Безстроковий мораторій: як земельні фобії українців стануть у нагоді на виборах

Читать на русском
Олександр Радчукполітолог

Цього тижня Європейський суд із прав людини виніс своє рішення в так званій справі «Зеленчук і Цюцюра проти України». Йдеться про те, що мораторій на продаж землі сільськогосподарського призначення порушує права людини. Таке рішення є логічним продовженням багаторічної саги про долю української землі.

Українські землі – це величезний ринковий актив, потенціал якого досі достатньо не задіяний у розвитку вітчизняної економіки. Судді Європейського суду з прав людини в своєму рішенні вимагають скасувати дію мораторію та запровадити дієву модель із ринку землі. Яку саме, мають вирішити самі українці.

Проте в Європі та й в усьому світі дають чітко зрозуміти українцям: без цивілізованого ринку землі подальший розвиток економічних відносин буде ускладненим. Так, наприклад, Міжнародний валютний фонд уже давно вимагає від української влади зробити прозорим та відкритим ринок землі.

Втім, українським політикам, підтримуваним великим бізнесом та аграрним лобі, вдається вже дуже багато років оминати це фундаментальне рішення стороною. Найімовірніше, земельна реформа буде не на часі й цього року – принаймні напередодні нового виборчого сезону чергових палких дискусій не уникнути. Здоровий ґлузд говорить про те, що ринок землі рано чи пізно таки доведеться створювати. Однак, коли йдеться про голоси виборців, усі раціональні аргументи йдуть у небуття. Як земельне питання використовуватимуть політичні сили та їхні лідери у своїй передвиборчій агітації? Та кого більше – противників чи прихильників земельної реформи? Спробуємо розібратися.

Ні собі, ні іншим?

Мораторій на продаж, дарування чи інші способи відчужувати земельні ділянки сільськогосподарського призначення діє ще з початку 2000-х років. Щороку це питання знову виникає та обговорюється на найвищому рівні й щоразу Верховна Рада вже кількох скликань голосує «за» продовження мораторію.

Земля та пільги на ПДВ: що українські політики обіцяли фермерамУкраїнські аграрії планують завтра провести акцію протесту. Слово і Діло вирішило проаналізувати, що політики обіцяли зробити для них.

Експерти пов’язують таку одностайність із впливовим лобі великих сільськогосподарських корпорацій та політиків-латифундистів, які прямо чи опосередковано представляють свої інтереси в парламенті. Саме вони і є основними вигодонабувачами рішення про продовження мораторію на продаж землі. Адже нині вони її орендують у селян (близько 7 мільйонів українців володіють земельними паями) за невеликі гроші, тоді як мають набагато більші заробітки від використання земельних ресурсів.

Усе це призводить до суттєвих диспропорцій в економіці, що впливає на рівень життя громадян. Відкритий та прозорий ринок землі – це можливості для конкуренції, для створення нових робочих місць. Звісно, рішення про продаж землі має бути чітко врегульоване законодавством, щоб отримати дієві запобіжники як від її тотального скуповування іноземними корпораціями, так і для захисту прав законних власників. Звісно, що таке питання, як рейдерство, з виникненням дієвого ринку землі поступово зникло б із реалій українського бізнесу. Втім, це ще одна перепона: за оцінками експертів, йдеться про щорічний обіг у кілька мільярдів гривень. А це дуже вагомий аргумент для продовження хаосу у вітчизняному законодавстві.

Болюче питання для українців

Ставлення до скасування мораторію серед самих українців неоднозначне. Як свідчать соціологічні опитування останніх років, загалом українці налякані як перспективою запровадження ринку землі, так і подальшим продовженням мораторію на продаж своїх паїв.

Саме політики добре постаралися, щоб якомога сильніше заплутати пересічних громадян. Багато з них відчувають потребу в запровадженні вільного ринку землі й знають про реальну вартість своїх ділянок. Утім, багаторічне залякування щодо того, що ринок землі призведе до чергового масштабного «дерибану» одного з найцінніших активів України, призвело до відповідних результатів.

Мораторій на землю: рішення ЄСПЛ підштовхне нардепів ухвалити законопроект про земельну реформуСкасувати мораторій на землю вимагає не лише МВФ, але й Європейський суд із прав людини. Наступний крок – за урядом та парламентом України.

Згідно з опитуванням соціологічної групи «Рейтинг» на початку цього року, 77% респондентів виступають проти продажу земель сільськогосподарського призначення. І лише кожен десятий – «за» скасування мораторію. Ще 13% – не визначилися. Прикметно, що прихильники продовження мораторію є більшістю в усіх регіонах нашої країни. Лише серед опитаних у Закарпатській та Волинській областях, а також у Києві є більша частка тих респондентів, які вважають за необхідне створення дієвого ринку землі.

Результати ще одного дослідження, яке було проведене на замовлення однієї з ініціатив USAID улітку минулого року, взагалі вражають. Попри те, що «за» мораторій висловилися 2/3 опитаних респондентів, половина від загальної кількості опитаних також вважають за доцільне отримати право на продаж землі. Тобто це дві стратегії вирішення земельного питання, які суперечать одна одній. Результати опитування показали, що знання більшості українців про мораторій переважно базуються на інформаційному контенті, який створюють ЗМІ. А це сприятливе тло для маніпуляцій політиків.

Звісно, питання відкриття ринку землі має дуже багато застережень. Одне з головних – самі українці просто не зможуть взяти участь у цьому процесі через власне зубожіння. Таким чином, селяни, які хочуть розвивати свою справу й ставати фермерами, не зможуть купити собі землі за ринковими цінами. Тоді як відсоток власників паїв, які захочуть продати свою землю, навпаки, збільшиться. Звісно, в таких умовах купувати дорогоцінний актив зможуть лише великі латифундисти та корпорації.

