Після виборів: чим Рада займалася цього тижня

Читать на русском
У Верховній раді цього тижня ухвалили закон про українську мову й намагалися зібрати підписи за відставку Андрія Парубія.

З 28 лютого у Верховній раді тривав «день бабака»: депутати всі пленарні дні розглядали поправки до закону про державну мову. До першого туру президентських виборів цей монотонний процес переривали передвиборчо-популістські виступи з парламентської трибуни, а в очікуванні другого туру Рада затихла й сесійна зала була напівпорожньою. Зараз, коли відоме ім'я нового глави держави, народні депутати знову підтяглися до парламенту, адже потрібно якось жити далі. «Слово і Діло» розбиралося, чим вони займалися цього тижня.

Зараз нардепи живуть у неприємному передчутті: в штабі Володимира Зеленського обговорюється ідея дострокового розпуску Верховної ради. Конкретно про це ніхто нічого не говорить, але Зеленський у вчорашньому відеозверненні заявив, що оголошення результатів виборів затягують, щоб не дати йому «навіть можливості думати» про розпуск парламенту.

Тут справа в простій математиці. Центральна виборча комісія має офіційно оголосити результати виборів, після цього парламент повинен призначити дату інавгурації, після інавгурації Зеленський набуде повноважень президента. Якщо це станеться до 27 травня, у Зеленського ще буде можливість розпустити Раду (скоріш за все, через відсутність документального підтвердження існування коаліції), а якщо після цієї дати, то такої можливості не буде. Адже, згідно із законом, президент не має права розпустити парламент, якщо до кінця його повноважень залишилося шість або менше місяців.

Перебуваючи в такому підвішеному стані, парламентарі раптово вирішили «струсити пил» зі своїх старих обіцянок. На Погоджувальній раді спікер Андрій Парубій заявив, що цього тижня потрібно розглянути, зокрема, законопроект про зняття депутатської недоторканності (але зробити це не встигли) та про тимчасові слідчі комісії. Крім того, фракція «Самопомочі» підготувала законопроект «Про президента України», який передбачає позбавлення глави держави повноважень, не прописаних у Конституції. «Чи хочемо ми, щоб президент став заручником олігархічного впливу, призначаючи голів тарифних регуляторів? Думаю, що ні. Чи ми хочемо, щоб президент керував меліорацією? Або державними підприємцями? Ні. Для цього є уряд. Тому ми пропонуємо той механізм, який зробить президента сильнішеим і захистить його від впливів», – розповіла авторка закону Оксана Сироїд.

У мережі обговорюють ухвалений «мовний» законНародні депутати схвалили закон про українську мову. Розбираємося, що це думають у соціальних мережах.

Політолог Дмитро Купира пояснює таку активізацію тим, що Рада намагається встигнути ухвалити ті законопроекти, які вони ще можуть реалізувати, в потрібній для себе варіації. «Поки це етап того, що парламент намагається визначити, що він ще може зробити для себе, поки є чинний президент Порошенко, який повністю виконує всі повноваження. Відповідно, підписує закони», – пояснив він. За його словами, депутати, намагаються убезпечити себе й інститути, враховуючи, що президентом буде людина без досвіду в політиці.

Вперше за тривалий час до роботи парламенту приєдналася Надія Савченко. Нагадаємо, що більше року нардеп провела в СІЗО за звинуваченням у підготовці теракту й державного перевороту. Але 15 квітня Броварський суд Київської області не встиг обрати Савченко та Володимиру Рубану новий запобіжний захід, а термін арешту на той момент сплив. Відзначимо, що Савченко вже висловила підтримку майбутньому президенту Зеленському.

23 квітня в Раді почали збирати підписи за відставку Андрія Парубія з посади спікера, ініціатором виступив Валерій Писаренко. «Вважаю, що прийшов час завершити епоху беззаконня, несправедливості й безкарності. Випереджаючи коментарі прихильників конспірології, хочу заспокоїти, що ці дії не означають мою роботу з командою Володимира Зеленського», – написав він у своєму Facebook. Але до засідання 25 квітня підписи зібрати не встигли, за словами Писаренка, деякі фракції взяли час для консультацій: «Далі будемо збирати голоси тихо, й наступного разу коментарі будуть разом зі 150 голосами, якщо встигнемо до швидкого закінчення роботи цього скликання парламенту».

