Незважаючи на карантин і пов'язані з ним складнощі, в Україні все-таки відбулося зовнішнє незалежне оцінювання, (хоча згідно з ухваленим законом його можна було пройти за бажанням). У тестуванні взяли участь майже 380 тисяч випускників, найпопулярнішими предметами були українська мова і література, історія та математика. Найрідше вибирали іноземні мови: французьку, німецьку та іспанську. «Слово і діло» пропонує подивитися, які предмети були найскладнішими для українських школярів.
На тестування з української мови та літератури зареєструвалися майже 370 тисяч осіб, але явка становила 77,4% – прийшли 275,1 тисячі осіб. Не змогли скласти тест майже 23 тисячі дітей (8,3%), а це означає, що вони не зможуть вступити до вищих навчальних закладів. ЗНО з історії України цьогоріч склали 178,7 тисячі осіб, це 67,9% від зареєстрованих. Провалили тестування з цього предмету 13,2% випускників – 26,6 тисячі осіб. Це найвищий показник серед усіх предметів, тобто історію українські школярі знають найгірше.
З математикою в українських випускників теж не все гладко. ЗНО складали 152,2 тисячі осіб (81,8% становила фактична явка) і 19,3 тисячі з них тест провалили – 12,7%. До речі, вже в наступному році математика увійде до списку обов'язкових предметів у системі зовнішнього незалежного оцінювання. Тестування буде дворівневим: більш легкий і складний рівень, – залежно від потреб абітурієнта. Третім обов'язковим предметом буде історія України або англійська мова на вибір.
На ЗНО з англійської мови була найвища явка цьогоріч – 89,4% (105,2 тисячі осіб). Не змогли набрати необхідну кількість балів 7,7 тисячі школярів (7,3%). На тестування з німецької, французької та іспанської мови прийшли 2,3 тисячі осіб. Найважче випускникам далася німецька та іспанська мови – тестування провалили 11,4% і 11,3% учасників, тестування з французької провалили 7,8% учасників.
ЗНО з географії провалили 5,6% учасників (писали його 89 тисяч осіб), хімію провалили 10,1% випускників (прийшли на тестування 10,8 тисячі осіб), з фізики потрібну кількість балів не набрали 7,7% учасників (писали тест 22,3 тисячі осіб). Найнижча явка була на ЗНО з біології – прийшли тільки 65,4% зареєстрованих (74,5 тисячі осіб). Не змогли пройти тест 4,1 тисячі школярів – 5,5%.
Відзначимо, за даними Українського центру оцінювання якості освіти, цьогоріч максимальну кількість балів за тестову роботу отримали 447 осіб, це на 63% більше, ніж у 2019 році.
Раніше ми писали, скільки абітурієнтів з тимчасово окупованих територій Донбасу та Криму вступили до вищих навчальних закладів України з 2016-го до 2019 року та які умови для вступу цього року.
Нагадаємо, на інфографіці «Слово і діло» можна подивитися, скільки коштує рік навчання на бакалавра в топ-15 вишів Києва.
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
Регулярную подборку актуальной проверенной информации от «Слово и дело» читайте в телеграм-канале Pics&Maps
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»