Законопроект про референдум: що пропонує Зеленський

Читать на русском

Президент Володимир Зеленський 9 червня вніс до Верховної ради законопроект про народовладдя через всеукраїнський референдум. Дати українцям право розв'язувати важливі питання в такий спосіб глава держави обіцяв ще в передвиборчій програмі. У пояснювальній записці до законопроекту йдеться про те, що ухвалений у 2012 році закон про референдум був визнаний неконституційним, у результаті це призвело до «обмеження народовладдя та реалізації конституційного права громадян брати участь в управлінні державними справами». «Слово і діло» розібралося, що передбачає ініціатива Зеленського.

На всеукраїнському референдумі планують вирішувати питання внесення змін до Конституції (до I, ІІІ та XIII розділів), питання загальнодержавного значення, питання скасування окремих норм або цілого закону.

Не можна виносити на референдум питання, які суперечать Конституції або нормам міжнародного права, законопроекти з питань податків, бюджету чи амністії. Також під забороною питання, спрямовані на ліквідацію незалежності, порушення суверенітету або територіальної цілісності, розпалювання расової або міжетнічної ворожнечі.

Призначити референдум може Верховна рада і президент, також у законі прописана можливість провести його за народною ініціативою (з питань загальнодержавного значення або скасування закону). Для цього необхідна вимога щонайменше 3 млн громадян України за умови, що підписи зібрані не менш ніж у 2/3 адміністративно-територіальних одиниць (мінімум по 100 тисяч у кожній). Потім проведення референдуму повинно бути підтверджено указом президента.

Участь у референдумі добровільна, голосування – таємне. Виборець голосує шляхом подання бюлетеня, передбачено також електронне голосування.

Результати референдуму не потребують затвердження будь-яким державним органом. Референдум визнається таким, що відбувся, якщо в ньому взяли участь щонайменше 50% виборців. Змінити рішення, ухвалене на референдумі, можна тільки на іншому референдумі, але не раніше, ніж за три роки.

Ухвалене на референдумі рішення набуває чинності за 10 днів після визначення результатів. Якщо рішення негативне, повторно винести його на голосування можна тільки за рік.

Відповідно до закону референдум не можна проводити водночас із черговими й позачерговими виборами, а також якщо в країні (або окремій місцевості) введено воєнний або надзвичайний стан.

Нагадаємо, «Слово і діло» запитало в експерта з конституційного права, у чому особливість президентського законопроекту.

Хочете обговорити цю новину? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA

Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps


Підписуйтесь на наш аккаунт в Telegram, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.


Поділитися:
АКТУАЛЬНЕ ВІДЕО
Підпишіться на наш канал