Кадрові ротації та відставки: які зміни очікуються у роботі Кабміну восени-2020

Читать на русском
Олександр Радчукполітолог

На початку вересня уряд Дениса Шмигаля перетне символічний строк своєї діяльності у півроку. Новий Кабінет міністрів формувався у вкрай короткі терміни та доукомплектовувався впродовж всього поки що короткотривалого періоду своєї діяльності.

Одразу після закінчення періоду літніх відпусток, в пропрезидентській фракції припустили, що восени в уряді Дениса Шмигаля можливі кадрові ротації. Про це повідомив глава фракції монобільшості у Верховній раді Давід Арахамія. За його словами, йдеться про «2-3 міністерства» перш за все у економічному блоці уряду.

Кадровий голод, який відчуває нинішня провладна команда, найбільше є помітним саме на прикладі призначень на вакантні посади в уряді. Про кар’єру та досягнення більшості з діючих міністрів українці дізнаються вже постфактум їхнього призначення.

Втім, не ця обставина є головною у питанні ефективності діяльності нинішньої команди Кабінету міністрів. В яких умовах працюватиме уряд восени, та чи варто очікувати гучних відставок та призначень?

Ротації нон-стоп

Ротації та призначення в уряді Дениса Шмигаля тривають з самого початку його призначення у березні поточного року. Свої посади з попереднього уряду зберегли чотири міністри – йдеться про очільника МВС Арсена Авакова (який очолює відомство ще з 2014 року), міністра юстиції Дениса Малюську, міністра інфраструктури Владислава Криклія та віцепрем'єра – міністра цифрової трансформації Михайла Федорова.

Рік на посаді: як виконують обіцянки Криклій, Малюська та ФедоровТільки три міністри, не рахуючи главу МВС, пропрацювали на своїх посадах рік. Це Владислав Криклій, Михайло Федоров і Денис Малюська.

Скандальною для чинного уряду залишається посада міністра освіти та науки, яку нині обіймає виконуючий обов’язки міністра Сергій Шкарлет. Цікавим було і створення нової посади та призначення на неї зовсім невідомого для українців віцепрем'єр-міністра — міністра з питань стратегічних галузей промисловості Олега Уруського.

Вочевидь, говорячи про економічний блок, глава фракції «Слуга народу» мав на увазі саме два профільних міністерства - розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, а також фінансів. Ймовірно доля чинних міністрів на цих посадах буде залежати від того, як ці профільні відомства підготують проєкт бюджету на 2021 рік. А складати його доведеться в дуже непростих умовах економічного спаду та ймовірного продовження карантинних обмежень, які й так «охолодили» не надто потужну вітчизняну економіку до кризових показників.

Однак найбільш скандальною, на думку політологів, могли би стати відставка чинного міністра внутрішніх справ. Арсен Аваков давно є найвпливовішою фігурою в державі, він вже очолює МВС 5 з половиною років, з його постаттю пов’язано багато скандалів і, водночас, вдалося втримати ситуацію у силових органах у непрості для України роки російської агресії та перетворень в державі. Так чи інакше, Арсен Аваков виглядає занадто самостійним політиком: навіть захмарні рейтинги діючого президента минулого року не дали йому можливості безперешкодно звільнити багаторічного очільника МВС.

Без програми дій Кабміну

Цікавим є й той факт, що Верховна рада так і не змогла ухвалити програму діяльності уряду. Цей документ мав би ґарантувати уряду Дениса Шмигаля імунітет від відставки бодай на один рік – хоча з правової точки зору, така програма є нічим іншим, як дорожньою картою для роботи Кабміну.

Друга хвиля коронавірусу: чи буде черговий сплеск безробіттяУ разі другої хвилі епідемії коронавірусу масові звільнення повторяться, розповів експерт.

Якщо пригадати долю попередника Дениса Шмигаля – ухвалення програми діяльності уряду не врятувала Олексія Гончарука від швидкого рішення про відставку його уряду. Сам чинний очільник уряду неодноразово підкреслював, що не бачить проблеми у тому, що парламент не захотів ухвалювати відповідний документ. «Парламент не підтримав програму діяльності Уряду. Але для нас це нічого не змінює. Ми продовжимо виконувати намічені завдання. Я неодноразово казав, що наш уряд не цікавить імунітет — нас цікавить добробут країни», - зазначив Денис Шмигаль в червні поточного року після чергового невдалого голосування Верховної ради за ухвалення програми діяльності уряду.

Втім є набагато більш серйозна обставина у питанні взаємодії уряду та парламенту, ніж неприйняття Програми діяльності Кабміну. Йдеться про підтримку парламентом урядових законодавчих ініціатив – схоже, що народні депутати, в тому числі і у фракції монобільшості, давно відмовилися від умов роботи у так званому «турборежимі» й більш прискіпливо ставляться до парламентсько-урядової співпраці.

Урядовий дамоклів меч

Найбільш несприятливим періодом для уряду буде процес ухвалення державного бюджету на наступний рік. Вочевидь, у пропрезидентської команди хоч і є більшість у парламенті, проте саме після місцевих виборів настрої у сесійній залі можуть суттєво змінитися.

Бюджетна алхімія: як перерозподілили кошти з утворенням антикоронавірусного фондуСкільки грошей забрали в різних міністерств, Кабміну, Верховної ради, університетів та інших установ на закупівлю масок, медичного обладнання, а також виплату лікарям та безробітним.

Ще дві потенційні небезпеки – наближення опалювального сезону та готовність українців до нових платіжок, а також продовження так званого «адаптивного карантину» й обмежень, які з ним пов’язані.

Поки що в репутаційному аспекті уряду Дениса Шмигаля вдається працювати без резонансних скандалів та протиріч. Ймовірно, саме за таким принципом і формувався Кабмін – із якомога меншою кількістю справді публічних політиків та високопосадовців із занадто амбіційними цілями. Вочевидь, і з такою ж логікою пов’язане рішення не вводити до складу уряду експрезидента Грузії та колишнього очільника Одеської ОДА Міхеїла Саакашвілі. Зберігати статус-кво вирішили до кінця.

Найбільш вірогідний сценарій – кадрові ротації в уряді слід очікувати одразу після прийняття державного бюджету на 2021 рік. До кінця поточного року відставка самого уряду як і ймовірність дострокових парламентських виборів – малоймовірні. Принаймні, якщо мова йде про цілком лінійну логіку політичного процесу. Втім, саме події 2019 року й поточний 2020-й засвідчують ймовірність будь-яких сценарії, навіть найбільш неочікуваних та малоймовірних.

Олександр Радчук, спеціально для «Слово і діло»


Підписуйтесь на наш аккаунт в Telegram, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.


Поділитися:
Загрузка...