Пленарний тиждень депутати знову почали з розгляду правок до закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної». На це витратили вівторок і середу, а в четвер уранці, як і планувалося, вийшли на ухвалення рішення. Майже всі фракції перед голосуванням підтримали закон. Проти очікувано виступив «Опозиційний блок». «Насправді ніде, крім будівлі цієї, проклятої народом, Верховної ради, не існує мовної проблеми. У збудженому мозку народних депутатів є мовна проблема. Насправді, це законопроект не про захист української державної мови. Це законопроект про заборону розмовляти всюди, крім побуту, тому що не можуть на кухнях заборонити», – заявив Олександр Вілкул.

Група «Відродження» також виступила проти закону. «Наша група вважає, що необхідно звернутися до Венеційської комісії як дорадчого органу Ради Європи з питань конституційного права, щоб дати висновок щодо відповідності законопроекту європейським стандартам і цінностям», – зазначив Антон Кіссе.

Але й без цих фракцій підтримка в залі була достатньою – 278 голосів «за» й 38 «проти». Після ухвалення закону в Раді панувала ейфорія, співали гімн і фотографувалися. Але радіти, насправді, ще рано. По-перше, Олександр Вілкул і Вадим Новинський внесли постанову про скасування результатів голосування. Таким чином, перш ніж Андрій Парубій і президент Петро Порошенко зможуть підписати закон (а Порошенко говорив, що підпише його до кінця каденції), Рада має розглянути цю постанову. За словами віце-спікера Ірини Геращенко, це зроблять наступного сесійного вівторка (14 травня – ред.). Постанову напевно відхилять, але в напруженні ця перешкода потримає.

«Мовний» закон: з якими країнами можуть виникнути конфлікти та чомуВерховна рада на пленарному засіданні 25 квітня ухвалила законопроект про забезпечення функціонування української мови як державної.

А, по-друге, щодо закону вже висловився майбутній президент. «Після мого вступу на посаду президента буде зроблений ретельний аналіз цього закону, щоб переконатися, що в ньому дотримані всі конституційні права та інтереси всіх громадян України. За підсумками аналізу реагуватиму відповідно до конституційних повноважень президента України та в інтересах громадян», – заявив Володимир Зеленський.

У четвер, 25 квітня, також ухвалили низку інших важливих рішень. Рада схвалила постанову про проведення в Україні весняної сесії ПАРЄ, вона відбудеться в Києві 22-25 травня 2020 року. І депутати звернулися до ООН, Ради Європи, ОБСЄ, Європейського парламенту та інших організацій і країн з приводу рішення Росії за прискореною процедурою видавати паспорти жителям окупованого Донбасу. Крім того, парламент ухвалив закон про зменшення порогу для кримінальної відповідальності за контрабанду лісу. Тепер кримінальна відповідальність за незаконну вирубку лісу наступатиме в разі завдання істотної шкоди на суму близько 20 тисяч гривень.

У першому читанні був ухвалений законопроект про тимчасові слідчі комісії й тимчасові спеціальні комісії. ТСК можуть створювати після повідомлення про порушення Конституції та законів України органами державної влади, місцевого самоврядування, їх посадовими особами, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян. Створити її можуть, у тому числі, після повідомлень про обставини, які загрожують суверенітету, територіальної цілісності України або її економічним, науково-технічним, національно-культурним, соціальним інтересам. А також після повідомлень про масове порушення прав, свобод і законних інтересів громадян.

У п'ятницю, 26 квітня, відбулася традиційна година запитань до уряду, але без Володимира Гройсмана: прем'єр-міністр бере участь у заходах, присвячених річниці Чорнобильської трагедії. На засіданні міністр освіти Лілія Гриневич розповіла про те, що з 2021 року суттєво зміниться система зовнішнього незалежного оцінювання для випускників – побільшає обов'язкових предметів, а тестування з української мови та математики стане дворівневим.

Нагадаємо, «Слово і Діло» проаналізувало, яким було фінансування вищих органів влади в 2014-2019 роках.

Олександра Худякова, спеціально для «Слова і Діла»

Хочете обговорити цю новину? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA


Підписуйтесь на наші аккаунти в Telegram та Facebook, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.


Загрузка...