Зі скандалами і без «бюджетної ночі»: як Рада провела тиждень

Читать на русском
Верховна рада цього тижня ухвалила в другому читанні бюджет на 2020 рік і законопроект щодо ринку землі.

Загострення пристрастей у Верховній раді цього тижня досягло свого піку. Блокування трибуни, внутрішньофракційний скандал, емоційні виступи – поки це все нове для IX скликання. Але й виклики перед парламентом стояли серйозні: депутати дали старт земельній реформі та безпрецедентно рано ухвалили державний бюджет-2020. Детальніше – в матеріалі «Слово і Діло».

Найголовніша новина тижня – це попереднє схвалення законопроекту про ринок землі. Усе-таки держбюджет ухвалюється щороку, а над болючим питанням із землею Рада прокрастинувала багато років. Аби зрозуміти, що відбувалося в парламенті, потрібно розібратися в позиції фракцій щодо ринку землі.

«Слуга народу», звісно, виступає за впровадження ринку сільськогосподарських земель. Це було записано в програмі партії, в програмі багатьох мажоритарників і в програмі президента Володимира Зеленського. Однак ближче до голосування виявилося, що у фракції немає єдності щодо цього питання.

Вночі або «під ялинку»: коли ухвалювали держбюджет у 2000-2019 рокахДержбюджет ще ніколи не ухвалювали так рано – в першій половині листопада. Але що стосується часу голосування – о другій годині дня, – це не рекорд.

«Опозиційна платформа – За життя» – проти ринку землі. Відповідні законопроекти фракція вимагала зняти з розгляду. У програмі партії це питання пропонують вирішувати на всеукраїнському референдумі. Проти ринку і за референдум виступає «Батьківщина». «Ми вимагаємо зняти з розгляду всі без винятку закони про продаж землі і продовжити мораторій ще на один рік, щоб визначити стратегію держави, як нам бути з нашою землею», – заявила Юлія Тимошенко. Аналогічна позиція у групи «За майбутнє»: мораторій і референдум.

«Європейська солідарність», з однієї сторони, підтримує відкриття ринку землі, але з іншої – фракції не подобається запропонований законопроект. Зокрема, «Євросолідарність» вважає, що законопроект не захищає землю від виснаження, дозволить олігархам скуповувати її у величезних масштабах, відтерміновує на 5 років питання про допуск іноземних інвестицій і не передбачає реєстраційного збору з купівлі-продажу землі. При цьому фракція пропонує свої правки до другого читання: обмежити можливість концентрації земель в одних руках, прописати механізм вилучення землі у власника в разі недбалого користування нею, встановити мінімальну ціну за гектар (2-3 тисячі доларів). Якщо поправки врахують, фракція дасть голоси «за».

У «Голосу» спочатку позиція була не дуже визначеною. Місяць тому Святослав Вакарчук заявляв, що реформа землі на часі, але її потрібно проводити «дуже уважно». Потім у фракції заявили, що наполягають на запуску цивілізованого ринку землі, який не зможуть поділити між собою олігархи та агрохолдинги. У законопроекті щодо землі «Голос» побачив дві проблеми: документ не передбачає, що основними бенефіціарами земельної реформи стануть українські малі та середні фермери, і він не дасть поштовх для розвитку малого і середнього бізнесу в селі. Свої поправки фракція теж запропонувала.

Законопроекти щодо земельної реформи депутати повинні були винести на голосування у вівторок. Всього їх було 10, один з них від Кабінету міністрів, інші – альтернативні. Профільний комітет схвалив законопроект №2178-10 від «слуг народу». Однак 12 листопада в порядку денному цих ініціатив не виявилося. «Завтра 11 або 12 важливих законопроектів. У зв'язку з цим і перенесли. Розгляд законопроекту про ринок землі займе весь день. На тему землі у нас буде окреме засідання фракції. Думаю, післязавтра», – заявив голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія. Водночас деякі нардепи і ЗМІ повідомляли, що у монобільшості просто немає голосів для ухвалення рішення.

Отже, розгляд реформи перенесли на середу, і цей день у сесійній залі пройшов дуже напружено. Від самого ранку депутати від «Слуги народу» охороняли парламентську трибуну, щоб її не заблокували противники ринку землі. Праворуч від трибуни стояли депутати від «Опозиційної платформи» з банером «Не дамо розікрасти землю!», крім того, вони періодично скандували «Ганьба!». Зліва від президії Ради «над душею» у спікера і його заступників стояли члени фракції «Батьківщина».

