У САП прокоментували закриття справи про формулу «Роттердам плюс»

Читать на русском
В антикорупційній прокуратурі підтвердили закриття справи про формулу Роттердам плюс, але повідомили про продовження слідства в частині розслідування.
Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП)фото: «Слово і діло»

Спеціалізована антикорупційна прокуратура закрила кримінальне провадження про формулу «Роттердам плюс» у зв'язку з невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи в суді.

Про це йдеться у повідомленні САП у Facebook.

«Складено постанову, відповідно до якої 27 серпня кримінальне провадження закрито в частині щодо підозрюваних у зв'язку з невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи в суді і вичерпанням можливості їх отримати, а також у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення. Проте в повному обсязі кримінальне провадження не закрито, в ньому триває досудове розслідування», – інформують у прокуратурі.

У САП додали, що експерти не змогли підтвердити завдання збитків, понесених споживачами електричної енергії станом на 1 червня 2019 року внаслідок завищення фактичної вартості відпущеної (проданої) ДП «Енергоринок» електричної енергії з Оптового ринку електричної енергії України. Тому у ході досудового розслідування не здобуто доказів, які б беззаперечно вказували на те, що у результаті запровадження формули «Роттердам плюс» будь-кому завдані тяжкі наслідки, тобто завдана пряма шкода або збитки.

«На теперішній час, у зв’язку з тривалістю досудового розслідування, фактичним обмеженням строків досудового розслідування, визначених п. 3 ч. 4 ст. 219 КПК України, та відсутністю інших процесуальних джерел доказів, вичерпано можливості отримати достатні докази для доведення винуватості підозрюваних та інших осіб в суді», – підкреслили в прокуратурі.

За версією слідства, генеральний директор ДТЕК Мережі Іван Гелюх і ще один менеджер ДТЕК Борис Лісовий за попередньою домовленістю з ексголовою НКРЕКП Дмитром Вовком, колишнім членом Нацкомісії Володимиром Євдокімовим, заступником начальника управління енергоринку НКРЕКП Тарасом Ревенком і начальником відділу цього управління Володимиром Бутовським завчасно до ухвалення формули «Роттердам плюс» обговорювали можливість її впровадження. За словами прокурора, спочатку формулу планували застосувати лише на те вугілля, яке доставляють в Україну портами.

Проте кількість такого вугілля становила приблизно 130 тисяч тонн на рік із загального обсягу вугілля такої марки, яке використовують на ТЕС, в 25,5 млн тонн. Прокурор додав, що пізніше всі вищезгадані особи дійшли згоди застосовувати цю формулу на весь обсяг вугілля, що було запропоновано посадовцями НКРЕКП на засіданні 28 січня 2016 року. Вже 3 березня того ж року посадовці Нацкомісії після одержання дозволу з АМКУ забезпечили розгляду порядку денного, де було питання формули «Роттердам плюс», яку затвердили на тому засіданні. Попередня експертиза встановила нібито 18,87 млрд грн завданих збитків від впровадження НКРЕКП цієї формули.

Нагадаємо, суд продовжив обов'язки менеджеру ДТЕК. Також суд продовжив обов'язки ексчлену НКРЕКП.

Хочете обговорити цю новину? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA

Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps


Підписуйтесь на наш аккаунт в Telegram, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.


Поділитися: