Мінфін визначив максимально можливі суми витрат для центральних органів влади, які вони можуть запитувати при підготовці проекту держбюджету на 2019 рік.
Як пише «Слово і Діло», відповідний документ є в розпорядженні «РБК-Україна», йдеться в матеріалі: «В надії на бюджет: які ризики загрожують реалізації медреформи в Україні».
Згідно з документом, «стеля» витрат для МОЗ із загального фонду держбюджету визначена в 27,6 мільярда гривень. Це на 23,5% більше, ніж закладено в держбюджеті на 2018 рік (22,3 мільярда гривень).
Своєю чергою один із засновників Українського медичного експертного співтовариства Дмитро Підтуркін вважає, що зазначених Мінфіном граничних витрат держбюджету МОЗ у 2019 році на продовження реформи не вистачить.
«Сама концепція медреформи ґрунтується на тому, що будуть виділятися достатні суми з держбюджету. Інших джерел фінансування медицини реформа не передбачає. Поки що суми, яка виділяється, в тому числі на 2019 рік, недостатньо. Як буде функціонувати система охорони здоров'я в такій ситуації, незрозуміло. Вже зараз у результаті першого етапу реформи лікарі помалу звільняються, а головні лікарі стають «царьками» в своїх регіонах», – говорить експерт.
При цьому, за його словами, зростання фінансування первинної ланки медицини має становити більш ніж 20 мільярдів гривень.
«Але джерел для цих коштів немає. Зараз я не можу зрозуміти, як МОЗ вирішуватиме цю проблему. Можливо, доведеться затримувати фінансування, обмежувати реформу пілотним проектом тощо. Мало того, через нестачу коштів, скоріш за все, в 2019 році не стартує й реформа на вторинній ланці, тобто в лікарнях», – вважає він.
Ще одним серйозним ризиком, що загрожує успішному проведення медреформи, експерти вважають популізм політиків у передвиборчий період.
Засновник благодійного фонду «Таблеточки» Ольга Кудіненко застерігає, що «без якісної медичної допомоги на «первинці» ми й надалі будемо «гасити пожежі» у сфері охорони здоров'я».
«Основний ризик для реформи – це майбутні вибори (президентські та парламентські в 2019 році – ред.) та популізм політиків, які відстоюють власні інтереси та інтереси фармбізнесу, замість того, щоб об'єднатися заради здоров'я людей. Що стосується очікуваного опору реформі з боку медиків, то тут важливо розуміти, що не буває так, щоб все йшло гладко та без опору, й не буває швидких змін», – вважає Кудіненко.
Нагадаємо, раніше повідомлялося, що Кабінет міністрів України не включив до програми «Доступні ліки» препарати, необхідні пацієнту до та після трансплантації.
Відзначимо, що в 2017 році, до цієї програми були включені ліки для пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями, бронхіальною астмою та цукровим діабетом II типу. Вже наприкінці того ж року уряд ухвалив рішення з 1 липня доповнити перелік ліків, передбачених у програмі, препаратами, які приймаються до й після проведення операції з трансплантації. Але в липні 2018-го Кабмін розширення держпрограми з цим лікам переніс на 1 січня 2020 року.
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»