Обрання керівника САП: які претензії були до комісії у 2015 та 2020 роках

Читать на русском

21 серпня Назар Холодницький за власним бажанням пішов із посади глави Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. У жовтні має розпочатися конкурс на нового очільника САП. Верховна рада проголосувала за представників парламенту до складу комісії, яка обиратиме нового главу САП, але до деяких членів цього списку виникли претензії в активістів. «Слово і діло» розібралося, до кого та які претензії висуваються, а також які скандали супроводжували членів комісії, яка у 2015 році обирала Холодницького.

Загалом до складу комісії, яка має обрати керівника САП, входять 11 членів, з яких четверо представників Ради прокурорів і 7 належать до квоти Верховної Ради.

Представниками Ради прокурорів стали Роман Куйбіда, Нона Цоцорія, Драго Кос та Томас Фаєрстоун. Наразі до них немає претензій.

Від парламенту до комісії увійшли Олена Бусол, Андрій Гуджал, Олексій Дрозд, Катерина Коваль, В'ячеслав Навроцький, Богдан Романюк, Євген Соболь.

Антикорупційні активісти заявили, що в більшості обраних Радою членів комісії бракує досвіду антикорупційної діяльності, а також вони вказали неповне чи неправдиве декларування власності або попередня діяльність пов’язана з незаконним діями силовиків чи режимом Януковича.

Євродепутатка та заступниця голови Делегації парламентського комітету співпраці між ЄС та Україною Віола фон Крамон теж зробила гучну заяву, про те, що український парламент «проштовхує кандидатів, які не мають досвіду та доброчесності» та підсумувала, що в такий спосіб «влада ставить під загрозу безвізовий режим з ЄС та подальшу допомогу в розмірі 1,5 млрд євро».

Звичайно, така заява викликала чималий резонанс. Зрештою віцепрезидент Єврокомісії, верховний представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель запевнив главу МЗС Дмитра Кулебу у відсутності загроз для безвізового режиму України з ЄС. Він пояснив, що заява одного євродепутата не означає, що це позиція цілого європарламенту.

На думку генерального директора аналітичної групи «Левіафан» Миколи Мельника, цьогорічна постанова Ради щодо членів комісії для обирання керівника САП нічим не відрізняється від попередньої, коли обирали Холодницького.

«Фокус суспільства спрямований не в той бік. Оскільки порядок формування цієї комісії так і залишився незрозумілим, як і потім оцінка, яку вона дає, не дивно, що виникає певне незадоволення. Там, де є невизначеність, завжди будуть претензії та спекуляції», – зазначив експерт.

Мельник зазначив, що мало кого непокоїть, що члени цієї комісії так чи інакше афілійовані до Офісу президента, що ставить під загрозу конституційну незалежність керівника САП.

Коли у 2015 році вперше обрали керівника САП, до членів комісії також висувалися претензії. Спочатку ЄС закликав українську владу забезпечити повну довіру суспільства до конкурсної комісії з відбору кандидатів на заняття адміністративних посад у САП.

Потім голова правління Transparency International Україна Андрій Марусов заявив, що якщо антикорупційні органи не будуть дійсно незалежними, ЄС гарантовано відмовить Україні в безвізовому режимі, а відсутність ефективних розслідувань злочинів чиновників режиму Януковича може змусити ЄС переглянути санкції стосовно них найближчим часом.

На початку листопада 2015 року президент Єврокомісії Жан-Клод Юнкер зателефонував Петру Порошенку та сказав, що в разі відмови української сторони замінити двох членів комісії (Грищенка та Садового) Україна отримає гарантовану відмову в наданні безвізового режиму.

Раніше «Слово і діло» писало, що в Брюсселі наголошують на правовій, конституційній ясності навколо НАБУ, «яка має бути відновлена дуже швидко».

Також ми подивились, скільки в серпні заробили глави НАБУ, НАЗК і САП.

Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.

Регулярную подборку актуальной проверенной информации от «Слово и дело» читайте в телеграм-канале Pics&Maps

ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM

найважливіше від «Слово і діло»
Поділитися: