«Якщо Конституційний суд не працюватиме пів року, статус ОРДЛО зможуть закріпити в законі» – суддя КСУ Сліденко

Читать на русском
Суддя КСУ Сліденко розповів, чому вважає останнє рішення Конституційного суду благом для держави та які виходи бачить з конституційної кризи.
РБК-Україна

Усі законопроєкти щодо виходу з конституційної кризи так чи інакше кращі за пропозицію президента Володимира Зеленського, який пропонує звільнити весь склад Конституційного суду України. Так вважає Ігор Сліденко – суддя Конституційного суду, який писав ту частину рішення КСУ від 27 жовтня, що стосується визнання неконституційними низки повноважень НАЗК. Суддя подав заяву про звільнення, бо вважає, що на нього чиниться тиск з Офісу президента, а його родині загрожує небезпека. Чому КСУ виніс своє рішення, не давши парламенту часу на виправлення помилок у законодавстві, як робив це раніше? Як розв'язати проблему із перевірками суддівських декларацій, щоби не порушувати незалежність судової гілки влади? Для чого треба було скасовувати кримінальну відповідальність за порушення декларування, маючи впевненість, що і покарання, і декларування беззаперечно потрібні в Україні? Про це та багато іншого «Слово і діло» розпитало суддю Конституційного суду Ігоря Сліденка.

В одному з ефірів ви відреагували на реакцію президента на рішення КСУ, що Володимир Зеленський «наговорив на 150 років ув’язнення». Що ви мали на увазі?

Його законопроект щодо відновлення суспільної довіри до конституційного судочинства і його звернення до власної фракції містять заклики до повалення державного ладу.

Зараз тривають розмови про те, що в Раді немає голосів за ініціативу президента. Паралельно депутати подали кілька законопроєктів, які могли би виправити антикорупційне законодавство. Ви дивились ці законопроєкти? Чи пропонує хтось вилучити із закону про НАЗК моніторинг за власною ініціативою?

Не моніторинг. Моніторинг абсолютно конституційний.

Неконституційним є контроль у тому вигляді, який здійснював НАЗК, як орган виконавчої влади. Це принципово різні речі. Будь-який варіант виходу з кризи, який запропонований і Разумковим, і іншими представниками законодавця, є розумним. Якийсь із них – розумніший, якийсь – менш. Але вони зберігають державний лад, зберігають насамперед Конституцію.

Варіант Разумкова – не політичний, а правовий шлях вирішення проблеми. Добре, нехай відновлять ці норми, і приведуть їх у відповідність в розумний, наголошую, в розумний термін. Щоб не відчиняли двері суддів ногами. Тому що це не менш страшно, ніж все інше. І неприпустимо.

Причому, кризу створив не Конституційний суд. Кризу створили недолугі норми, які створюють конфлікти. Рано чи пізно щось подібне сталося би, як не з Конституційним судом, то з Верховним або будь-яким іншим. Ідеться ж не про законодавство, а про розвал Конституційного суду.

Чому ви так вважаєте?

Вчора Совгиря, представниця Верховної ради в КСУ заявила, що вони розпускають Конституційний суд, а новий вони сформують, у кращому разі до середини 2021 року. Тобто, держава понад пів року функціонуватиме без Конституційного суду. Ви знаєте, скільки законів можна ухвалити за цей час, наслідки від яких потім десятиліттями усувати? Всі непокоїлися щодо статусу ОРДЛО, який треба зафіксувати в Конституції. Його можуть зафіксувати не тільки в Конституції, але і в законі. Уявіть, що буде, якщо ця Верховна рада ухвалить такий закон? А вона ухвалить. На це там вистачить голосів.

І не буде органу, який це скасує. А нинішній Конституційний суд, я даю гарантію, ніколи в світі не піде на таке самогубство. І так далі. Я вже не кажу про соціальну політику.

Вчора підвищили ціни на газ на 35%. Для провінції це – смерть, тому що там більшість опалює будники газом. Для того, щоб зігріти невелику хату у селі потрібно близько 3-4 тисяч гривень. Хто їх і де знайде? Таких пенсій ніде в селі немає. І субсидії забрали. Так не говорять про газ. Це нікому не потрібно. Я вже не говорю про ситуацію з вірусом, про те, що гривня падає. Що, гривня падає від того, що Конституційний суд ухвалив рішення? Чи вона до цього не падала?

