Судовий колапс: кому потрібно монополізувати досудову експертизу?

Читать на русском
Олександр Радчукполітолог

Час від часу Верховна Рада продукує законопроекти, які загрожують колапсом цілим галузям чи сферам. Причинами цього можуть бути як політична складова, так і відверта лобістська діяльність. А часом і низька якість розроблених документів, що пов’язано з недостатньою компетентністю самих законотворців.

Усі ці складові ми вже спостерігали на прикладі так званого «закону Савченко» – він передбачав зміни до Кримінального кодексу, відповідно до яких один день попереднього ув'язнення зараховується за два дні позбавлення волі при обчисленні судом терміну покарання. Документ був ухвалений Верховною Радою в 2015 році на хвилі популярності тодішньої незаконно ув’язненої в Росії Надії Савченко, яку першим номером до свого виборчого списку взяла партія «Батьківщина». В червні 2017-го «закон Савченко» скасували. Лише через півтора року законодавці зрозуміли, якої шкоди він може завдати суспільству. За статистикою правоохоронців, за час дії закону колишніми ув'язненими, що вийшли на волю завдяки його нормам, було скоєно 760 розбійних нападів, 22 зґвалтування та 55 вбивств.

Це лише один з епізодів «невдалої» роботи Верховної Ради, наслідки якої відчули на собі багато ні в чому не винних українців. Здавалося б, варто було зробити відповідні висновки й не повторювати таких помилок.

Втім, «ходіння по граблях», мабуть, уже є одним із улюблених видів спорту, в якому народні депутати могли б здобути чимало олімпійських медалей. І навіть встановити рекорди, адже щоразу від безглуздих законодавчих ініціатив можуть постраждати дедалі більше пересічних українців.

Скасувати не можна залишити: чи вплинув «закон Савченко» на зростання рецидивної злочинностіЕксперт Харківської правозахисної групи оцінив ситуацію довкола «закону Савченко» і його скасування Радою.

Одна з таких законодавчих ініціатив цілком загрожує колапсом всім елементам судової системи й узагалі порушує конституційні принципи змагальності у вирішенні будь-яких спорів. Щоправда, з’ясувати, з якою саме метою народні обранці проштовхують відверто скандальний законопроект, поки що складно. Одне з припущень – щоб держава могла отримати цілковитий контроль над усіма судовими справами в країні. Потрібно визнати, що винайдений спосіб за своєю винахідливістю й справді може стати прецедентом у світовому масштабі.

Дискримінація за експертизою

18 вересня в першому читанні був ухвалений законопроект №8336 під назвою «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення гарантій незалежності судового експерта та належного забезпечення здійснення судово-експертної діяльності».

Щоправда, під «посиленням гарантій незалежності судового експерта» автори документу – народні депутати більшості від БПП та «Народного фронту» Дмитро Білоцерковець та Антон Геращенко – розуміють створення Єдиного державного реєстру судових експертиз та експертних досліджень, володіти яким має Міністерство юстиції України.

Але найголовніша новація полягає в іншому – передбачене проведення майже всіх видів судових експертиз у кримінальному провадженні виключно державними спеціалізованими установами.

Що це означає на практиці? Перш за все такі норми обмежують право сторін кримінального провадження та суду обирати експерта, якому буде доручене проведення судової експертизи.

По-друге, призведуть до перевантаження державних спеціалізованих установ, що значно збільшить тривалість проведення судових експертиз.

По-третє, створення Єдиного державного реєстру судових експертиз та експертних досліджень потребує додаткових коштів із державного бюджету, адже потрібно створити відповідну структуру та забезпечити її діяльність. До слова, в пояснювальній записці до законопроекту йдеться про те, що на впровадження відповідних змін додаткових коштів із бюджету не потрібно.

Справедливий суд? Так, але з дозволу держави

Юристи та адвокати б’ють на сполох. Зрозуміти їх не важко, адже законопроект не просто знищує будь-який сенс діяльності сторони захисту, але й ставить під сумнів конституційні права громадян, яких позбавляють принципу змагальності в судовому процесі. «Слідчі прокурори, навіть за бажання, не зможуть знайти незалежного експерта, а змушені будуть призначати експертизи лише в державних експертних установах. А як ми розуміємо, в державних експертних установах незалежності в експертів небагато, й у такому вигляді позиції законопроекту суперечать самій його назві», – вважає голова Комітету захисту бізнесу ради адвокатів Київської області, очільник адвокатського об’єднання «Яр.ВАЛ» Йосип Бучинський.

Як боротися із «законодавчим спамом»?Спікер ВР пропонує, щоб для реєстрації законопроекту в Раді була підтримка мінімум 19 осіб. Про боротьбу з законодавчим спамом, міркували експерти.

Серед іншого, на думку адвокатської спільноти, законопроект має ще кілька суттєвих вад. По-перше, його норми не корелюються з нормами трьох кодексів. По-друге, створення Єдиного державного реєстру судових експертиз та експертних досліджень призведе до монопольного положення держави в цій сфері, до того ж цей крок потребуватиме значних фінансових і кадрових ресурсів. По-третє, норми законопроекту фактично нівелюють таємницю слідства, адже вся інформація накопичуватиметься в реєстрі, який буде підконтрольним Мін’юсту. А значить, хтось матиме доступ до всієї наявної інформації, яка збиратиметься під час експертиз. І нарешті, законопроект призведе до збільшення термінів проведення судових експертиз. Тобто досудові розслідування можуть тривати навіть не місяцями, а роками.

Юристи небезпідставно вважають, що здійснення досудових експертиз призведе до можливого тиску на державних судових експертів. Адже важко уявити, як експерт із Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при МВС під час проведення експертиз, особливо у резонансних справах, зможе мати незалежну думку від керівництва того ж міністерства. Наявний конфлікт інтересів – беззаперечний факт.

Хто винен і що робити?

У Міністерстві юстиції підкреслюють, що не мають жодного стосунку до розробки документу. І жодним чином не ініціювали його внесення до Верховної Ради.

Натомість самі народні депутати також не мають однозначної відповіді, чи має законопроект певне «подвійне дно», чи є просто черговим прикладом некомпетентності законотворців. Адже, за підрахунками юристів, які проаналізували експертні висновки Головного науково-експертного управління щодо якості розробки законопроектів чинною Верховною Радою, кожен другий документ – неякісний і потребує доопрацювання.

У Раді більш ніж 130 законопроектів очікують розгляду в другому читанніУ парламенті 133 законопроекти очікують другого читання. Причому майже половина з них отримала висновок профільного комітету й повністю готова до розгляду.

Така ж історія й із законопроектом №8336З, який згідно з висновками і юридичної спільноти, і адвокатів, і Головного науково-експертного управління, потребує суттєвих змін. І не лише з юридичної точки зору, але й має враховувати фінансову складову для подальшого втілення в життя.

Хто ще може бути зацікавленим у вадах документа? Відповідь також лежить на поверхні, адже окрім суто політичної складової й монополії держави на контроль за досудовими експертизами, може йтися про банальну корупцію. Так, велике завантаження державних експертів створить славнозвісний «принцип черги», місце в якій завжди за наявності фінансових можливостей можна буде купити.

Тож зацікавлених у черговій штучно створеній монополії чи «годівниці» може бути багато. Однак постраждати від таких законопроектів може буквально кожен громадянин України.

Олександр Радчук, спеціально для «Слова і Діла»


Підписуйтесь на наші аккаунти в Telegram та Facebook, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.


Загрузка...