Чи може Зеленський розпустити Раду до 14 червня: юридична оцінка

Читать на русском
Юлія Кириченкоексперт Центру політико-правових реформ

Голова Окружного адміністративного суду Києва Павло Вовк заявив, що президент Володимир Зеленський може розпустити Верховну раду до 14 червня, а не до 27 травня. Він заявив, що шість місяців, протягом яких президент не має права розпускати парламент, необхідно відраховувати не від дня складення присяги депутатами, а від дня першого засідання Ради нового скликання.

Керівник проектів із питань конституційного права Центру політико-правових реформ Юлія Кириченко зазначила, що такі заяви є маніпуляцією.

Відповідно до статті 90 Конституції України, повноваження ВРУ не можуть бути достроково припинені президентом України в останні 6 місяців терміну її повноважень. Відраховувати цей термін потрібно від дня «відкриття першого засідання Верховної ради України нового скликання», уточнила вона.

Кириченко нагадала, що в 2014 році парламентські вибори вибори відбулися 26 жовтня, а повноважень депутати набули 27 листопада.

«Тобто місяць із дня проведення парламентських виборів повноваження ще здійснювала Рада попереднього скликання. Відповідно до статті 76 Конституції України, ВРУ обирається на 5 років. Відповідно до частини 1 статті 254 Цивільного кодексу України, «термін, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року терміну». Тобто 5 років повноважень ВРУ теперішнього скликання спливають 27 листопада 2019 року», – наголосила вона.

За яких умов можуть достроково розпустити Верховну радуСлово і Діло подивилося в Конституції, за яких умов можуть достроково розпустити Верховну раду України.

Крім того, відповідно до пункту 2.2 рішення Конституційного суду України №5 від 15 травня 2014 року, «п'ятирічний термін – єдиний конституційно встановлений термін, на який обирається президент України».

«Цей термін однаковою мірою поширюється як на президента України, обраного на чергових виборах, так і на президента України, обраного на позачергових виборах. За аналогією права, застосовуючи такий же підхід до визначення терміну повноважень ВРУ, термін повноважень ВРУ – повні 5 років», – підкреслила вона.

Водночас, відповідно до статті 77 Конституції України, зміненої законом 2011 року, чергові парламентські вибори відбуваються в останню неділю жовтня п’ятого року повноважень ВРУ. Парламентські вибори мають відбутися 27 жовтня 2019 року.

«Як тоді бути з терміном повноважень ВРУ, обраної на позачергових виборах? Якщо припустити проведення позачергових парламентських виборів та обчислювати повний 5-річний термін повноважень ВРУ, обраної на таких виборах, дата закінчення повноважень ВРУ може бути на кілька місяців пізніше чи раніше, ніж остання неділя жовтня. Та сама проблема постає й з обчисленням повного 5-річного президентського терміну. За відсутності змін до цих норм Конституції (статті 76 та 77), єдиним методом їх узгодження могла б стати зміна термінів виборчої процедури на законодавчому рівні кожного разу таким чином, щоб ВРУ попереднього скликання добувала термін своїх повноважень до кінця й при цьому вибори проводилися в останню неділю жовтня», – пояснила юрист.

Однак, за її словами, по-перше, щоразу нова зміна законодавства про терміни виборчої процедури суперечить вимозі передбачуваності законодавства. По-друге, чинний закон України «Про вибори народних депутатів» закріплює сталі терміни виборчої процедури.

Згідно з частиною 1 статті 98 та частини 1 статті 99 закону України «Про вибори народних депутатів», ЦВК зобов’язана встановити результати виборів не пізніше ніж на 15-й день із дня проведення виборів, а офіційно опублікувати результати виборів не пізніше ніж на 5-й день із дня встановлення результатів виборів (за частиною 1 статті 10 цього ж закону).

