Приватизація експертизи в Україні: як зазіхають на право українців на справедливий суд

Читать на русском
В'ячеслав Деречадиректор АО «Яр.ВАЛ»

Враховуючи реалії сьогодення в Україні, пересічні громадяни вже перестають дивуватись, а інколи й звертати увагу на впровадження силовими структурами нових механізмів поширення впливу на правосуддя. Принципи, за якими має здійснюватися судочинство, залишаються лише задекларованими та не діють на практиці.

18 вересня 2018 року Верховна Рада України в першому читанні ухвалила законопроект №8336 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення гарантій незалежності судового експерта та належного забезпечення здійснення судово-експертної діяльності» (автори – народні депутати України Антон Геращенко, Дмитро Білоцерковець).

Цим законопроектом вносяться радикальні зміни до ст. 243, 244 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК).

Вказаними змінами передбачене проведення майже усіх видів судових експертиз у кримінальному провадженні виключно державними спеціалізованими установами, що неминуче негативно вплине на захист прав і свобод людини.

Так, запропонованими змінами порушується один з основних принципів судочинства, передбачений ст. 129 Конституції України, а саме змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості.

Зрозуміло, що сторону обвинувачення це влаштовує, адже на їхній стороні експертні установи МВС, СБУ та Мін'юсту України. А що робити стороні захисту? Як захищати права своїх клієнтів?

Крім того, законопроект №8336 порушує одну із засад, передбачених статтями 7 та 22 Кримінального процесуального кодексу України, зокрема змагальність сторін та свободу в наданні ними суду своїх доказів.

Відповідно до узагальнення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 1 липня 2015 року «Про судову практику забезпечення права на захист у кримінальних провадженнях», суддям необхідно враховувати, що відповідно до ч. 2 ст. 22 КПК, сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів.

Але яким саме чином судді мають дотримуватися вимог змагальності та рівності сторін у разі ухвалення зазначеного законопроекту, коли вони самі будуть позбавлені права обирати експерта, якому буде доручене проведення судової експертизи.

Також законопроектом проігноровані гарантії незалежності судового експерта та правильності його висновку, передбачені статтею 4 закону України «Про судову експертизу». Така незалежність забезпечується існуванням установ судових експертиз, незалежних від органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування та суду.

Чомусь автори законопроекту, пропонуючи зміни до закону «Про судову експертизу», не побачили передбачених законом гарантій незалежності судового експерта й, навпаки, вирішили монополізувати проведення судових експертиз у кримінальних провадженнях. Монополія у будь-якій сфері ніколи не призводила до позитивного результату. Адже коли існують різні незалежні експертні установи, є зростання професійності.

А монополізація в експертній галузі містить у собі значні корупційні ризики, за якими сторони, розуміючи виключність повноважень державних експертів, будуть спрямовувати всі свої зусилля в правовий чи неправовий спосіб на переконання єдиного експерта у правильності своєї позиції.

Передбачена законопроектом «приватизація» держави на проведення судових експертиз, імовірно, призведе до можливого тиску на державних судових експертів, зокрема під час проведення експертиз у резонансних справах. Важко уявити експерта, наприклад, ДНДЕКЦ МВС України, незалежним від думки керівництва МВС України.

Спростування таких висновків буде практично неможливим внаслідок неминучої «корпоративності» судових експертів державних експертних установ.

Одним з наслідків, який слід очікувати у разі ухвалення законопроекту №8336, неминуче буде велике перенавантаження державних експертних установ, а черги на виконання експертиз створять ще одну «годівницю» для кмітливих керівників та працівників державних експертних установ щодо організації «торгівлі» місцями в черзі.

Зрозуміло, що збільшиться тривалість проведення судових експертиз що, як наслідок, призведе до порушень строків проведення досудового розслідування, визначених КПК.

Варто зауважити, що Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України більш орієнтоване на обґрунтованість та практичність законопроекту. Проаналізувавши законодавчу ініціативу, в управлінні дійшли висновку, що запропоновані зміни до законодавства обмежують право сторін кримінального провадження та суду обирати експерта. Оскільки такий підхід не сприятиме досягненню цілей кримінального судочинства, ГНЕУ запропонувало повернути проект закону на доопрацювання.


Підписуйтесь на наші аккаунти в Telegram та Facebook, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.


Загрузка...
Загрузка...