Повернення Криму та Донбасу: якими будуть перші кроки нового президента

Читать на русском
Олександр Радчукполітолог

Цими днями новообраний президент Володимир Зеленський вперше в статусі глави держави відвідав передову. Це була поїздка на Луганщину, де головнокомандувач оглянув позиції військових у Станиці Луганській та Щасті.

Звісно, ця поїздка знакова й символічна ще й тому, що напередодні свого обрання кандидат у президенти Володимир Зеленський обіцяв зробити все, щоб закінчити війну на Донбасі. Враховуючи усю складність ситуації, для реалізації цієї мети потрібні неабиякі зусилля й детальний план дій. Чи має команда президента детально розроблену концепцію з повернення окупованого Криму, частини Донецької та Луганської областей?

Поки з вуст президента пролунала лише одна заява, яка може стати відправною точкою в плані дій із деокупації Донбасу та Криму. І ця ідея подобається далеко не кожному українцю – йдеться про винесення питання про укладення мирних домовленостей з Росією на референдум. Причому, за словами Зеленського, опитати громадян планується з «інформаційною метою», тобто начебто в такий спосіб команда глави держави намагається знайти обґрунтування своїм майбутнім діям.

Тож із якими питаннями доведеться мати справу новому президенту, щоб і справді розпочати довгоочікуваний процес повернення окупованих територій?

Дипломатичний фронт

Ще до ідеї з референдумом у своїй передвиборчій програмі кандидат у президенти Володимир Зеленський робив суттєву ставку на дипломатичний фронт робіт у питанні повернення Криму та Донбасу.

Зеленського не привітали, але заговорили про обмін полоненими. На що розраховує РФ?В ході своєї інавгураційної промови Зеленський сказав, що одне з ключових завдань на посаді – звільнення полонених. У РФ відмовилися вітати Зеленського з перемогою, але висловили готовність почати діалог і провести обмін полоненими в форматі всіх на всіх.

Зокрема, він обіцяв не виходити з Мінських угод та зберегти Нормандський формат переговорів. Хоча наразі зрозуміло, що обидва майданчики потребують суттєвого оновлення, а виконання так званих Мінських угод залишається без прогресу з 2016 року.

Крім того, ще взимку цього року кандидат Зеленський обіцяв поставити питання перед гарантами за Будапештським меморандумом і партнерами з ЄС щодо підтримки України в прагненні завершити війну. Поки досі не зрозуміло, як реалізовуватиметься цей план – для цього, вочевидь, потрібно оновити команду МЗС. Кандидатура міністра закордонних справ поки не ухвалена, та й чи ухвалять відповідне рішення про призначення нового голови МЗС у нинішній Верховній раді – питання, на яке поки немає відповіді.

Вочевидь, щоб виконати одну зі своїх обіцянок щодо повернення заручників – військовополонених та політв’язнів – Володимиру Зеленському доведеться також перезапустити увесь процес попередніх домовленостей, які намагалися виконувати в межах Мінських угод.

Росія, своєю чергою, обрала досить обережну позицію – відверто Зеленського поки не критикують, хоча основна тональність інформаційних повідомлень про нового президента України стримано-іронічна.

Тим не менш в РФ поки навіть не допускають звільнення українських в’язнів, до того ж наважилися на рішучі дії щодо мешканців окупованих територій ОРДЛО. Там був оприлюднений указ щодо спрощення процедури видачі російських паспортів у окремих районах Донецької та Луганської областей України.

У ситуації з поверненням Криму ще більше труднощів. Адже Росія навідріз відмовляється навіть розпочинати розмову про можливу деокупацію півострова. Надію на перемовини можна було б відновити, якби до процесу долучилася низка потужних міжнародних гравців – перш за все, йдеться про США. Однак наразі зрозуміло, що в Білому домі лише придивляються до команди нового президента України й також дуже обережно будуватимуть відносини з нею. Щоправда, в США підтверджують готовність і надалі підтримувати Україну в захисті своєї території й навіть заявляють про можливість надання летального озброєння.

