Питання захисту мови, можливо, й не стояло б, якби не було агресії РФ. Насправді, не в усіх країнах є «мовний» закон, але й всі країни мають поряд агресивну Росія.
Таку думку в коментарі «Слову і Ділу» висловив політичний аналітик Дмитро Купира.
«На сьогодні існує велика ймовірність, що законопроект буде ухвалений. Парламент вклав три тижні своєї роботи. Для правлячої коаліції, президента було б значною втратою показати, що всі ці три робочі тижні, а значить, близько двох місяців роботи парламенту витрачені даремно. З цієї точки зору законопроект дійсно можуть підтримати», – зазначив Купира.
Він не виключив, що з огляду на вибори в АП також розглядали варіанти, наскільки вигідним чи невигідним могло би бути рішення щодо цього законопроекту.
«Особливо з урахуванням не надто високих результатів голосування серед російськомовного населення», – додав експерт.
Очевидно, ухвалення цього закону не додасть президенту балів, але те, що було витрачено стільки зусиль, часу й у підсумку закон не проголосували, може погіршити ситуацію, уточнив він.
«Це може забрати навіть голоси прихильників. Тому варто очікувати, що закон можуть проголосувати», – підкреслив Купира.
Мовне питання: що обіцяють кандидати в президентиОбіцянки кандидатів у президенти коливаються від вимоги зобов’язати всіх держслужбовців розмовляти на роботі лише українською мовою до зобов’язання захистити права та свободи всіх нацменшин в Україні.
Політолог Віталій Бала також зазначив, що є всі підстави розраховувати на ухвалення закону до другого туру.
«В першу чергу, в цьому має бути зацікавлений Порошенко. За будь-якого розвитку подій, виграє він вибори чи ні, навіть якщо він не стане президентом, якщо б це сталося саме під час його каденції, то це було б величезним плюсом. Враховуючи, що кампанія будувалася на позиції «Армія! Мова! Віра!», то він у цьому зацікавлений», – додав експерт.
При цьому доречно було б прописати, щоб українська мова була мовою міжнаціонального спілкування. Крім того для окремих юридичних та фізичних осіб через діяльність має бути перехідний період, уточнив він.
«Щоб не було нарікань, що хтось когось до чогось змушує», – пояснив Віталій Бала.
Нагадаємо, 4 жовтня 2018 року Верховна рада ухвалила в першому читанні «мовний» закон.
Раніше аналітики розбирались, які зміни чекають на українців, якщо документ у нинішньому вигляді потрапить на президентський стіл.
Також ми з'ясували, що кандидати в президенти обіцяють з приводу мовного питання.
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»