Ноам Хомський запропонував 10 способів керування натовпом, і перший спосіб – це відволікання уваги. Коли ти провалився по всіх напрямках, коли програв вибори, коли з тебе сміються, то треба подивитись у дзеркало.

Місцеві вибори показали, що ми повернулися до стану 2010, а може, навіть і 2004 року. Тобто, Україна чітко розділена навпіл. Що би там «слуги» не говорили, що вони кругом брали голоси, реально південний схід України контролює ОПЗЖ, центр і захід контролює Євросолідарність і ще декілька невеликих партій.

Навіщо ОПЗЖ грати в ігри Зеленського? Що вони з цього матимуть, як кажуть в Одесі, якщо у них є народ, який їх підтримує. І Порошенку для чого цей Зеленський? Щоб він чергові справи проти нього відкривав кожен день?

Вам не здається, що ситуація з КСУ схожа на спецоперацію?

Я більш ніж переконаний, що ситуацію використали. Я на Страшному суді заприсягнуся, що не виконував нічию волю, коли писав це рішення. Я писав його так, як вважав за потрібне, як підказувала мені моя совість. Нічого іншого зробити з цими нормами, аніж скасувати, не можна. Це вам скаже будь-який фахівець з конституційного права.

Так, можна критикувати рішення, але сама проблема нікуди не зникає. Це – перший курс будь-якого юрфаку, аксіома, що виконавча влада не може контролювати судову. І так скрізь: у Німеччині, Франції, Естонії тощо. Тому не потрібно з хворої голови на здорову перекладати ці речі. Тобто не КСУ виписував ці недосконалі норми. Просто ситуацією скористалися і зараз все іде в руслі спецоперації.

Навіть якщо взяти мою ситуацію. Перед новим роком я поїхав за кордон на відпочинок та повернувся на роботу 8 січня 2020 року. НАЗК виявило, що я не задекларував зарплату. Я дав пояснення, що мене не було в Україні, і я фізично не міг цього зробити. Йдеться про зарплату, яка фіксується іншими органами. Якби вони звернулись до комісії з регламенту та етики КСУ, там би роз’яснили, вкрав я ці гроші чи просто не встиг задекларувати. І питання було би вичерпане. Воно б і на рівні НАЗК могло вичерпатися, якби вони не хотіли використати цю ситуацію і не хотіли скандалу.

Раніше КСУ також виносив рішення, зокрема, що президент не може призначати керівників САП, НАБУ, ДБР, але тоді давав термін на виправлення законодавства. А от з НАЗК такого терміну не дали. Чому?

Я скажу власну думку. З точки зору права давати цей термін – це нісенітниця. Не може будь-яка норма, яка визнана неконституційною, ще якийсь час регулювати відносини. Це нонсенс. Так, Конституційний суд таке робив, і робив свавільно – ні закон, ні регламент не передбачає такої можливості. Але Верховна рада жодного разу не скористалась цим терміном. Якби Конституційний суд і цього разу дав термін, ви думаєте, щось би змінилося?

Однак, якби Конституційний суд взагалі не виніс такого рішення, то вже було би 4 протоколи, складені проти суддів, самі знаєте у який спосіб. Просто штучно взяли і сконструювали конфлікт.

Готувалися протоколи і на інших суддів. Той же Головатий, який проголосував проти (скасування ст.366-1 та деяких повноважень НАЗК – ред.), не задекларував майже 4 млн грн. І на нього вже мали складати протокол. І ще у суддів були б проблеми. А потім Зеленський вийшов би, апелюючи до вулиці, і спитав, чи потрібен Україні суд корупціонерів?

Чомусь пригадав братів Стругацьких, які писали, що після правління сірих завжди приходять чорні, а більш сірої і убогої влади, ніж ця, не було за всю історію України. Були різні: бандити, манілови, як Ющенко, бізнесмени, як Порошенко, були директори, як Кучма, були парторги, як Кравчук, але такої убогості і сірості, не зелені, а сірості, іще не було. І такого сорому за цього президента…

І що з цим робити?