І, звісно, Кремль затягуватиме час. Передумов для цього більш ніж достатньо. По-перше, вибори до українського парламенту – в новій Верховній раді, скоріш за все, проросійських політичних сил стане більше. По-друге, Москва з нетерпінням чекає на результати виборів до Європарламенту, які ми дізнаємося вже найближчим часом. Нарешті, в 2020 році мають відбутися президентські вибори в США – мабуть, найочікуваніша для зовнішньополітичних планів Кремля подія.

Внутрішньополітична опозиція

Безумовно, вистачатиме проблем із поверненням Донбасу та Криму в умовах жорсткої політичної боротьби всередині України. Перш за все, не полишають своїх надій на реванш проросійські політичні сили, які готуються йти потужною колоною на парламентські вибори.

Референдум про мирні домовленості з РФ: навіщо він потрібенЗеленський заявив, що винесення питання про укладення мирних домовленостей із Росією на референдум не має законодавчої ініціативи, це спосіб з’ясувати думку суспільства.

Ба більше, на руку їм грають і очікування громадян. У нещодавно оприлюднених даних спільного соціологічного опитування центру «Соціальний моніторинг», Українського інституту соціальних досліджень ім. Яременка та Соціологічної групи «Рейтинг» близько 55,4% респондентів висловилися за ідею прямих перемовин нового президента з керівництвом так званих «ДНР» та «ЛНР» задля відновлення миру. Ще 75% вважають, що президент узагалі має піти на прямі перемовини саме з Росією. 65,3% вважають, що президент має йти на компроміси в питанні відновлення миру й повернення територій.

Без своєї фракції в парламенті Володимиру Зеленському буде вкрай складно формувати не лише зовнішньополітичний та дипломатичний порядок денний у державі, але й бодай якось опиратися настроям проросійських політичних сил.

Хоча б те, що вже пообіцяв президент, наприклад, вести інформаційну війну з окупантом для припинення бойових дій, а також запровадити низку гуманітарних ініціатив. Вочевидь, без своєї фракції, а ще краще надійної більшості реалізувати навіть такі ініціативи буде вкрай складно.

На шляху до реінтеграції

Та поки найбільше запитань до нового президента викликає ситуація з відсутністю детально розробленого плану дій із реінтеграції Донбасу та Криму. Цей план дій включає в себе велику кількість компонентів, пов’язаних не лише з інформаційною складовою, а ще й із соціальною, гуманітарною та юридичною.

Поки відсутнє бачення, якою буде політика держави в ставленні до громадян України, що залишаються на непідконтрольних територіях. Чи перериватиметься зв’язок, чи виплачуватимуть пенсії, що буде зі статусом переселенців?

Російські паспорти на Донбасі: які санкції загрожують РФ і кого торкнутьсяЄС розглядає можливість запровадження санкцій проти Росії через паспорти на Донбасі. Про те, якими можуть бути обмеження, поговорили з експертами.

Один із яскравих прикладів відсутності чіткої стратегії – обмеження виборчих прав переселенців. Цю проблему не могли вирішити всі попередні 5 років – переселенці на президентських виборах мали оформлювати довідки для того, щоб проголосувати. Із парламентськими та місцевими виборами ситуація ще більш напружена, адже переселенці не зможуть проголосувати на мажоритарних округах та обрати своїх представників під час виборів у громадах, в яких вони нині живуть.

Також відсутня стратегія розв’язання екологічних проблем ОРДЛО – йдеться не лише про непідконтрольні території, але й про прифронтову зону.

Немає визначеності щодо багатьох юридичних питань, які виникнуть після повернення територій ОРДЛО та Криму. Перш за все, це численні порушення прав власності українських громадян та бізнесу. Єдине, що Зеленський уже встиг пообіцяти, це те, що він не піде на амністію бойовиків. Хоча питання визначення критеріїв для прощення колишніх колаборантів потребує досконалого аналізу та глибинної дискусії в суспільстві.

Подейкують, що найближчим часом технологи Кремля активно реалізовуватимуть інформаційну кампанію серед мешканців «ДНР/ЛНР», метою якої буде повернення цих територій під контроль української влади. Втім, Росія точно готує сюрприз – повернення ОРДЛО виключно на умовах України путінський режим не планує.

Олександр Радчук, спеціально для «Слова і Діла»


Підписуйтесь на наші аккаунти в Telegram та Facebook, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.