Критика законопроекту переважно з боку країн, які володіли українськими землями. Тобто це країни, які тримали в межах сучасної України окупаційні режими, й для них це певні географічні новини, для них це нова Україна. Особливо для Угорщини, яка назвала закон напівфашистським.
Таку думку в коментарі «Слову і Ділу» висловив політолог Андрій Дуда, оцінюючи критику з боку Заходу, зокрема Угорщини, мовного законопроекту.
«Угорщина – колишній сателіт нацистської Німеччини. Коли йдеться про фашистських загарбників, особливо в західній і частково центральній частині України окупація відбулася не силами німецьких військ, а саме угорських. Наразі реакція Угорщини не зовсім коректна», – підкреслив Дуда.
За його словами, наш мовний законопроект пройшов Венеційську комісію, був схвалений, визнали, що він не має жодних норм, які порушували б права меншин.
«Те, що робить зараз Угорщина, – абсолютно ординарний інформаційний супровід для власного вжитку», – зазначив він.
Крім того, вони провокують процеси, далекі від порозуміння між українцями та угорцями, додав політолог.
Мовний закон: що зміниться для українцівУкраїнську мову повинні будуть знати всі громадяни країни, зокрема депутати й чиновники. Але на приватне життя норми закону не поширюватимуться.
«Угорщина має фактично історичну катастрофу. Велика частина земель, населених угорцями, є поза межами Угорщини. Це проблема післявоєнної дипломатії. У Румунії меншина становить понад мільйон, в Україні – більш ніж 150 тисяч осіб. Звичайно, вони намагаються компенсувати історичні втрати», – пояснив він.
Позиція України відповідає європейським цінностям. Такого, щоб країна давала повноцінну середню освіту мовою нацменшини й випускники не знали державної мови взагалі, ніде немає, уточнив експерт.
«У жодній європейській країні такого немає. Це міфи, які поширюються від незнання чи зі злим умислом. Наприклад, у Бельгії є два одномовних регіони, але не двомовність. У Фінляндії немає двомовності, є певні гарантії, яких вони дотримуються через Аландські острови. Тому придумувати для Україні кількамовність можуть лише люди, які просувають власні інтереси. Але це жодним чином не є універсальним рішенням для євроатлантичного світу», – резюмував Андрій Дуда.
Нагадаємо, 4 жовтня 2018 року Верховна рада ухвалила в першому читанні мовний закон. Як голосували нардепи – на інфографіці.
Також «Слово і Діло» розбиралось, які зміни чекають на українців, якщо документ у нинішньому вигляді потрапить на президентський стіл.
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»