Єдине, що може врятувати ситуацію – це чітке слідування закону. Є рішення Конституційного суду. Навіть якщо воно комусь не подобається, внесіть зміни у закон про НАЗК, у ст. 366-1 ККУ, прийміть її знову. Розберіться з фракцією президента, чи має вона більшість? Наскільки мені відомо, минулий парламент розганяли через те, що не було більшості і йому не довіряли. У цьому парламенті є більшість і йому довіряють? Може, запустимо по-новому?

З 8 жовтня в Конституційному суді лежить ваша заява про звільнення. Ви заявляли, що вам дзвонили з Офісу президента та погрожували, вимагаючи звільнення, а ситуація із порушенням декларування влаштована НАЗК, щоб був привід дискредитувати вас. Чи будете ви звертатись до правоохоронних органів щодо тиску на вас?

Спочатку я повинен надати всю інформацію Зборам суддів, яку вони мають проаналізувати. А раптом я помиляюся, можливо, це не був тиск? У будь-якому разі, процедура така.

А поза процедурою ви все одно вважаєте, що це був тиск?

Коли мені дзвонять і кажуть, що мені все одно не дадуть тут працювати (в КСУ – ред.), то як ви вважаєте, це тиск? Я вважаю, що тиск. І за бажання, довести це буде не складно.

Якщо ви підете з КСУ, чи не буде це своєрідною втечею чи визнанням поразки, адже в цьому органі не вистачатиме фахівця такого рівня, як ви?

Ви мені поставили страшне питання. Але крім мене є ще моя родина. В мене двоє малих дітей: дівчинці 6 років, хлопчику – 7, і зараз дружина на восьмому місяці вагітності усе це переживає. Коли до мене додому прийшли від НАЗК і почали ломитися в двері, я їх виставив, почав телефонувати до поліції, моя дочка, спитала: «А що нас вбивати прийшли»?..

Крім того, здається, що зараз я найбільш демонізована особа в Україні. Але якщо юристи розтлумачать громадськості, що я не той, за кого мене видають, то я залишуся. Адже цим рішенням (декриміналізація недостовірного декларування та позбавлення частини повноважень НАЗК – ред.), суд зробив добру справу, бо примусив змінювати цю систему, яка має працювати і яка була фіктивна. Адже основний недолік цієї системи у тому, що це була фікція.

Тобто з самого початку антикорупційне законодавство було недосконалим і мертвонародженим?

Воно було написане на рівні реферату, для того, щоб показати, що нібито є НАЗК, САП, НАБУ, ДБР, але при цьому не працювало. В Україні не саджають до в’язниці не через те, що хтось не хоче. За великим рахунком, правда в тому, що цього не дозволяє недолуге законодавство.

Ви наполягаєте на тому, що рано чи пізно недостовірне декларування треба було б скасувати заради того, щоб цю норму удосконалили і зробили дієвою?

Декларування обов’язково повинно бути. Причому, декларуватися повинні всі, хто отримує дохід, хоча б для того, щоб бачити, оподатковується він чи ні. Це стандартні практики, яким вже більше ста років.

І кримінальна відповідальність теж має бути за брехню в декларації?

Звісно. Статтю треба повертати у Кримінальний кодекс, тільки прибрати в ній слова, які вказують на неумисне недекларування. Інакше вона не працює. Людина буде стверджувати, що забула продекларуватися і як це спростувати в суді?

Щодо суддівської гілки влади: який, на вашу думку, має бути вихід?

По-перше, потрібна широкомасштабна судова реформа, якої ще не було. І доки її не буде, доки у нас є Окружний адміністративний суд і так далі, ладу не буде. А контроль над суддями, очевидно, повинен бути, навіть трохи сильніший ніж зараз. Але цей контроль повинен враховувати незалежність судової влади. І це можна зробити через Вищу раду правосуддя.

Нагадаємо, «Слово і діло» розбиралося, що передбачає новий законопроєкт щодо відновлення е-декларування.

Також ми дослідили, які рішення виносив КСУ щодо антикорупційного законодавства в Україні починаючи з 2014 року.

Ірина Рибінська, спеціально для «Слово і діло»

Хочете обговорити цю новину? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA

Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps


Підписуйтесь на наш аккаунт в Telegram, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.


Поділитися:
АКТУАЛЬНЕ ВІДЕО
Підпишіться на наш канал
Загрузка...