Незадовго до президентських і парламентських виборів українська влада знову повернулася до мовного питання. На початку жовтня Верховна Рада ухвалила, поки лише в першому читанні, законопроект про забезпечення функціонування української мови як державної. Документ визначає українську мову єдиною державною й регулює її застосування в публічних сферах життя. «Слово і Діло» розбиралось, які зміни чекають українців, якщо документ у нинішньому вигляді дістанеться президентського столу.
Згідно із законопроектом, знати українську мову буде зобов'язаний кожен громадянин України (або особа, яка претендує на отримання громадянства), зокрема всі вищі посадові особи, депутати, дипломати, судді, педагоги та медики. Відзначимо, що положення законопроекту не поширюються на приватне спілкування або релігійні обряди.
Державну мову будуть зобов'язані використовувати в навчальних закладах, органах правопорядку, Збройних силах, судах, медичних та культурних установах, а також під час публічних заходів. Щодо ЗМІ, то українська буде обов'язковою для всіх телерадіоорганізацій незалежно від форми власності, а також друкованих видань. Передвиборча агітація, оголошення, покажчики, вивіски – все також буде українською.
Пропонується також запровадити відповідальність за публічне приниження чи зневажання державної мови. Якщо йдеться про адміністративну відповідальність, то посадових осіб штрафуватимуть на 200-600 неоподатковуваних мінімумів. У разі кримінальної відповідальності загрожує штраф до 50 неоподатковуваних мінімумів, арешт на півроку або позбавлення волі до трьох років.
При підготовці до першого читання деякі норми із законопроекту вирішили виключити. Наприклад, про службу мовних інспекторів, які контролювали б дотримання стандартів мови.
Детальніше – на інфографіці.
Нагадаємо, як народні депутати голосували за мовний закон, можна подивитися на нашій інфографіці.
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»