Мораторій на землю: рішення ЄСПЛ підштовхне нардепів ухвалити законопроект про земельну реформу

Читать на русском
Скасувати мораторій на землю вимагає не лише МВФ, але й Європейський суд із прав людини. Наступний крок – за урядом та парламентом України.

Після того, як Європейський суд із прав людини визнав, що мораторій на продаж землі в Україні порушує права людини, запровадження ринку землі – це справа часу, причому зовсім не віддаленої перспективи. Тому що тепер це вимога не лише МВФ, а й поважної європейської судової установи, яку не може проігнорувати Конституційний суд України. Що робитимуть український уряд та парламент, обговорювали на каналі UMN ведучий Роман Скрипін та гість студії, викладач макроекономіки бізнес-школи МІМ-Київ Михайло Кухар.

Земельна реформа в Україні триває вже понад чверть століття й усе ніяк не дійде до головного – створення ринку землі. За словами Скрипіна, це одна з найбільш опрацьованих в Україні реформ, яка пройшла всі необхідні експертизи та понад 200 обговорень. Уже практично готове й добре прописане законодавство. Уряд погодився, щоб земельний кадастр перевів свою роботу на блокчейн. Це унеможливлює махінації з правом власності на землю, тому що від доступу до реєстрів усуваються чиновники.

Земля та пільги на ПДВ: що українські політики обіцяли фермерамУкраїнські аграрії планують завтра провести акцію протесту. Слово і Діло вирішило проаналізувати, що політики обіцяли зробити для них.

Тим не менш мораторій на землю з року в рік продовжується, а ринок землі не створюється. І ось нарешті Європейський суд із прав людини визнав, що мораторій на землю в Україні порушує права людини. Суд зазначив, що жодна інша країна, яка входить до Ради Європи, не мала такої заборони, й наголосив на невідповідності підходу України до припинення мораторію.

Суд постановив, що український уряд має вжити законодавчих заходів для забезпечення необхідної справедливості балансу для власників сільськогосподарських земель, хоча це не означає, що Україна має негайно запровадити необмежений ринок сільськогосподарських угідь.

«Кожне рішення ЄСПЛ, а також інших міжнародних судів потребує імплементації в Україні. Звісно, Європейський суд не може змінити Конституцію чи норму закону в Україні. Однак наразі юридично зафіксований факт обмеження прав людини. Отже, Конституційний суд України не може не зважати на рішення вищої судової інстанції, тому що, за нашою Конституцією, рішення міжнародних інстанцій мають пріоритет над рішеннями українських судів», – пояснив Кухар.

Верховна Рада має зважати на це рішення й терміново ухвалити давно підготовлений, зважений та узгоджений з усіма профільними асоціаціями урядовий законопроект, що розробляли економісти Світового банку, американські економісти, Держгеокадастр на новому блокчейні, новий менеджмент Мінагро, найкращі спеціалісти провідних компаній. Всі вже дійшли згоди й консенсусу.

Примарна надія: чому МВФ не виділяє Україні п'ятий траншОстанній транш МВФ Україна отримала ще в квітні 2017 року. Слово і Діло розбиралося, в чому причина затримки фінансування й коли на нього можна чекати.

«Ідеться про законопроект, який прописує модель, коли діє тимчасове обмеження для іноземців щодо купівлі землі. Це нормально, тому що з 12 східно-європейських країн 6 запроваджували таку заборону для того, щоб дати преференцію своїм фермерам. Друге – це обмеження 200 гектарів у одні руки. В Європі середній розмір ферм – це 43 гектари, отже, наше Мінагро вважає, що обмеження в 200 гектарів порушує лише права латифундії. Великі господарства в нас і так добре розвиваються й здебільшого саме завдяки мораторію», – зауважив Кухар.

На думку експерта, така модель піде на користь середнім та дрібним фермерам. Що ж до крупних землевласників, то вони дещо втратять.

«Це їх не вб’є, вони просто перестануть отримувати надприбутки. Але просто прибутки – це також добре. Братимуть землю в оренду в селян. Причому вони змушені будуть підняти орендну плату в рази», – пояснив Кухар.

Але всі наші реформи досі впроваджувалися під тиском міжнародних структур. Міжнародний валютний фонд, наприклад, постійно вимагає від українських урядовців виконувати певні умови, перш ніж дає черговий транш кредиту. Власне, вся історія співпраці МВФ та України, яку можна побачити на інфографіці «Слова і Діла», побудована за таким принципом.

Співпраця з МВФ: скільки коштів Україна отримала за час незалежностіУкраїна почала співпрацювати з МВФ у 1994 році. Найбільше коштів було отримано в 2008-2013 роках.

За всю історію незалежності України МВФ виділяв нам кошти в рамках чотирьох програм: Stand by, «Механізм фінансування системних перетворень», «Механізм розширеного фінансування» та «Попереджувальний stand by». Через те, що Україна не поспішає виконувати вимоги МВФ, п'ятий транш останньої програми досі не виділили. Серед основних умов – створення Антикорупційного суду та приведення тарифів на газ до ринкового рівня. А якщо Україна й надалі хоче отримувати фінансування, то має ще скасувати мораторій на продаж сільськогосподарських земель.

«Загальновідомо, що в Давосі Порошенко домовився з головою МВФ про те, що ця умова (скасування мораторію на землю – ред.) не буде знята з меморандуму, однак на цей передвиборчий рік вона буде трохи відкладена. Насправді, меморандум складається з умов, які є обов’язковими для виконання, та бажаними, але не критичними. Тобто немає контрольної дати виконання. А тепер, за рішенням ЄСПЧ, цей термін може настати в будь-який час і не з боку МВФ», – вважає Кухар.

Але чи голосуватимуть депутати за закон щодо земельної реформи та як їх змусити це зробити?

«Я дуже сподіваюся, що вони нарешті зрозуміють, що земельна реформа давно популярна й українська земля нарешті стане вільною», – зауважив Кухар.

Як Україна співпрацювала з МВФ та скільки отримала коштів за час незалежності – на інфографіці.


Підписуйтесь на наші аккаунти в Telegram та Facebook, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.


Загрузка...
Загрузка...