Зміни в КПК від Зеленського: плюси, мінуси, підводні камені

Читать на русском
Нардепів можна буде обшукати, ДБР та НАБУ отримають можливість проводити прослуховування, а суд матиме можливість не випускати під заставу, а саджати під арешт топкорупціонерів.
Слово і Діло

Верховна рада ухвалила у першому читанні законопроект президента Зеленського про зміни до кримінального процесуального законодавства, який пропонує скасування сумнозвісних «поправок Лозового», відмову від заборони на обшук та прослуховування народних депутатів, а також дає дозвіл на те, щоб прослуховування могли проводити ДБР та НАБУ без участі СБУ. Відзначимо, що пропонується внести зміни у десятки статей КПК, але за процедурою скороченого розгляду. Про плюси та мінуси законопроекту «Слово і Діло» спитало в експерта Центру політико-правових реформ Бориса Малишева та засновника аналітичної групи «Левіафан» Миколи Мельника.

1. Чи справді законопроект пропонує, щоб слідчі могли безперешкодно обшукати нардепів або встановлювати систему прослуховування їхніх розмов?

Якщо законопроект ухвалять та він набуде чинності після 1 січня 2020 року, коли піде у небуття недоторканність нардепів, то дійсно, вже буде не потрібна згода Верховної ради на обшук народного депутата, огляд його особистих речей, багажу та авто, жилого чи службового приміщення, а також на «втручання у таємницю листування, телефонних розмов та іншої кореспонденції».

Прослуховування та інші негласні слідчі дії щодо нардепа працюватимуть на етапі досудового розслідування.

Відтак у слідства з’явиться можливість збирати докази причетності нардепа до кримінального злочину, а самі парламентарі порівняються у правах з іншими громадянами України. Щоправда, є загроза, що під виглядом розслідування «слухатимуть» насамперед політичних опонентів.

2. НАБУ та ДБР зможуть самостійно прослуховувати фігурантів антикорупційних проваджень?

Так, законопроект передбачає таку можливість. Зараз оперативники НАБУ та ДБР змушені звертатися по технічну допомогу з прослуховування до СБУ або Нацполіції. Це створює додатковий ризик витоку інформації та робить неможливим розслідування злочинів, зокрема, співробітниками СБУ та Нацполіції.

Такі зміни інституційно посилюють антикорупційні органи. Позаштатні працівники НАБУ отримують певний процесуальний статус. Раніше такі працівники були тільки в СБУ. Тобто НАБУ тепер матиме власних агентів. До того ж, якщо Рада ухвалить зміни до Конституції, якими президент призначатиме керівників НАБУ та ДБР, тоді автоматично посилюється й роль президента. Це не є злочином, але суспільство має про це знати.

3. Змінами до КПК пропонується скасувати «поправки Лозового». В чому суть цих змін?

У 2017 році до КПК були внесені так звані «поправки Лозового», які створювали штучні перепони для розслідування злочинів та затягували розслідування на довгі літа. Наприклад, судові експертизи треба було призначати через суд і тільки у державних експертів, які не встигали швидко та якісно виконувати такий обсяг роботи.

Тепер пропонується повернутися до норми, яка діяла до 2017 року, коли суддя не призначав експертизу у досудовому розслідуванні. Також повертається можливість стороні захисту, коли в неї немає коштів на експертизу, а слідчий відмовляє в її призначенні, звернутися до судді, який залежно від обставин може призначити за державний кошт судову експертизу на користь сторони захисту. До того ж, сторони можуть проводити експертизи у приватних установах.

Через «поправки Лозового» слідчі змушені постійно поновлювати через суд строки досудового розслідування. Це затягує досудове розслідування. До того ж, через можливість оскаржувати повідомлення про підозру, кримінальні провадження затягувались на багато років. Законопроект пропонує відмовитись від цих поправок 2017 року та повернутися до попереднього варіанту КПК.

Щодо строків розслідування, зараз вони починають обраховуватися з моменту внесення до Єдиного держреєстру досудових розслідувань. Законопроектом пропонується починати відлік від вручення обвинувального акту. Є ризик, що за таких обставин певні злочини можуть розслідуватися надто довго.

4. Суддя зможе не призначати заставу для підозрюваного у топкорупції. Це зрада чи перемога?

Зараз в суспільстві дуже високий запит на те, щоб не повторювалися ситуації, коли корупціонера беруть на гарячому, а потім випускають під заставу, яка набагато менша тієї суми, що йому інкримінується, і він втікає з країни. Володимир Зеленський у своїй передвиборчій програмі пообіцяв, що підозрюваний у корупції не зможе вийти під заставу. І, власне, президентський законопроект пропонує, щоб суд міг просто взяти під варту підозрюваного, не призначаючи заставу. Йдеться про тяжкі чи особливо тяжкі корупційні злочини.

