Автокефалія: хто впливає на рішення та що буде з церковним майном

Читать на русском
Олександр Мусієнкополітичний експерт

19 квітня Верховна Рада проголосувала за постанову про звернення президента України до Вселенського патріарха Варфоломія про надання автокефалії православній церкві в Україні. 22 квітня стало відомо, що Вселенський патріархат розпочав процедури, необхідні для надання автокефалії УПЦ. 1 вересня в Стамбулі почався Архієрейський собор Константинопольської церкви, головною темою якого є надання Українській православній церкві автокефалії. Сьогодні, 3 вересня, глава держави повідомив, що Вселенський патріархат підтвердив право самостійно надавати автокефалію. До слова, 31 травня 2018 року президент України Петро Порошенко запевнив, що український народ отримає томос про єдину помісну православну церкву. «Переконаний, з нами Божа воля й допомога. Український народ отримає томос про єдину Помісну Українську Православну Церкву. І завершить створення суверенної незалежної фантастичної європейської держави Україна», – заявив президент.

Політолог Олександр Мусієнко нагадав про ситуацію, яка була навесні довкола нібито надання Україні статусу аспіранта НАТО.

«Через неправильний переклад у нас фактично заявляли, що ледь не завтра Україна інтегрується до Альянсу. Приблизно така ж ситуація наразі з релігійним питанням. Багато політиків маніпулюють інформацією», – зазначив Мусієнко.

Томос для України – одноосібне рішення Вселенського патріархату?

За його словами, заява Вселенського патріархату не означає надання томосу, а є лише заявою про те, що не потрібна обов’язкова згода помісних церков, щоб Вселенський патріарх ухвалив таке рішення.

«Однак це не означає, що рішення вже ухвалили. По-друге, це не означає, що Вселенський патріарх буде обмежений від впливу інших церков. До нього приїздить і настоятель РПЦ, і Сербський патріарх виступає проти, наприклад. Тобто повністю обмежитися від впливу не вийде», – уточнив він.

Крім того, експерт звернув увагу, що на Вселенського патріарха як на громадянина Туреччини є вплив турецької влади, адже так історично склалося.

На його думку, тут важливо також, чи підтримає Туреччина політично таке рішення.

«За всієї поваги, але Вселенський патріархат – це назва, а розташований він на території Туреччини, де є мусульманська більшість, де вже немає понад п’ять століть Константинополя, а є Стамбул. Тобто, попри релігійні баталії, є політична реальність. Тому говорити, що рішення ухвалюватиметься автономно, не зовсім доречно», – пояснив Мусієнко.

Виведення Лаври з-під юрисдикції МП

Припустимо, патріархат ухвалює рішення про єдину помісну церкву в Україні, і з одного боку призведе до того, що деякі священники і з МП в тому числі можуть перейти під юрисдикцію Помісної церкви разом зі своїми храмами та громадами, додав експерт.

«Однак, з іншого боку, потрібно розуміти, що Лавра та інші визначні святині навряд чи поспішатимуть переходити під юрисдикцію помісної церкви. З юридичної точки зору, всі документи на право користування вони мають. Це буде дуже не просто», – акцентував політолог.

Навряд чи буде силове захоплення, хоча окремі політики на цьому спекулюють, наголосив він.

На його думку, якщо нададуть томос, то за мірою того, як та скільки священнослужителів переходитимуть до помісної церкви, майнове питання потроху зрушить із місця.

«Із Лаврою буде складно з юридичної точки зору»_, – підкреслив експерт.

Автокефалія – крок до релігійної міжцерковної війни?

Релігійні війни в Європі давно закінчились, є ще Близький Схід, Африка, проте все ж є сподівання, що ми побачимо інше майбутнє, уточнив він.

«Хотілося б вірити, що суспільство, попри певні розбіжності, буде мудрішим. Так, є намагання окремих політиків, священнослужителів стикати людей між собою. Можливі десь локальні сутички протистояння, але на глобальному рівні є сподівання, що релігійні війни залишилися в минулому», – додав політолог.

Він звернув увагу, наскільки мирно між собою живуть у Нідерландах католики та протестанти.

«Вони разом формують уряд, будують майбутнє й ніхто не втручається в питання віри один одного», – резюмував Олександр Мусієнко.

Як депутати голосували за постанову про єдину помісну церкву – на нашій інфографіці.

Також «Слово і Діло» розбиралося, що в соціальних мережах думають про цю ініціативу.

Хочете обговорити цю новину? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA


Підписуйтесь на наші аккаунти в Telegram та Facebook, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.


Загрузка...