Адвокати диявола

Саме те, що більшість українців не підтримують скасування мораторію на продаж землі, і є основним аргументом для того, щоб безмежно тягнути час із запровадженням ринкових механізмів у цій сфері. Цим користуються політичні сили та політики, як спекулюють на цьому питанні й здобувають собі електоральні бали.

Необхідність продовження мораторію на ринок землі найчастіше використовують політики-популісти. Головна теза – «питання не на часі». Мовляв, доки не будуть створені нормальні умови, сформовані та належним чином захищені земельні кадастри, доти говорити про обіг землі в Україні зарано. Найбільша загроза – масове скуповування землі за безцінь міжнародними корпораціями.

26 років дії мораторію на землю: чому Україна ніяк не може перейти РубіконМораторій на землю в Україні діє 26 років. 7 грудня депутати продовжили термін дії вже вдесяте. Готовність країни до створення ринку землі оцінили експерти.

Зрозуміло, що такі тези є маніпулятивними за своєю суттю. Ринок землі ніколи не з’явиться, якщо не запровадити жорсткі та зрозумілі правила й не дозволити купувати землю будь-кому, хто дасть за неї конкурентну ціну. Звісно, з часом ринок сам визначить найбільш вдалу цінову пропозицію, й до того часу ризик «продешевити» завжди існує.

Які саме політичні сили підтримують продовження мораторію на продаж землі? Це легко побачити за результатами голосування за його продовження в грудні 2017-го. Найбільш одностайно проголосували фракції «Батьківщини», Радикальної партії Олега Ляшка та «Опозиційного блоку». Ще дві депутатські групи – «Відродження» та «Воля народу» – також дали більшість голосів за це рішення. У «Народному фронті» та БПП за продовження мораторію проголосували приблизно по половині з присутніх нардепів.

Єдина фракція, в якої були суттєві сумніви щодо цього рішення, – «Самопоміч». При цьому депутати всіх фракцій підтримують запровадження вільного ринку землі, але по-різному ставляться до термінів його запуску. Наприклад, фракція «Батьківщини» підготувала альтернативний законопроект до ухваленого в грудні 2017-го, який передбачав продовження мораторію до 2023 року. «Опозиційний блок» узагалі вважає, що запровадження вільного ринку землі можливе лише після того, як свою думку висловлять усі громадяни на всеукраїнському референдумі. В «Самопомочі» також вважають за доцільне розділити запуск ринку землі на 3 етапи, ретельно підготувавшись до нього, й запустити процес лише із січня 2021 року. Представник партії «Свобода» в парламенті Юрій Левченко пропонував у своєму варіанті законопроекту продовжити мораторій до моменту ухвалення закону про повну заборону торгівлі землями сільськогосподарського призначення – таке собі рішення «без кінцевого терміну придатності».

Підтримують продовження мораторію на продаж землі й багато позапарламентських політичних сил. Найбільш послідовна в цьому питанні Аграрна партія. Саме ця політична сила влаштовувала масові страйки селян і погрожувала заблокувати всі важливі автомагістралі України, щоб їхню думку почули. В партії не просто виступають за пролонгацію мораторію, а й збирають підписи громадян, щоб ініціювати всеукраїнський референдум щодо заборони продажу землі. Зокрема, за інформацією самих партійців, нібито вже зібрано 3 мільйони підписів.

Позицію Аграрної партії підтримує й лідер ще однієї позапарламентської політичної сили, яка поступово набирає прихильників, – «Громадянської позиції» Анатолія Гриценка. Риторика та сама – скасування мораторію призведе до скуповування землі в селян за безцінь. Такої точки зору дотримуються й позапарламентські партії УКРОП та «За життя».

Земля здорової людини

З огляду на непопулярність ідеї скасування мораторію на продаж землі серед більшості українців, дуже мало політичних сил наважуються на відкриті заклики щодо швидкого запровадження ринку землі.

З чого почати земельну реформу та як уникнути монополізації?В Україні цього року мають провести земельну реформу. З чого починати зміни та яка ситуація з мораторієм, розповіли експерти.

Як згадувалося вище, найбільш послідовно свою позицію висловлює партія «Самопоміч». Лідери цієї політичної сили вважають, що в разі об’єднання зусиль із союзниками змогли б уже за 2 роки запустити ринок землі. При цьому, як стверджують у «Самопомочі», паралельно були б запущені всі запобіжники для того, щоб посилити позиції самих власників земельних паїв. Перш за все це надання пріоритетного права купівлі землі саме українцям.

Тож поки ідея запровадження прозорого та вільного ринку землі в Україні є непопулярною серед політичних сил. Можливо, це саме те конкурентне поле для появи потужної партії, яка стане пояснювати громадянам переваги відкриття ринку землі? Втім, як бачимо, запит у суспільстві на цю ідею занадто низький, а в політиці переважає протилежна точка зору. Як подолати таке замкнене коло – поки не зовсім зрозуміло.

Як і те, що робитимуть уряд і парламент наприкінці цього року, коли потрібно буде ухвалювати чергове рішення щодо продовження чи зняття мораторію. Чи підуть нардепи проти рішення Європейського суду з прав людини? Чи розуміють наслідки такого кроку? І як тоді говорити про євроінтеграцію, коли на найвищому рівні не можна вирішити питання запровадження зрозумілих та прозорих правил із запуску ринку землі. Саме таких, які б враховували інтереси всіх громадян держави, а не лише купки латифундистів та власників аграрних корпорацій.

Олександр Радчук, спеціально для «Слова і Діла»


Підписуйтесь на наші аккаунти в Telegram та Facebook, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.


Загрузка...