За рік до великих перегонів: що запропонують політичні партії виборцям

Читать на русском
Олександр Радчукполітолог

З наближенням осені політичні партії, їхні осередки та актив розпочнуть швидкими темпами підготовку до парламентських виборів, які відбудуться зарік. Такий поспіх пов'язаний із тим, що весною 2019-го перед виборами до Верховної Ради відбудуться президентські перегони. Від них багато в чому залежатиме подальша передвиборча розстановка політичних сил.

На партійне життя наступних місяців впливатимуть кілька суттєвих тенденцій. По-перше, більшість українців (за даними кількох соціологічних досліджень, діапазон сягає від 52 до 65%) відчувають розчарування як у більшості парламентських, так і позапарламентських партій. Чинним політичним гравцям доведеться змагатися за прихильність українців у атмосфері недовіри та великих антирейтингів.

По-друге, соціологічні дослідження показують, що різниця в підтримці політичних партій серед опитаних громадян не дуже істотна й коливається в межах 2-4%. Скоріш за все, основна боротьба між менш рейтинговими парламентськими та позапарламентськими партіями відбуватиметься за «взяття» 5% прохідного виборчого бар'єру.

Цілком можливо, що у Верховній Раді 9-го скликання буде представлена різноманітніша політична палітра, що, безумовно, позначиться на подальшій роботі законодавчого органу й можливостях домовлятися між фракціями.

По-третє, вже традиційним напрямком медійної активності перед виборами буде спроба деяких політичних партій об’єднатися заради спільного походу на вибори. Навряд чи можна вважати таку стратегію виграшною, втім, для деяких політсил це може бути приводом нагадати про своє існування й спробувати сподобатися виборцям з огляду на настрої розчарування, що панують у суспільстві.

По-четверте, деякі політичні сили спробують повернути собі втрачені рейтинги за допомогою ребрендингу. Це також досить ризикована стратегія, втім, про неї вже неодноразово заявляли деякі політичні гравці.

Парламентський пиріг

Наразі серед парламентських партій найкраща ситуація з рейтингами в партії «Батьківщина». Все завдяки високим рейтингам її лідерки Юлії Тимошенко. Вочевидь, її опозиційна діяльність таки дала певні електоральні дивіденди й у разі успіху на президентських виборах партія «Батьківщина» може зайняти непогані позиції напередодні парламентських перегонів.

Вибори-2019: на якій темі гратимуть політикиМенше року залишилося до старту виборів в Україні, однак дехто з політиків вже запустив рекламну кампанію, чим привертає увагу виборців. Яка тема буде популярною у політиків, розповіли експерти.

Ще одна політична сила – «Опозиційний блок» – має намір здобути більшу підтримку на майбутніх парламентських виборах. Стартові позиції наразі дуже сприятливі, враховуючи те, що партія виявила намір таки йти однією командою й на президентські вибори. Як би там не було, кандидат у президенти від «Опозиційного блоку» хоч і має великі шанси потрапити до другого туру виборів, без частини Донбасу та Криму знайти собі додатковий електорат в інших регіонах України ОБ буде вкрай складно. А значить, основною метою партії є покращення результатів на виборах до Верховної Ради.

Від позиції, в якій опиниться після наступних президентських виборів чинний глава держави Петро Порошенко, залежатиме й доля його політичної сили БПП. Вочевидь, так чи інакше партію очікує суттєвий ребрендинг, адже потрібно буде спробувати дистанціюватися від набраного за останні роки негативу та антирейтингів.

Ще дві політичні сили, які представлені зараз у парламенті, мають можливість подолати 5% виборчий бар’єр, але навряд чи це можна вважати доконаним фактом. І Радикальна партія Олега Ляшка, і «Самопоміч» мають шанси потрапити до наступної Верховної Ради, якщо справді продемонструють серйозні наміри протягом наступнрго півроку. Скоріш за все, одними лише гучними піар-акціями не обійтися.

Аутсайдером перегонів є партія «Народний фронт». Але саме чинні партнери з коаліції можуть дуже суттєво зіпсувати плани своїх колег наприкінці жовтня, коли спливе умовний термін для можливості президента розпускати Верховну Раду. Тоді НФ може навіть піти в опозицію до президента та його команди й розпочати власну політичну гру, але вже в новому проекті.

