Всеукраїнське опитування 25 жовтня: як і навіщо буде проходити

Читать на русском
Всеукраїнське опитування пройде 25 жовтня одночасно з місцевими виборами. Як воно буде проходити і з якою метою.
Слово і діло

Президент Володимир Зеленський випустив відеозвернення, в якому закликав українців прийти на місцеві вибори 25 жовтня, а також анонсував на цей же день всенародне опитування. «25 жовтня на виборчій дільниці я задам тобі п'ять важливих питань про те, що ми обговорюємо на вулиці, на кухні і в інтернеті, про що сперечаємося з друзями, батьками або таксистами. Про те, про що нас раніше ніколи не питали. П'ять важливих питань, щоб дізнатися твою думку. Чи не вперше за час незалежності ми запитаємо: що думаєш ти», – сказав глава держави. Щодо цієї події поки залишається більше запитань, ніж відповідей. «Слово і діло» спробує на них відповісти.

Які питання планують поставити українцям?

Поки невідомо.

Як повідомив в своєму Telegram-каналі колишній народний депутат Сергій Лещенко, перше питання буде озвучено завтра, 14 жовтня. Далі планують озвучувати по одному питанню в день. Тобто до кінця тижня список питань вже стане нам відомий.

Як буде проходити опитування?

Поки теж точно невідомо.

За інформацією все того ж Лещенка, голосування буде у вигляді бюлетенів, але не на виборчих дільницях. Біля дільниць поставлять спеціальні урни, стежити за якими будуть волонтери. Голосування буде добровільним.

Чи матиме опитування юридичну силу?

Ні.

«Чому твоя відповідь важлива? Тому що буде так, як вирішиш ти», – заявив в зверненні Зеленський. Але насправді все не зовсім так. Як заявили в Офісі президента, опитування 25 жовтня не буде мати прямих юридичних наслідків (на відміну від референдуму).

Про те, що опитування не матиме юридичної сили, говорять і наші експерти. За словами експерта з конституційного права Олександра Москалюка, подібні ініціативи не можна назвати навіть якимось пробним референдумом: «Референдум ділиться на два види – обов'язковий і консультативний. Консультативний ще іноді називається плебісцитом. Він проводиться для того, щоб органи влади зорієнтувалися і могли відповідно зреагувати на те, яке рішення буде прийнято на референдумі. Такі референдуми поширені у Франції. Але незалежно від виду референдуму, повинна бути дотримана процедура, передбачена законодавством. А в згаданому випадку, мабуть, буде просто якесь соціологічне опитування».

Навіщо тоді взагалі проводять опитування?

Все в рамках прагнення до народовладдя, яке перед виборами обіцяв Володимир Зеленський (і не тільки він, таку обіцянку роками давали різні політики, докладніше можна почитати тут).

В ОПУ зауважили, що в Україні протягом кількох десятиліть напрацюванням питань стратегічного значення для країни займалося дуже вузьке коло людей. «Запропоноване президентом загальнонаціональне опитування дасть можливість кожному громадянину висловитися про те, що дійсно важливо для суспільства, щоб на рівні всієї держави можна було засвідчити громадську думку без її коригування різними заангажованими «експертами» і політиками з більш ніж 20-річним стажем маніпуляції народними очікуваннями. Тобто держава ставить прямі запитання суспільству і отримує прямі відповіді без посередників. Саме так працює справжня демократія», – розповіли у президента.

Проведення опитування прописано в законодавстві?

Ні.

Насправді зовсім недавно в парламенті намагалися ухвалити відповідні зміни. Депутати від «Слуги народу» зареєстрували законопроект «Про внесення змін до закону про ЦВК щодо опитувань громадської думки». Нардепи пропонували надати Центральній виборчій комісії повноваження забезпечувати організацію опитування громадської думки, якщо його вирішить провести уряд.

Однак профільний комітет не зміг зібратися, щоб розглянути цей законопроект. Тому в сесійну залу його теж не винесли. Детальніше про цю ініціативу писав політолог Олександр Радчук.

Нагадаємо також, що в першому читанні Верховна рада ухвалила президентський законопроект про референдум. Згідно з ініціативою, на референдумі планують вирішувати питання внесення змін до Конституції (в I, ІІІ та XIII розділи), питання загальнодержавного значення, питання скасування окремих норм або закону. Призначити референдум може парламент і президент, також є можливість провести його за народною ініціативою.

Референдум, на відміну від опитування, має юридичну силу і не потребує затвердження будь-якими державними органами. Прийняте рішення набуває чинності через 10 днів після визначення результатів. До речі, президент запропонував, щоб референдум не можна було проводити одночасно з черговими і позачерговими виборами (як це зараз робиться з опитуванням). Остаточно ухвалити закон депутати хочуть в цьому році.

Чи можна маніпулювати такими опитуваннями?

Такий ризик є.

Як і у випадку з референдумом, опитування може застосовуватися для маніпуляції громадською думкою. За словами експерта, у громадян можуть не стільки питати думку, скільки легалізувати вже прийняті рішення.

Нагадаємо, «Слово і діло» подивилося, що в соцмережах думають про проведення опитування.

Хочете обговорити цю новину? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA

Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps


Підписуйтесь на наш аккаунт в Telegram, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.


Поділитися:
АКТУАЛЬНЕ ВІДЕО
Підпишіться на наш канал