Більше половини українців (56,5%) хотіли б повернути покарання у вигляді смертної кари за державну зраду та пособництво у терактах в умовах війни. Тих, хто не підтримує таку ініціативу, значно менше – 24,5%.
Про це свідчать дані соціологічного дослідження, проведеного на замовлення «Слово і діло» з 25 по 30 квітня 2026 року методом онлайн-опитування репрезентативної вибірки 1200 інтернет-користувачів віком 18 років та старше по всій території України, за винятком тимчасово окупованих територій (статистична похибка – з імовірністю 0,95 не перевищує 2,89%) на спеціалізованій платформі для проведення опитувань «Lemur» (CAWI – Computer Assisted Web Interviewing).
Окрім цього, згідно з отриманими даними, майже кожен п’ятий опитаний (19%) не зміг визначитися зі своєю позицією, обравши варіант «важко відповісти».
Результати онлайн-опитування на тeму «Адаптація до сучасних умов: безпека, звички та рівень стресу»Більше половини опитаних українців уникають великих скупчень людей, майже кожен другий відчуває тривогу через гучні звуки. Найбільший стрес громадяни зазнають через невизаченність майбутнього та проблеми з фінансами. Детальніше – у матеріалі Слово і діло.
Таким чином, рівень прихильності до запровадження найвищої міри покарання за особливо тяжкі злочини проти держави більш ніж удвічі перевищує частку противників цього рішення.
Це свідчить про те, що в українському суспільстві сформувався виразний запит на радикалізацію покарань за злочини проти держави та тероризм.
У розрізі демографічних та регіональних груп також можна помітити кореляцію між віком та місцем проживання респондентів. Тож, найбільш прихильно до цієї ініціативи налаштоване старше покоління та мешканці Центру, тоді як молодь і жителі столиці виявляють помітно вищий рівень правового скепсису та етичного спротиву цій ідеї.
Щодо гендеру, ідею відновлення смертної кари за державну зраду та пособництво у терактах під час війни підтримали майже однакова кількість як жінок, так і чоловіків – 56-57% відповідно. Однак, вони по-різному висловлюють незгоду: чоловіки частіше займають чітку позицію «проти» ніж жінки (28% у чоловіків проти 22% у жінок), тоді як жінки на 7% частіше за чоловіків вагаються з відповіддю (22% у жінок проти 15% у чоловіків).
Щодо віку, ситуація наступна: чим старше людина, тим вище рівень підтримки ініціативи. Тобто: від найнижчого показника серед молоді (18-29 років) – 44%, до максимального серед людей старшого віку (55 років і старше) – 64%. Водночас молодша вікова група демонструє найвищий рівень протесту проти цієї ініціативи (40% при середньому показнику серед усіх респондентів 24,5%).
Є й відмінності і серед регіонального розподілу. Найбільш стримане ставлення до відновлення найвищої міри покарання зафіксовано в Києві, де частка противників ідеї становить 34% (на 9,5% вище за середній показник), а підтримка – рівно 50%. Натомість респонденти із Центру активніше підтримують ідею відновлення смертної кари за державну зраду та пособництво у терактах під час війни (61%), а Північ виділяється підвищеною часткою тих, кому важко відповісти (24%).
Раніше ми публікували дослідження, присвячене темі адаптації українців до повномасштабної війни і мобілізації.
Зокрема, українці розповіли, як ставляться до масових скупчень людей та чому найбільше стресують.
Також стало відомо, що понад половина українців негативно ставляться до спрощення в’їзду для громадян країн Африки та Південно-Східної Азії в межах потенційної лібералізації міграційної політики.
Окрім цього ми повідомляли, що народному депутату Дубінському повідомили про нову підозру у справі про держзраду.
Підпишіться на наш Telegram-канал, щоб відстежувати найцікавіші та ексклюзивні новини «Слово і діло».
Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»