Зміни в КПК: обмеження свобод громадян або нічний кошмар депутатів

Читать на русском
Чи є в законопроекті ризики не тільки для нардепів, а й інших громадян і в чому вони можуть полягати, ми розпитали юристів.
Слово і Діло

Зміни до Кримінально-процесуального кодексу, що дають можливість обшукувати і прослуховувати нардепів без дозволу парламенту, провалилися в другому читанні. Спікер Разумков скасував голосування, коли стало зрозуміло, що підтримки ініціативи не буде. Законопроект відправили на повторне друге читання, а засідання закрили. Тим часом, з'явилися думки, що інші поправки до КПК обмежують права і свободи не тільки нардепів, а й усіх громадян, і можуть використовуватися для тиску на активістів. Чи так це, «Слово і Діло» розпитало юристів.

Незважаючи на те, що президент Зеленський підписав закон про скасування депутатської недоторканності, який набуде чинності на початку 2020 року, в законодавстві залишилися норми, які дублюють норми про імунітет парламентарів.

«Аналогічні норми, що стосуються народних депутатів, містяться в КПК і в законі про статус народного депутата. У законі зазначено, що без згоди Верховної ради депутат не може бути притягнутий до кримінальної відповідальності, затриманий і заарештований. КПК розширює цю недоторканність забороною на здійснення негласних слідчих дій (прослушки, стеження, обшуку). Тобто скасування недоторканності нічого не дає, і депутати це зрозуміли», – сказав адвокат« Столичної колегії адвокатів» Геннадій Дубов.

Скількох нардепів позбавили недоторканності за роки незалежності УкраїниЗ першого депутата зняли недоторканність ще в 1990 році за побиття полковника КДБ. Відтоді Рада дозволила притягнути до кримінальної відповідальності 19 нардепів. Реальне покарання отримав лише один із них.

За його словами, нардепи просто саботували скасування недоторканності через зміни до КПК: «Провал цих норм означає, що недоторканність залишається, включаючи заборону на проведення негласних слідчо-розшукових дій (НСРД)».

Проблема в тому, що за нинішнього стану речей законно зібрати докази провини нардепа надто проблематично. Заборона на проведення НСРД з'явилася вже після того, як в Конституції закріпили недоторканність нардепів. Тобто раніше такого розширення недоторканності не було.

Як пояснив Дубов, притягнення до кримінальної відповідальності починається з моменту оголошення про підозру. НСРД може проводитися відносно тяжких і особливо тяжких злочинів з санкції суду до моменту пред'явлення підозри. Власне, ці матеріали і можуть стати підставою для того, щоб пред'являти підозру. Але якщо мова йде про народного депутата, то генпрокурор змушений просити дозвіл у Верховної ради на ту ж прослушку або обшук. Це абсурд.

Правоохоронцям доводилось вдаватися до хитрощів, наприклад, у випадку з Надією Савченко, прослуховувати не нардепа, а її «соратника» Рубана. Щось подібне було і в справах Мосійчука та Розенблата.

Зміни в КПК від Зеленського: плюси, мінуси, підводні каменіНардепів можна буде обшукати, ДБР та НАБУ отримають можливість проводити прослуховування, а суд матиме можливість не випускати під заставу, а саджати під арешт топкорупціонерів.

За словами Дубова, оскільки у ВР немає власних владних повноважень, то нардеп навряд чи може зловживати владою. «Можна говорити про неправомірну вигоду, умовно кажучи, хабар, а його без НСРД довести фактично неможливо», – підкреслив юрист.

Тим часом, з'явилися міркування про те, що запропоновані поправки до КПК чи не гірші від драконівських законів регіоналів. Зокрема, журналіст Сергій Іванов вважає, що «цей проект реально надає нашій недосконалій і корумпованій правоохоронній системі нові репресивні повноваження і це є прямою загрозою громадянському суспільству».

Дубов вважає, що в законопроекті є певне звуження прав захисту в кримінальному процесі, але воно не є критичним. «Прокурор сам зможе санкціонувати запобіжний захід, такий як особисте зобов'язання або порука, без судового порядку. Формально це звужує права захисту, але я б не сказав, що це катастрофічне звуження свобод», – зазначив юрист, підкресливши, що КПК – це баланс між приватними і суспільними інтересами, який, в тому числі, повинен забезпечити можливість притягнення до відповідальності винного.

У свою чергу адвокат Андрій Подосінов висловив побоювання з приводу того, що в законопроекті передбачається початок розслідування не з моменту відкриття кримінального провадження, а з моменту вручення підозри особі. У такому випадку деякі справи можуть розслідуватися роками. «Хоча і зараз подібні факти трапляються досить часто. Яскравий тому приклад – справа Гримчака», – зазначив юрист.

Серед ризиків Подосінов також назвав можливість того, що правоохоронці можуть проводити негласні слідчі дії щодо тяжких і особливо тяжких злочинів до винесення рішення суду. Причому прослушку технічно може здійснювати СБУ, а в законопроекті передбачена така ж можливість для НАБУ і ДБР.

«Як правило, застосовується так звана кваліфікація кримінального правопорушення із запасом, коли очевидно, що мова йде не про тяжкий злочин, але провадження реєструють як тяжке, а потім, за необхідності, його перекваліфіковують. Я в своїй практиці, на жаль, повсюдно з цим зустрічався і раніше, і зараз, і є ризик, що це триватиме й надалі», – зазначив Подосінов.

Раніше, «Слово і Діло» детально розбиралося, які зміни до КПК пропонує внести Зеленський.

Також ми писали, що нардепи за тиждень ухвалили 28 законопроектів.

Хочете обговорити цю новину? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA


Підписуйтесь на наші аккаунти в Telegram та Facebook, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.