Тобто суддя буде визначати на свій власний розсуд, брати підозрюваного під варту чи призначити заставу. Зараз суддя зобов’язаний за цією категорією справ призначати альтернативу взяттю під варту. Щоправда, якщо зміни ухвалять, то є ризик, що суддя буде занадто суб’єктивно підходити до певних кримінальних проваджень. Але проблема радше не в КПК, а в судовій системі.

З іншого боку, такі правки схожі на медійну приманку, мовляв, дивіться, тепер корупціонерів не випускатимуть під заставу. Насправді звільнення під заставу є не настільки болючою проблемою, як неспроможність правоохоронців довести в суді вину конкретних людей.

5. Прокурор отримає можливість звернутись до суду про закриття кримінального провадження?

Так, але тільки у разі, коли спливли строки притягнення до кримінальної відповідальності, а підозрюваного не знайдено. Це не відноситься до тяжких та особливо тяжких злочинів.

Часто під час розслідування дрібних ненасильницьких злочинів нема кому пред’явити підозру. Навіть якщо слідчий знайде злочинця, суд звільнить його від кримінальної відповідальності через те, що спливли терміни.

З іншого боку, траплялись зловживання правоохоронців, які за справами, котрим вже по 5-10 років, проводили слідчі дії стосовно третіх осіб: обшуки, тиск на бізнес, прослуховування. Відомі випадки, коли за податковими злочинами бізнесменів тривалий час тероризували обшуками та викликами на допити, провокуючи на хабарі.

Якщо законопроект ухвалять, цю проблему можна вирішувати двома способами: або прокурор звертається до суду про закриття справи, або ті, кого «турбують» допитами чи обшуками, подають клопотання до прокурора, і він має закрити справу. Бездіяльність прокурора можна оскаржити в суді.

6. В судах не будуть роками зачитувати повний акт обвинувачення. У чому позитив та негатив?

Зараз у судах діє практика, коли на прохання однієї зі сторін процесу прокурор має оголошувати повний акт обвинувачення. Цим зазвичай зловживають прокурори заради затягування судового процесу. Хоча спочатку ця норма передбачала, що якщо обвинувачений щось не зрозумів на стадії ознайомлення з матеріалами справи і міг попросити зачитати повний текст обвинувачення. Ніхто не передбачав, що наші прокурори писатимуть обвинувальні акти на 900 сторінок.

У деяких справах зачитування обвинувачення триває довгі роки. Тепер пропонується оголошувати тільки короткий виклад обвинувального акту, більше того, суддя у будь-який момент може припинити цю процедуру. Тому обвинувачений має уважно ознайомитися із тим, що йому інкримінується ще до початку судового процесу.

7. Хто такі спеціальні суб’єкти і чому зараз підзору їм вручає генпрокурор, а пропонується, щоб це міг зробити навіть прокурор районного рівня?

До спеціальних суб’єктів належать народні депутати, депутати місцевих рад, адвокати, судді, в тому числі й КСУ, уповноважені і ще декілька категорій. Якщо стосовно цих осіб ведеться кримінальне провадження, то підозру має підписувати та вручати генпрокурор. Таку норму виписали в КПК для забезпечення гарантії безпеки та незалежності спеціальних суб’єктів. Наприклад, щоб на адвокатів не здійснювала тиск місцева прокуратура, кримінальні провадження виводились на національний рівень.

Але поступово адвокати спеціальних суб’єктів заради затягування процесу стали зловживати цією нормою КПК та вимагати, щоб суто технічне вручення підозри здійснював саме генпрокурор.

Запропоновані зміни до КПК передбачають, що підписавши підозру, генпрокурор може вручити її або сам, або дати доручення будь-якому іншому прокурору чи слідчому, який знайде особу і вручить їй підозру. Це буде набагато оперативніше. Деякі сумніви викликає неоднозначне формулювання цієї норми у законопроекті.

Нагадаємо, ми писали, які законопроекти президент Зеленський запропонував Верховній Раді IX скликання.

Також «Слово і Діло» докладно розбиралось з юристами, які зміни до Конституції вніс до парламенту Зеленський, та коли Рада може їх ухвалити.

Ірина Рибінська, спеціально для «Слова і Діла»

Хочете обговорити цю новину? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA


Підписуйтесь на наші аккаунти в Telegram та Facebook, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.