У пошуках партнерів

Зокрема, перемовини про нові формати походу на парламентські вибори якраз і розглядають перш за все в «Народному фронті». Скоріш за все, партію очікує ребрендинг і суттєве оновлення партійного списку. Подейкують, що нову політичну силу з кістяком із «фронтовиків» може очолити Володимир Гройсман.

Дослідження: РПЛ і «Самопоміч» де-факто входять до коаліції з БПП та НФРПЛ і Самопоміч під час 8-ї сесії VIII скликання в середньому давали більш ніж половину голосів від фракцій разом із БПП та НФ. Регулярно заявляючи про свою опозиційність, радикали Ляшка підтримали більшість ухвалених законодавчих ініціатив.

Однак що стосується перемовин, то тут значно цікавішою ситуація виглядає в позапарламентських сил. У цьому сегменті хороші шанси на проходження до нової Верховної Ради має партія «Громадянська позиція» на чолі з Анатолієм Гриценком. Саме на базі цієї політичної сили до ради можуть потрапити представники й інших партій, наприклад, таких як «Рух нових сил» та «Демальянс», «Альтернатива» Єгора Фірсова, «Європейська партія» Миколи Катеринчука та інші.

Перетягнути електоральну ковдру на себе в південно-східних регіонах спробує партія «За життя». Ще зовсім нещодавно велися неофіційні перемовини про те, що ця партія може піти єдиному фарватері з «Опозиційним блоком». Утім, лінія розламу окреслилася чіткіше, коли до лав цієї політсили вступив екс-глава Адміністрації президента в часи Леоніда Кучми, кум чинного президента РФ Володимира Путіна Віктор Медведчук.

На більш віддаленій політичній орбіті перебуває відразу з десяток політичних сил, які в будь-який момент можуть бути використані як партії для відтягування голосів конкурентів. Наприклад, конкурентом «Опозиційного блоку» розглядають партію «Наш край», яка може системно відтягувати голоси екс-регіоналів саме на Донбасі. Та ж сама історія й із партіями «Відродження», «Воля народу», які нині мають свої депутатські групи в парламенті. Ще один прямий конкурент «Опозиційного блоку» – партія «Основа» на чолі з олігархом Сергієм Тарутою. Аграрна партія може бути грізним суперником для інших політисил, які за базовий електорат розглядають мешканців центральних та західних регіонів України.

Партійні «чорні лебеді»

Ті ж українці, які захочуть реалізувати свій протестний потенціал, розділяться на дві групи. Одна шукатиме нових героїв серед достатньо представленого правого спектра партій. Серед них – «Свобода», «Національний корпус», «Правий сектор», «Державницька ініціатива Дмитра Яроша».

Зеленський заявив, що його не цікавлять історії з політикоюКерівник студії 95 квартал заявив, що не буде і ніколи не збирався брати участь у президентських виборах.

Інша група орієнтуватиметься на так звані «нові обличчя». В цьому сегменті не виключена поява як цілком очікуваних і справді нових гравців в українській політиці, так і зовсім одіозних політичних проектів і пов’язаних із ними персон.

Принаймні про наміри піти на парламентські вибори вже оголосили художній керівник «Кварталу 95» Володимир Зеленський, екс-радник міністра внутрішніх справ Ілля Кива, який зараз говорить про те, що є єдиним легітимним очільником Соціалістичної партії України, «християнський соціаліст» Михайло Добкін, який нещодавно вийшов із партії «Опозиційний блок» і почав розвивати власний політичний проект.

Єдиний висновок, який можна зробити наразі, – прогнозувати конфігурацію сил у майбутній Верховній Раді наразі вкрай складно. А ось у тому, що представництво буде більш різноманітним, сумніватися не доводиться. Як наслідок, у наступному парламенті політичним силам буде складно домовитися між собою, тож нічого дивного не буде, якщо вона передчасно закінчить свою роботу.

Олександр Радчук, спеціально для «Слова і Діла»


Підписуйтесь на наші аккаунти в Telegram та Facebook, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.


Загрузка...
Загрузка...