Після того ЦВК має 7 днів з моменту офіційного опублікування результатів виборів, щоб видати особі, зареєстрованій народним депутатом, тимчасове посвідчення народного депутата України, яке є підставою для складення особою присяги – частини 6, 7 статті 101 цього ж закону. Тобто ЦВК має 27 днів із дня виборів для завершення виборчої процедури, підкреслила Кириченко.

Отже, необхідно вирішити проблему потенційного конфлікту між нормою Конституції про 5-річний термін повноважень ВРУ та про проведення парламентських виборів у останню неділю жовтня.

«Виходом може бути повернення до формулювання, що діяло до змін 2011 року, а саме, що «вибори проводяться в останній день останнього місяця 5-го року повноважень ВРУ». Те саме стосується й виборів президента», – зазначила вона.

Однак щодо проведення чергових парламентських виборів 2019 року, то вищеописаний конфлікт між двома нормами Конституції не виникає, оскільки завдяки призначенню позачергових парламентських виборів 2014 року саме на останню неділю жовтня терміни завершення повноважень нинішнього складу ВРУ та виборчої процедури 2019 року співпадають.

Тому, з огляду на статтю 76 Конституції та терміни виборчої процедури в законі «Про вибори народних депутатів», перше засідання Ради нового скликання не може відбутися раніше ніж 27 листопада 2019 року, й це не суперечить статті 77 Конституції, яка закріплює проведення чергових виборів в останню неділю жовтня, та закону України «Про вибори народних депутатів».

«Тому саме від цієї дати потрібно відраховувати останні 6 місяців терміну повноважень нинішньої Ради. Таким чином, новобраний президент матиме право розпустити ВРУ до 27 травня 2019 року», – акцентувала експерт.

Також, відповідно до статті 103 Конституції та вищезгаданого пункту 2.2 рішення Конституційного суду України №5 від 15 травня 2014 року, термін повноважень президента – повні 5 років. Отже, термін повноважень чинного президента спливає 7 червня 2019 року, тобто на кілька днів пізніше 27 травня, останнього можливого дня розпуску ВРУ. Водночас стаття 104 Конституції закріплює, що «новообраний президент України вступає на посаду не пізніше ніж через тридцять днів після офіційного оголошення результатів виборів», додала вона.

Щодо термінів такого оголошення, то, уточнила юрист, відповідно до частини 14 статті 86 закону України «Про вибори президента», при повторному голосуванні застосовуються ті ж терміни, що й до першого туру, тобто, відповідно до частини 8 статті 83, «окружна виборча комісія зобов'язана встановити підсумки голосування в межах територіального виборчого округу не пізніше ніж на п'ятий день із дня проведення виборів», а «протокол про підсумки голосування в межах територіального виборчого округу невідкладно після підписання транспортується до Центральної виборчої комісії».

«Далі, відповідно до частини 7 статті 84, ЦВК «протягом десяти днів, але не пізніше ніж на третій день із дня отримання всіх протоколів окружних виборчих комісій про підсумки голосування» встановлює результати виборів президента України, про що складає протокол», – пояснила вона.

За її словами, потім «не пізніше ніж на третій день після підписання протоколу про результати голосування» (частина 4 статті 86) офіційно публікує результати виборів (частина 6 статті 84). Тобто на всю процедуру в окружної виборчої комісії та ЦВК є до 18 днів із дня виборів, тобто до 9 травня.

«Зважаючи на згадану вимогу статті 104 Конституції України, що новобраний президент має вступити на посаду не пізніше ніж через 30 днів після офіційного оголошення результатів виборів та вимогу щодо 5-річного терміну тривалості повноважень президента чинного , новообраний президент має вступити на посаду 8 або 9 червня, що не дозволяє йому розпустити ВРУ до 27 травня, останнього можливого дня розпуску», – резюмувала Юлія Кириченко.

Детальніше про те, чому Раду не можна розпустити до 14 червня, – за посиланням.

Більше про умови, за яких може відбутися достроковий розпуск Ради, – на нашій інфографіці.

Хочете обговорити цю новину? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA


Підписуйтесь на наші аккаунти в Telegram та Facebook, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.