Почалося засідання з дуже емоційного виступу Микити Потураєва: «Україна остаточно поховає комунізм. Ми, нарешті, зведемо рахунки з цим маніяком Леніним і з людожером Сталіним, які зробили все, щоб позбавити український народ головного багатства – землі. Ми повернемо українцям землю раз і назавжди! І я хочу, щоб зараз вся країна подивилася на дітей Ягоди, Єжова, Берії – кривавих катів українського народу. Ці люди – нащадки тих, хто влаштовував Голодомор, хто вбив мільйони українців, позбавивши їх землі. Ось вони! Ось вони – міньйони Росії, яка влаштувала тут Голодомор і хотіла вбити всіх українців. Ось вони знову намагаються позбавити українців землі». Виступи опозиційних нардепів були не менш яскравими: «слуги Сороса», «вас проклянуть всі українці», «ламати через коліно» тощо.

Після всіх виступів Дмитро Разумков оголосив перерву на 30 хвилин для консультацій, але фактично депутати були відсутні понад годину, навіть довелося продовжити ранкове засідання. Під час представлення альтернативних законопроектів народні депутати не стільки говорили про свої ініціативи, скільки критикували законопроект від «Слуги народу».

У підсумку законопроект про впровадження ринку сільськогосподарської землі в Україні ухвалили в першому читанні 240 голосами – силами «слуг народу» і деяких позафракційних депутатів. Згідно з документом ринок землі запрацює з 1 жовтня 2020 року. Володіти землею отримають право громадяни України, територіальні громади, держава, юридичні особи (створені за законами України), а також іноземці та особи без громадянства в разі спадкування за законом.

Результатом ухвалення законопроекту стали очікувані заяви опозиційних партій про «розпродаж України». А Юлія Тимошенко вчергове провалила свою обіцянку про те, що «Батьківщина» в опозицію не піде. «Голосування за розпродаж сільськогосподарської землі є тією червоною лінією, яку влада перетнула всупереч очевидному прагненню українського народу, порушивши його права і інтереси», – підкреслила лідер «Батьківщина». Хоча влітку нардеп обіцяла всіляко підтримувати нового президента та його команду.

Ще одна важлива новина тижня – державний бюджет на 2020 рік був ухвалений у другому читанні. Причому вперше за всю історію незалежності України Верховна рада ухвалила його так рано – в першій половині листопада. Найчастіше нардепи зривали всі дедлайни, і голосування проходило в грудні. Розгляд головного кошторису пройшов незвично спокійно, на ранковому засіданні, ніякої «бюджетної ночі».

Перша бійка, сльози і зняття недоторканності: як пройшов тиждень у РадіУ Верховній раді цього тижня була перша штовханина, перші сльози, зняття недоторканності і виступ генсека НАТО.

Голоси за держбюджет дали «Слуга народу», позафракційні і група «За майбутнє», іншим членам парламенту він категорично не сподобався. «Головний висновок бюджету-2020: Зеленський не виконує жодну свою соціальну обіцянку. Рівень мінімальної заробітної плати порівняно з бюджетом, поданим на перше читання, не змінився. Прожитковий мінімум порівняно з бюджетом, представленим на 1 читання, не змінився. Підвищувати пенсії і здійснювати передбачену законом індексацію уряд у першому півріччі 2020-го не збирається. На громадян чекає зменшення субсидій», – резюмували в «Європейській солідарності».

«Голос» знайшов у бюджеті позитивні моменти, але категорично не підтримав підвищення фінансування Служби безпеки та виділення «непрозорої» субвенції округам. Народні депутати від «Опозиційної платформи» у VIII скликанні Ради не голосували за бюджет, не зрадили традицій і зараз. У партії його назвали «антинародним бюджетом поліцейської держави». «Батьківщина» теж не голосувала, на думку партії, це «бюджет проїдання».

Не все добре в лавах монобільшості: не встигла фракція «Слуга народу» відійти від скандалу з Богданом Яременком, як виникла неприємна ситуація з мажоритарницею Ганною Скороход. Вранці в четвер депутат виступила із заявою: «Сьогодні за мої політичні уподобання, за те, що я не голосувала так, як мені вказувала фракція, за дорученням одного з заступників адміністрації президента мій чоловік був незаконно затриманий. Підставою стали мої голосування в залі, відстоювання державної власності ГТС, а також «червона» кнопка проти відкриття ринку землі». Скороход з трибуни попросила президента Володимира Зеленського «дати доручення правоохоронним органам і припинити тиск на неї та її родину».

