнено пообіцяла, що Україна стане членом НАТО. Її колеги в парламенті у своїх передвиборчих програмах були більш обережні в заявах: Андрій Лопушанський і Оксана Савчук обіцяли тільки забезпечити вступ до НАТО (створити для цього умови), а Тарас Батенко – домагатися набуття членства в організації. Василь Петьовка взяв на себе зобов'язання подати заявки на членство України в НАТО та Європейському союзі.
Восени минулого року спікер Верховної ради Дмитро Разумков запевнив, що євроатлантична інтеграція України буде завершена: «Стратегічна мета України – це євроатлантична інтеграція. І вона буде досягнута шляхом впровадження критеріїв, стандартів і принципів НАТО».
Відзначимо, що всі обіцянки партій і нардепів перебувають у процесі виконання, оскільки вони довгострокові.
Стандарти НАТО і членство в організації: які обіцянки провалила попередня влада
Народні депутати VIII скликання полюбляли обіцяти членство в НАТО. Лідер Радикальної партії Олег Ляшко говорив, що Україна «в недалекому майбутньому неодмінно стане членом НАТО». Оскільки під час каденції Ляшка цього не сталося, обіцянка провалена.
Андрій Парубій у 2015 році пообіцяв, що підніме всі стандарти до рівня НАТО, і Україна стане членом Альянсу. Якщо в першій частині обіцянки був такий-сякий прогрес – ухвалювалися закони, Парубій за них голосував, то членства в України все ще немає.
Депутати від «Батьківщини» Юлія Тимошенко та Сергій Власенко провалили обіцянку добиватися переоснащення Збройних сил України відповідно до стандартів НАТО. Верховна рада VIII скликання ухвалила величезну кількість законопроектів для впровадження таких стандартів, але нардепи більшість з них не підтримали.
Олексій Гончарук у статусі прем'єр-міністра обіцяв створити національну систему стійкості відповідно до критеріїв і практиками НАТО. Однак Гончарук залишився без свого крісла раніше, ніж зміг здійснити задумане. Також не зміг виконати свої обіцянки міністр оборони в його уряді: Андрій Загороднюк повинен був запровадити євроатлантичні принципи і підходи до оцінки службової діяльності військовослужбовців, створити умови для впровадження нового стилю військового лідерства і впровадження нової філософії відносин у військових колективах на основі принципів НАТО, запровадити інструменти демократичного цивільного контролю над силами оборони.
У Кабінеті міністрів Володимира Гройсмана теж не було все гладко. Гройсман та Степан Полторак провалили програмну обіцянку здійснити перехід до нової функціональної системи Збройних сил України відповідно до стандартів Північноатлантичного альянсу. У 2016 році президент Петро Порошенко затвердив рішення Ради національної безпеки і оборони України, в якому йшлося, що терміни запровадження функціональної системи ЗСУ закінчуються з початком 2021 року. Тієї миті, коли Гройсман та Полторак пішли у відставку, перехід до нової системи все ще тривав.
Нагадаємо, НАТО очікує від України ухвалення п'яти законів.
Олександра Худякова, спеціально для «Слово і діло»
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
Регулярную подборку актуальной проверенной информации от «Слово и дело» читайте в телеграм-канале Pics&Maps
ПІДПИСУЙТЕСЬ НА НАШ YOUTUBE КАНАЛ
та дивіться першими нові відео від «Слово і діло»