Відповідь фракції не змусила на себе чекати: Давид Арахамія відразу з трибуни заявив, що Скороход «неодноразово зверталася до народних депутатів і пропонувала їм грошову матеріальну допомогу». Сьогодні вранці Скороход і ще одного депутата – Антона Полякова – виключили з фракції. Офіційна версія – за неголосування за законопроекти, за якими є спільне рішення фракції. Варто відзначити, що інші політичні сили з радістю відреагували на скандал у «Слузі народу», закликаючи припинити репресії і навіть створити ТСК для розслідування тиску на Скороход.

12 листопада присягу народного депутата склав, нарешті, Сергій Рудик. Нагадаємо, що 29 серпня Апарат Верховної ради відмовився видати Рудику посвідчення нардепа. Через позов його опонента – Наталії Дяченко від «Слуги народу» – суд скасував його реєстрацію народним депутатом. Центральній виборчій комісії довелося перерахувати голоси на окрузі, 5 листопада перемога Рудика підтвердилася.

Ірина Луценко у вівторок, навпаки, свого мандата позбулася за власним бажанням. Причиною її відходу з парламенту стали проблеми зі здоров'ям. Замість Луценко до Ради за списком «Європейської солідарності» зайде Володимир В'ятрович (Наталія Бойко від мандата відмовилась), ЦВК вже зареєструвала його народним депутатом.

Крім того, серед цікавого і важливого, Верховна рада цього тижня ухвалила:

  • Законопроект «Про внесення змін до закону «Про ринок електричної енергії» (перше читання). Його мета – врегулювати механізм виконання спеціальних обов'язків із закупівлі електроенергії за «зеленим» тарифом і не допустити неконтрольованого росту цін на електрику через відсутність ефективної конкуренції.

  • Законопроект про зменшення тиску на бізнес з боку органів ринкового нагляду (перше читання). Ініціатива спрямована, зокрема, на зменшення корупційних ризиків у діяльності посадових осіб під час здійснення перевірок, посилення захисту споживачів та інших громадських інтересів в разі виявлення на ринку небезпечної продукції.

  • Законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання питання видобутку бурштину». Він встановлює кримінальну відповідальність за незаконний видобуток, збут, придбання, зберігання корисних копалин, законність походження яких не підтверджується. Також буде запроваджений тимчасовий мораторій на вивезення необробленого бурштину за кордон і єдиний дозвіл на розвідку з правом видобутку (термін на 5 років, ділянки – до 10 гектарів).

  • Законопроект «Про обмеження обігу пластикових пакетів на території України». Якщо документ пройде і друге читання, в Україні з 1 січня 2022 року буде заборонено поширення пластикових пакетів (завтовшки до 50 мкм) в об'єктах роздрібної торгівлі та об'єктах ресторанного господарства.

  • Кошторис Верховної ради на 2020 рік – всього 2 млрд грн. З цієї суми близько 1 млрд грн передбачено на здійснення законодавчої діяльності, 642 млн грн – на зарплату депутатам, 23 млн грн – на відрядження, 765 млн грн – на зарплату співробітників парламенту, 97 млн грн – на автобазу Ради.

  • Законопроект, який пропонує дозволити продаж землі на електронних аукціонах (перше читання). Він передбачає, що земельні ділянки (державні або комунальні) або права на них будуть обов'язково продавати на електронних аукціонах в електронній торговельній системі. Торги будуть проводитися в єдиній електронній торговельній системі у формі електронного аукціону в режимі реального часу в інтернеті.

Сьогодні у Верховній раді пройшла годину запитань до уряду, виступила міністр охорони здоров'я Зоряна Скалецька. Вона, зокрема, розповіла, що Кабінет міністрів сьогодні проведе засідання, на якому розгляне питання виділення додаткових 700 млн грн на дофінансування медичної субвенції.

За регламентом в п'ятницю парламент працює до 14-ої години, але продовження засідання вже стало «доброю» традицією. Сьогодні народні депутати до 15-ої години розглядали законопроекти, а потім ще до 16-ої – будуть виступати з трибуни.

Олександра Худякова, спеціально для «Слово і Діло»

Хочете обговорити цю новину? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA


Підписуйтесь на наші аккаунти в Telegram та Facebook, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.


Загрузка...